Номер провадження: 22-ц/813/6323/21
Номер справи місцевого суду: 523/14485/19
Головуючий у першій інстанції Сувертак І. В.
Доповідач Комлева О. С.
16.02.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Комлевої О.С.,
суддів: Сегеди С.М., Таварткіладзе О.М.,
перевіривши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2020 року про залишення без задоволення заяви про зупинення провадження у справі по цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_2 про виселення в примусовому порядку, зняття з реєстраційного обліку та зобов'язання звільнити квартиру від особистих речей,-
встановив:
У вересні 2019 року АТ «Альфа Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення в примусовому порядку, зняття з реєстраційного обліку та зобов'язання звільнити квартиру від особистих речей.
У жовтні 2019 року відповідач звернулася до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2020 року клопотання залишено без задоволення.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу.
Однак, вказана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду в апеляційній інстанції у зв'язку з порушенням судом порядку прийняття скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 353 ЦПК України встановлений вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути подана скарга щодо зупинення провадження у справі.
Ухвала суду про залишення без задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, не входить до цього переліку, передбаченого ст. 353 ЦПК України, а тому підлягає поверненню.
У відповідності до п.п. 15.11 Перехідних положень ЦПК України (в редакції 2017 року), подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Щодо посилань апелянта, що відсутність прямої вказівки на можливість оскарження ухвали суду про відмову в зупиненні провадження в апеляційному порядку не є перешкодою для апеляційного оскарження вказаної ухвали, суд зазначає таке.
Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Згідно з чинним цивільним процесуальним законодавством України реалізація права на апеляційне оскарження особою, яка звертається з апеляційною скаргою, передбачає виконання певних вимог щодо порядку апеляційного оскарження.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N15123/03, §53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року по справі № 346/5011/18 (провадження № 61-2235св19), системне тлумачення статті 353 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжкових ухвал місцевого суду взагалі, їх право лише відтерміновується до прийняття остаточного рішення у справі.
У даному випадку, ухвалою суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про зупинення розгляду справи не завершується розгляд даної справи, а постановлення такої ухвали передбачає продовження розгляду справи в суді першої інстанції, тому права апелянта, щодо апеляційного оскарження даної ухвали, не обмежуться, оскільки останній не позбавлений права оскаржити дану ухвалу (надання на неї заперечення) в апеляційному порядку за умови ухвалення рішення суду, яким спір вирішений по суті, у порядку ч. 2 ст. 353 ЦПК України.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала суду не може бути самостійним об'єктом апеляційного оскарження, оскільки не входить до переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду.
Керуючись п.п. 15.11 Перехідних положень ЦПК України, ст. 353 ЦПК України,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2020 року про залишення без задоволення заяви про зупинення провадження у справі по цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_2 про виселення в примусовому порядку, зняття з реєстраційного обліку та зобов'язання звільнити квартиру від особистих речей - повернути до Суворовського районного суду м. Одеси для вирішення цього питання відповідно до п.п. 15.11 Перехідних положень ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий О.С. Комлева
Судді С.М. Сегеда
О.М. Таварткіладзе