Справа № 302/35/21
1-кп/302/23/21
93
15.02.2021смт. Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі: судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвокат ОСОБА_5 ,
потерпілий ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Міжгір'я обвинувальний акт по кримінальному провадженні внесеного в ЄРДР за № 12020070110000332 від 04.12.2020 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. с. Ляпічево, Калачівського району, Вологоградської області, зареєстрований та мешкає АДРЕСА_1 , громадянин України, базова середня освіта, не одружений, раніше не судимого, проживає в незареєстрованому шлюбі, має на утриманні четверо малолітніх дітей,-
у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,-
22.11.2020, біля 21:00 години, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , з метою заволодіння металопластиковим вікном, умисно, таємно, проник через вхідний отвір закритий дошками на металевий засув до недобудованого житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 , який належить потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звідки демонтував за допомогою металевої арматури та викрав металопластикове вікно розміром 160 см. х 129 см. належне останньому, вартість якого у відповідності до висновку про вартість об'єкта оцінки від 04.12.2020 становить 3 421,80 (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 80 копійок), чим саме своїми умисними діями спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 3 421,80 (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 80 копійок).
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у інше приміщення.
Обвинувачений ОСОБА_4 встановлені обставини, які відповідають змісту формулювання обвинувачення за обвинувальним актом, визнав повністю, а також повністю визнав вину у вчиненні злочину, передбаченого статтею 185 ч.3 КК України та підтвердив це в судовому засіданні. Обвинувачений просить суворо його не карати.
Згідно з статтею 349 ч.3 КПК України суд за згодою сторін кримінального провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо встановлених обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши сторонам наслідки цієї процесуальної дії.
Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що йому повернуто викрадене майно і він не має претензій до обвинуваченого і не заявив цивільного позову.
Оцінивши встановлене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 є винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке мало місце за кваліфікуючими ознаками, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення.
За вчинений злочин ОСОБА_4 підлягає покаранню. Обираючи вид і розмір покарання до ОСОБА_4 , суд зважає на таке.
Вчинений злочин, згідно з статтею 12 КК України, віднесений законом до тяжких злочинів, характеризується умисною формою вини. Злочинні наслідки усунуті ще на досудовому розслідуванні, бо викрадене майно повернуто потерпілому без ушкоджень.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, суд не визнав.
Обставинами, які пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди . завданої потерпілому шляхом повернення викраденого майна .
Суд бере до уваги особу обвинуваченого, який вперше вчинив злочин, раніше не судився,що стверджується довідкою з уповноваженого органу поліції, характеризується з місця проживання Міжгірською селищною радою позитивно, має на утримання четверо малолітніх дітей, що стверджено довідкою Міжгірської селищної ради.
Отже, відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність пом'якшуючих покарання обставини, позитивність особи, відсутність наслідків злочину та претензій потерпілого, а також те, що обвинувачений вперше вчинив злочин, дають підстави суду дійти висновку, що ОСОБА_4 не доцільно карати позбавленням волі реально, бо таке покарання є надмірним для застосування з огляду на обставини справи та відомості про особу обвинуваченого. Суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе із застосуванням статей 75, 76 ч. 1 пункти 1, 2 КК України, тобто йому слід призначити позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений статтею 185 ч.3 КК України, із звільненням від відбуття цього покарання з випробуванням на мінімальний іспитовий строк, передбачений статтею 75 КК України.
Доводи сторони захисту про застосування до обвинуваченого положень статті 69 КК України суд відхиляє, бо обвинувачений повернув викрадене майно після розкриття злочину органом досудового розслідування. Отже, підстав для застосування до обвинуваченого покарання нижче нижчої межі або іншого більш м'якого покарання, яке передбачено КК України, суд не вбачає. Суд вважає, що позиція сторони обвинувачення і потерпілого щодо застосування до обвинуваченого положень статті 75 КК України є повністю аргументованою і адекватною до вчиненого злочинного діяння та до особи, яка його вчинила.
Цивільного позову не заявлено. Судових витрат немає.
Речові докази - металопластикове вікно повернуто потерпілому за належністю на досудовому розслідуванні, що стверджено письмовою розпискою.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 185 ч.3 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Згідно з статтею 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з статтею 76 КК України на період відбування покарання з випробуванням покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області через Міжгірський районний суд протягом 30 днів з дня оголошення вироку.
Оскарження вироку з питань не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались згідно з ст.349 ч. 3 КПК України , - не допускається.
Вирок набирає законної сили після спливу строку його апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Суддя: ОСОБА_1