Справа № 464/3091/19
Провадження № 22-з/811/22/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
17 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
Судді-доповідача: Левика Я.А.,
суддів: Приколоти Т.І., Шандри М.М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Львівобленерго», ТзОВ «Львівенергозбут» про захист прав споживача, -
в провадженні Львівського апеляційного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Львівобленерго», ТзОВ «Львівенергозбут» про захист прав споживача.
Постановою Львівського апеляційного суду від 12 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 вересня 2019 року залишено без змін.
27.01.2021 року до Львівського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про додаткове рішення. В заяві просить ухвалити додаткове рішення, яким усунути помилки судових витрат шляхом зміни рішення Сихівського районного суду.
В обґрунтування заяви вказує, що враховуючи, що апеляційним судом не здійснено розподіл судових витрат, виходячи з того, що Постановою Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 р. №12 п. 19 Апеляційний суд ухвалює рішення про зміну рішення суду першої інстанції у випадку, якщо помилки у неправильно прийнятому рішенні можливо усунути без його скасування, не змінюючи суть рішення, і вони стосуються окремих його частин, зокрема у разі виправлення помилок суду І інстанції щодо розміру суми, що підлягає стягненню, розподілу судових витрат тощо. Якщо помилки у такому рішенні стосуються фактичної сторони справи чи правового обґрунтування рішення, то їх усунення необхідно вважати також зміною рішення, тому апеляційний суд не повинен усувати такі помилки ухвалою із зазначенням про залишення рішення без змін, з його уточненням чи доповненням. Вказує, що виходячи з фактичної сторони справи №464/3091/19 за її апеляційною скаргою на рішення Сихівського районного суду про відмову в захисті прав споживачів електричної енергії передбачених ЗУ «Про ринок електричної енергії» та враховуючи що Законодавством «Про захист прав споживачів, включає в себе, в тому числі, ЗУ «Про ринок електричної енергії» в частині ст.. 5, 31, 45, 58, 60, 63 цього Закону, та враховуючи що ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено що захист прав споживачів здійснюється судом, та гарантією здійснення захисту прав споживачів є право звільнення споживачів від сплати судового збору. Таке право є невід'ємним.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Тобто процесуальне законодавство визначає вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення. Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених вказаною статтею, і не може змінювати по суті основне рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Додаткове рішення суду - це такий акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог його повноти. Додаткове рішення суду ухвалюється тоді, коли суд не вирішив усі заявлені вимоги у справі або не розв'язав окремі процесуальні питання.
Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або вирішити нові питання, що не досліджувалися в судовому засіданні.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» роз'яснено, що апеляційний суд має право ухвалити додаткове рішення за заявою особи, яка бере участь у справі, або з власної ініціативи в разі, якщо він скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення чи змінив його за наявності підстав.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Львівського апеляційного суду від 12.01.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 вересня 2019 року залишено без змін.
При перегляді в апеляційному порядку рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 вересня 2019 року, суд апеляційної інстанції, не встановивши підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, залишив його в силі.
Тобто, суд апеляційної інстанції не є судом, що ухвалив рішення по суті заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вказане, питання стягнення судових витрат не підлягає вирішенню, зважаючи на те, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відтак така не сплачувала судового збору ні за подання позовної заяви, ні за подання апеляційної скарги та зважаючи також на те, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 23 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено та таке рішення постановю Львіського апеляційного суду від 12.01.2021 року залишено без змін.
Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення суду відповідно до п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України, а тому заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 270, 258-260 ЦПК України, -
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Львівобленерго», ТзОВ «Львівенергозбут» про захист прав споживача - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до суду Верховного Суду.
Повний текст ухвали складено 17 лютого 2021 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: Т.І. Приколота
М.М. Шандра