Справа № 487/864/21
Провадження № 2-н/487/186/21
17.02.2021 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Щербини С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожитий природний газ з ОСОБА_1 , -
10 лютого 2021 року ТОВ «Миколаївгаз Збут» звернулися до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просять стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ в сумі 5737,71 грн., посилаючись на порушення боржником вимоги
ст. 526 ЦК України, тобто не виконання належним чином зобов'язання відповідно до умов договору. Окрім того, просили стягнути з ОСОБА_1 на їх користь витрати на сплаті судового збору в сумі 227,00 грн.
Відповідно до п.3 ч. 1ст.161ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно п. 5 ч.1ст.165ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частинами 1, 3 ст. 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно дост.257ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Із наданої суду заяви вбачається, що ТОВ «Миколаївгаз Збут» звернулися до суду з вимогою про стягнення заборгованості станом на грудень 2020 року, а із розрахунку заборгованості встановлено, що заборгованість розрахована з липня 2015 року по грудень 2020 року. До того ж, в червні 2017 року ОСОБА_1 було сплачено 5000 грн. на користь ТОВ «Миколаївгаз Збут», що призвело до переривання перебігу позовної давності. Однак, заява про видачу судового наказу подана до суду 10 лютого 2021 року, тобто з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.
Отже, враховуючи зазначені обставини, суд вважає потрібним відмовити у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.164 -167, 258-261, 353, 354 ЦПК, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожитий природний газ з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.В. Щербина