Справа № 594/2/21Головуючий у 1-й інстанції Губіш О.А.
Провадження № 33/817/82/21 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ст 44-3 КУпАП
16 лютого 2021 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 13 січня 2021 року,-
Вказаною постановою накладено на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривень судового збору.
Згідно постанови 17 грудня 2020 року о 23 год. 17 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Борщеві по вул. Петлюри, 1, будучи власником ресторану “Замковий”, не припинив діяльність даного закладу, а саме здійснював надання послуг громадського харчування після 22-ї год., чим порушив вимоги п.п. 11 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 13 січня 2021 року - скасувати та закрити провадження в справі, або застосувати відносно нього ст. 22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення, не зазначена редакція нормативного акту, на який посилаються працівники поліції. Зазначає, що п.п.11 п.10 постанови КМУ № 641 втратив чинність на підставі постанови КМУ №1120 від 11.11.2020 року, який набрав чинності 13.11.2020 року. Вказує на те, що судом не враховано, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено жодного свідка та понятого. Звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження його повноважень, відсутні докази того, що він є власником даного ресторану та не має доказів того, що ресторан знаходиться саме за адресою АДРЕСА_1 . Вважає, що рапорт працівника поліції, який в судовому засіданні не допитувався не може бути доказом по даній справі.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, в якій ОСОБА_1 просив розглядати справу без його участі та задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Щодо доводів апеляційної скарги в ході апеляційного розгляду встановлено наступне.
Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушення ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, судом вірно враховані дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ 059422 від 18 грудня 2020 року; відеофайлі, на якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення; рапорті інспектора СРПП Борщівського ВП Чортківського ВП в Тернопільській області Фенюк Ю.М. від 18 грудня 2020 року.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Доводи апелянта про те, що він до ресторану ”Замковий”, ніякого відношення не має, та не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, спростовуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ 059422 від 18 грудня 2020 року, в якому зазначено, що він є власником зазначеного закладу громадського харчування. При підписанні цього протоколу ОСОБА_1 зауважень щодо вказаного факту не навів, а лише зазначив, що пояснення надасть в суді. З пояснень ОСОБА_1 наданих в суді першої інстанції вбачається, що він також не заперечував свою причетність до керівництва закладом “Замковий” та вину у вчиненому визнав.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні відомості про осіб, які перебували у ресторані «Замковий» на час перевірки і про свідків зазначеної події не спростовують висновків суду першої інстанції, так як відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про свідків події, не є підставою для визнання його неналежним чи недопустимим доказом. Крім того, факт правопорушення підтверджується об'єктивними даними відеозапису нагрудної камери працівників поліції, який долучено до матеріалів справи і яким підтверджується робота закладу з порушенням встановлених на час карантину обмежень, а саме обслуговування значної кількості відвідувачів.
Твердження апелянта про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення, не зазначена редакція нормативного акту, на який посилаються працівники поліції і те, що п.п. 11 п.10 постанови КМУ № 641 втратив чинність на підставі постанови КМУ № 1120 від 11.11.2020 року, який набрав чинності 13.11.2020 року є безпідставними, так як відповідно до постанови КМУ №641 від 22 липня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» п.10 втратив чинність на підставі постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року в якій зазначено, що ця постанова набирає чинності з 12 грудня 2020 року, крім пункту 43, який набирає чинності з 19 грудня 2020 року. В п. 43 постанови КМУ №1236 від 09 грудня 2020 року зазначений перелік постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність, в якому зазначений п.10 постанови КМУ №641 від 22 липня 2020 року.
Доводи апелянта про те, що рапорт працівника поліції, який в судовому засіданні не допитувався не може бути доказом по даній справі не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки вчинення правопорушення в цьому випадку доведено сукупністю інших доказів, в тому числі об'єктивними даними долученого до протоколу відеозапису, з якими зміст рапорту повністю узгоджується.
Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про його звільнення від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, з огляду на те, що об'єктом вказаного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони здоров'я населення, а об'єктивна сторона виражається в ухиленні (порушенні) особи від правил, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, такі дії завдають шкоди як державним (суспільним) інтересам, так і інтересам громадян.
Отже, зважаючи на всі обставини справи й характер вчиненого правопорушення, беручи до уваги суспільну небезпеку вказаних дій у період карантину в країні, вид і розмір стягнення, яке законодавець передбачив за зазначені дії, апеляційний суд вважає, що в цьому випадку немає підстав для застосування ст. 22 КУпАП.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду не встановлено обставин, які би ставили під сумнів правильність висновків суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
За наведених обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Борщівського районного суду Тернопільської області від 13 січня 2021 року відносно нього - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя