Справа № 301/268/21
"17" лютого 2021 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іршава кримінальне провадження, що внесене 18 січня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021078100000002 відносно
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осій, Іршавського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, раніше не судимого, одруженого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_5 ,
17 січня 2021 року близько 14.00 годин ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщенні кухні за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , під час сварки, що виникла між ним та його дочкою ОСОБА_5 на ґрунті особистих неприязних відносин, підійшов впритул до дочки та умисно наніс їй один удар долонею правої руки в область нижньої губи. Потім схопив потерпілу ОСОБА_5 правою рукою за ліву руку в області передпліччя та сильно стиснув. Внаслідок дій ОСОБА_3 потерпілій заподіяно легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше як шість днів.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину визнав у повному обсязі, фактичні обставини справи не оспорював та показав, що 17.01.2021 року перебував у стані алкогольного сп'яніння, що стало причиною виникнення сварки між ним та дочкою. Перебуваючи в приміщенні кухні, він наніс дочці один удар долонею по обличчю та намагався утримати її, стискаючи дочку за руку. У вчиненому щиро покаявся, обіцяв виправити свою поведінку, просив суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 17.01.2021 року батько перебував дома у стані сп'яніння та чіплявся до неї. Коли вона зробила батькові зауваження, він стиснув її боляче за руку та наніс один удар в обличчя, в область нижньої губи. Матеріальних претензій до обвинуваченого не заявила. Просила призначити покарання відповідно до закону.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. Учасникам судового провадження роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Заслухавши покази обвинуваченого та потерпілої, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень та дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.
Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Те, що обвинувачений винним себе визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, суд враховує, як обставини, що пом'якшують його покарання.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є вчинення ним кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, та вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд враховує особу винного та конкретні обставини справи в їх сукупності, а саме: ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у нарколога не перебуває, вину у вчиненому визнав і щиро покаявся, є особою, що раніше не була судимою. Однак, ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 126-1 КК України та ухвалою Іршавського райсуду від 17.02.2020 року був звільнений від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілими.
Суд враховує також, що ОСОБА_3 постійної роботи та доходу не має, тому призначення йому покарання у виді штрафу є недоцільним. Оскільки ОСОБА_3 ніде не працює, він є особою, якій не може бути призначено покарання у виді виправних робіт.
Враховуючи наведене, суд вважає, що призначення ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт на мінімальний термін, що передбачений санкцією ст. 125 ч.1 КК України, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Підстав для призначення більш суворого покарання не має.
Цивільний позов по справі потерпілою не заявлений.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст. ст. 368-370, 374 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити покарання у вигляді 60 (шістдесят) годин громадських робіт.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд.
Копія вироку суду після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.
Потерпіла має право отримати копію вироку в суді.
Головуюча: ОСОБА_1