Справа № 357/7480/20
2/357/1393/21
17 лютого 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді - Цуранова А. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву керівника Білоцерківської місцевої прокуратури В.Козар про відвід судді,
16.02.2021 року на адресу суду надійшла заява керівника Білоцерківської місцевої прокуратури В.Козар про відвід судді, в якій заявник просить відвести суддю Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранова А.Ю. від розгляду справи № 357/7480/20 за позовом першого заступника керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади міста Біла Церква до Білоцерківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Листопад 17», ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, договорів купівлі-продажу та про право забудови земельної ділянки (суперфіцію), скасування реєстрації.
Заява обґрунтована неможливістю об'єктивного та неупередженого розгляду справи суддею з огляду на те, що суддя в ухвалі від 21.09.2020 року вже сформував свою думку та прийняв рішення щодо позовної заяви, висловив позицію щодо невідповідності позовної заяви вимогам ЦПК України, зокрема в частині представництва прокуратурою інтересів держави в суді та повернув заяву позивачу, а скасування Київським апеляційним судом хибної позиції судді жодним чином не впливає на переконання ОСОБА_2 щодо цього позову, викладені в ухвалі про повернення позову, що є обставиною, яка викликає сумнів у його об'єктивності та неупередженості під час подальшого судового розгляду справи по суті, що є порушенням передбаченого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод принципу безсторонності та неупередженості суду.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу (ч. 2 ст. 40 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З матеріалів справи вбачається наступне.
У серпні 2020 року перший заступник керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі територіальної громади міста Біла Церква звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до: 1) Білоцерківської міської ради; 2) ОСОБА_1 ; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Листопад 17» про визнання недійсними рішення, договорів купівлі-продажу та про право забудови земельної ділянки (суперфіцію), скасування реєстрації.
03.08.2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
03.09.2020 року ухвалою судді позовну заяву Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави, в особі територіальної громади міста Біла Церква залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху обґрунтована невідповідністю позову вимогам ст. 175, 177 ЦПК України. Зазначено, що звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, в особі територіальної громади м.Біла Церква прокурор не додав до позовної заяви доказів щодо повідомлення (інформування) органу місцевого самоврядування, в даному випадку Білоцерківську міську раду, про виявлені, на думку позивача, порушення вимог чинного законодавства в частині незаконного розпорядження спірною земельною ділянкою, як з метою самостійного усунення відповідного порушення відповідачем-1 у порядку та спосіб, що визначені законом, так і про здійснення прокурором представництва (захисту) інтересів держави, в особі територіальної громади у суді. Крім того, в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України та ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою, яка містить п'ять вимог немайнового характеру, додав платіжне доручення № 1608 від 06.07.2020 року про сплату судового збору в розмірі 6 306 грн., тобто лише за три вимоги немайнового характеру.
15.09.2020 року керівником Білоцерківської місцевої прокуратури В.Козар подано через канцелярію суду пояснення в порядку ст. 43, 56, 57 ЦПК України щодо ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.09.2020 року.
Пояснення обґрунтовані тим, що відповідно до ст. 56 ЦПК України та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» першим заступником керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Пашиним С.О. подано до суду позовну заяву у спосіб та на підставі вимог чинного законодавства, оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подавався позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Крім того, територіальна громада м. Біла Церква не є конкретно визначеною та зареєстрованою юридичною особою, як наслідок позбавлена права на самостійне звернення до суду за захистом порушених прав. У даному спорі територіальна громада м.Біла Церква не може виступати як суб'єкт цивільних правовідносин і мати такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин. Враховуючи, що спірна земельна ділянка відносилась до земель комунальної власності, а Білоцерківська міська рада, яка в силу ст. 12 Земельного кодексу України розпоряджається землями територіальних громад, є відповідачем у справі, тому прокурор пред'являє цей позов в інтересах територіальної громади м. Біла Церква, як самостійний позивач, тому прокурор у даній справі не повинен звертатися до Білоцерківської міської ради з повідомленням про виявлення порушень вимог законодавства, оскільки остання є відповідачем у справі, а територіальна громада м.Біла Церква не є конкретно визначеною, зареєстрованою юридичною особою.
21.09.2020 року ухвалою судді позовну заяву Білоцерківської місцевої прокуратури повернуто позивачу разом з доданими до неї додатками з підстав неусунення недоліків позовної заяви.
12.10.2020 року на вказану ухвалу керівником Білоцерківської місцевої прокуратури В.Козар подана апеляційна скарга.
Постановою Київського апеляційного суду від 18.11.2020 року зазначену апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2020 року про повернення позовної заяви скасовано, а справу направлено для продавження розгляду до суду першої інстанції.
Після повернення справи з апеляційної інстанції, 03.12.2020 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання 22.01.2021 року.
Відповідно до наявного у справі зворотного поштового повідомлення копія вищевказаної ухвали отримана позивачем 18.01.2021 року.
У зв'язку з надходженням заяв про відкладення розгляду справи, підготовче засідання у справі відкладено на 14 год. 10 хв. 25.02.2021 року.
Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року).
Таким чином, суд вважає про відсутність об'єктивно обґрунтованих обставин, які б викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Слід зазначити, що вказані вище ухвали про залишення позовної заяви без руху та про повернення позову не містять в собі будь-яких доводів щодо суті спору, а мотивовані виключно посиланнями на процесуальні вимоги в частині представництва прокурором інтересів держави на стадії пред'явлення позову, а також оплати судового збору відповідно до кількості заявлених вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та необхідність передачі даного питання іншому судді, який не входить до складу суду, що врегульовано частиною 3 статті 40 ЦПК України.
Керуючись ст. 33, 36, 37, 39, 40, 41, 260-261, 353 ЦПК України, суд
Заяву керівника Білоцерківської місцевої прокуратури В.Козар про відвід судді - визнати необґрунтованою.
У визначеному ст. 33 ЦПК України порядку передати заяву керівника Білоцерківської місцевої прокуратури В. Козар для вирішення питання про відвід судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяА. Ю. Цуранов