справа № 488/434/21
провадження № 1-кп/488/241/21
09.02.2021 року
Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаєва, громадянки України, із середньою освітою, не заміжньої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,
- у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,-
22.11.2016 року приблизно о 17:00 год. неповнолітня ОСОБА_4 , за попередньою змовою з неповнолітньою особою, кримінальне провадження щодо якої ухвалою Корабельного районного суду м.Миколаєва від 08.02.2021 року виділене в окреме, знаходячись у під'їзді будинку АДРЕСА_2 , керуючись корисливим умислом, відкрито, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, викрала майно, належне ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон «Самсунг», вартістю 7000 грн., чохол до телефону, вартістю 300 грн., мобільний телефон «Нокіа», вартістю 700 грн., сумка чорного кольору, вартістю 2000 грн., гаманець шкіряний, вартістю 500 грн., навушники «Транссенд», вартістю 300 грн., термос металевий, ємністю 0,5 л, вартістю 145 грн., пластиковий лоток, вартістю 30 грн., металеву ложку, вартістю 15 грн., 2 банківські картки банку «Приват банк», без вартості, студентський квиток на ім'я ОСОБА_6 , без вартості, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_6 , без вартості, 3 долари США, що еквівалентно 81 грн., 50 російських рублів, що еквівалентно 21 грн., та 1605 грн.
З викраденим майном ОСОБА_4 разом із вказаною неповнолітньою особою, з місця вчинення правопорушення зникли, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 12697 грн.
У судовому засіданні обвинувачена в інкримінованому правопорушенні свою вину визнала повністю і беззаперечно, підтвердивши викладені в обвинувальному акті обставини, щиро розкаялась. Крім того, пояснила, що вона не була ініціатором злочину.
Встановивши, що показання обвинуваченої повністю відповідають фактичним обставинам скоєння кримінального правопорушення, з'ясувавши, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин і не оспорює їх, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченої, роз'яснивши їй, що в цьому випадку вона не зможе оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, суд, за клопотанням прокурора, на підставі ст.349 ч.3 КПК України визнав недоцільним подальше дослідження обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням документів.
Окрім зізнання, вина ОСОБА_4 підтверджується долученими до матеріалів кримінального провадження доказами, які представлені прокурором і досліджені у судовому засіданні, а саме:
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.11.2016 р.;
-протоколом огляду місця події від 22.11.2016 року;
-висновком експерта № 308 від 06.12.2016 року;
-консультаційним висновком спеціаліста від 28.11.2016 року;
-протоколом огляду предмета від 28.11.2016 року;
-постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 28.11.2016 року;
-постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 29.11.2016 року;
-протоколом огляду предмета від 02.12.2016 року;
-постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 02.12.2016 року.
Аналіз досліджених доказів, які суд вважає належними, допустимими і в сукупності достатніми для ухвалення вироку, дозволяє дійти висновку про те, що своїми діями ОСОБА_4 за кваліфікуючими ознаками - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ст. 186 ч.2 КК України.
Обираючи міру покарання, суд враховує тяжкість та обставини вчиненного правопорушення, той факт, що обвинувачена не була ініціатором правопорушення, юний вік обвинуваченої, яка раніше не судима, відсутність претензій з боку потерпілої сторони.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, є вчинення кримінального правопорушення неповнолітньою, повне визнання вини, щире каяття та часткове добровільне відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Враховуючи викладене, суд погоджується з думкою прокурора про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, на підставі ст. 75, 76, 104 КК України.
Доля речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до статті 100 КПК України.
Цивільний позов, судові витрати відсутні.
Керуючись статтями 369, 370, 373, 374 КПК України,-
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити їй покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік; на підставі ст. 76 КК України зобов'язати її періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Речові докази - залишити власнику.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1