Справа № 521/2164/21
Номер провадження 2/521/2486/21
"17" лютого 2021 р. суддя Малиновського районного суду м. Одеси Лічман Л.Г., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (м. Київ, вул. Саксаганського, 133А) про захист прав споживачів, -
12.02.2021 р. до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 , у якій просив визнати недійсним договір № 10.11.2020-100005135 від 10.11.2020 р., укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» надійсним.
Дослідивши надані матеріали справи, суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 2) офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти (щодо відповідача); 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Зазначених вище вимог закону позивачем не додержано.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. При цьому, позовна заява не містить зазначення умов договору позики тощо.
Також не зазначено про розмір боргу та нарахованих відсотків.
За змістом позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 вважає, що на правовідносини між сторонами розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно ст. 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування.
У статті 1 названого Закону визначаються терміни, зокрема:
9) споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит;
10) споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту;
11) споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
З урахуванням зазначеного, позивачу необхідно послатися на докази того, що нею отриманий кредит для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю.
Вказана обставина може вплинути на визначення підсудності справи та необхідність сплати судового збору.
Позивач вказує, що умовами договору цілі кредиту не визначені, а тому слід вважати, що кредит був взятий для особистих потреб.
Суд вважає, що не надано доказів щодо використання коштів, отриманих за договором № 10.11.2020-100005135 від 10.11.2020 р., що укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», на особисті потреби. З огляду на це кредит, отриманий ОСОБА_1 не може вважатися споживчим.
Крім того, враховуючи, що позовна заява подана до суду поштою та особа позивача не встановлена, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що заява про розгляд справи без його участі повинна бути подана до суду особисто через канцелярію суду з документом, який підтверджує його особу, або іншим чином з підтвердженням того, що вона подана особисто (нотаріальна посвідчена, чи в електронному вигляді з електронно-цифровим підписом).
Таким чином, подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 175-178, 185 ЦПК України, -
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (м. Київ, вул. Саксаганського, 133А) про захист прав споживачів, - залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви строк - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.