17.02.2021 Єдиний унікальний № 371/24/21
17 лютого 2021 року м. Миронівка
ЄУН 371/24/21
Провадження № 3/371/76/21
Миронівський районний суд Київської області в складі судді Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 ,
за ст. 44-3 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 588564 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44-3 ч. 1 КУпАП.
За змістом протоколу, ОСОБА_1 8 січня 2021 року о 9 годині порушила вимоги Постанови КМУ № 1236 від 9 грудня 2020 року, оскільки магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований на АДРЕСА_1 , був відчинений для прийому відвідувачів.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 зазначила, що вину у вчиненні правопорушення не визнає, пояснила, що обмежувальних заходів, які запроваджені в період карантину, не порушувала, протокол про адміністративне правопорушення складений з порушеннями правил щодо його складання.
У магазині «Будівельник» реалізуються чотири групи товарів, які дозволені для вільного доступу, а саме: засоби гігієни, корма для тварин, насіння та засоби захисту рослин.
Для торгівлі ними їй потрібно було провести реорганізацію торговельної площі, яка має бути не менш як на 60 відсотків призначена для торгівлі вищезгаданими товарами. Інші групи товарів вона мала відгородити стрічкою та оформляти на них адресну доставку.
Зважаючи на те, що в сільській місцевості в зимовий період потік відвідувачів подібних магазинів обмежений, недоцільно на відносно короткий період локдауну зносити мішки з міндобривами та кормами для тварин з підсобного приміщення до торгової зали. Тож відвідувачів у магазині не приймали, а організували умови для оформлення адресної доставки та торгівлі на виніс.
Той факт, що були відкриті двері магазину, не є доказом торгівлі, особливо без покупців на території магазину.
Ні відсутність в магазині відвідувачів, ні наявність «дозволених» груп товарів, ні факт догляду за тваринами не були прийняті до уваги патрульними.
Поліцейськими не зібрано жодних належних та допустимих доказів вчинення нею правопорушення.
У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ст. 44-3 ч. 1 КУпАП настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Стаття 44-3 КУпАП не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 6 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно зі ст. 29 Закону №1645-ІІІ карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Таким актом є постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 (зі змінами та доповненнями).
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин 8 січня 2021 року до 00 годин 00 хвилин 25 січня 2021 року на території України забороняється:
1) приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень, замовлень на винос та закладів громадського харчування в аеропортах;
2) приймання відвідувачів у торговельно-розважальних центрах, крім приймання відвідувачів у закладах, визначених у підпункті 4 цього пункту;
3) приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності;
4) приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:
торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, лікарських засобів, виробів медичного призначення, засобів гігієни, побутової хімії, засобів зв'язку, друкованих засобів масової інформації, ветеринарних препаратів, кормів, насіння, засобів захисту рослин на торговельних площах, не менш як 60 відсотків яких призначено для торгівлі такими товарами. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень.
З вищевикладеного вбачається, що суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 ч. 1 КУпАП, яке полягає у здійсненні господарської діяльності, яка заборонена в період карантину, є виключно суб'єкти господарювання.
Постановою судді Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О. від 1 лютого 2021 року у Миронівського ВП ГУНП в Київській області витребувано докази належності ОСОБА_1 до кола суб'єктів правопорушення станом на час вчинення адміністративного правопорушення та докази, якими підтверджено факт здійснення торгівельної діяльності, щодо якої мала місце заборона.
Вимоги постанови не виконано.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення не додані докази належності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до кола суб'єктів даного правопорушення, тобто докази, які підтверджують ті обставини, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання.
Письмовими доказами також не підтверджено факт здійснення торгівельної діяльності, щодо якої мала місце заборона.
Таким чином суду не надано докази належності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до кола суб'єктів даного правопорушення, а отже і про наявність в діях останньої ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 44-3 ч. 1 КУпАП
Відповідно до ст. 2 КУпАПзаконодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексута інших законів України.
Відповідно до ст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За умов відсутності належних і допустимих доказів порушення ОСОБА_1 правил щодо карантину людей провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 ч. 1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 9, 245, 247, 251, 268, 280, 284 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 ч. 1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного терміну з дня винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя підпис Л.О.Капшук
Згідно з оригіналом.
Суддя Л.О.Капшук