Справа №266/5537/20
Провадження№ 2-п/266/5/21
17 лютого 2021 року м.Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Пантелєєва Д.Г., при секретарі Широковій Г.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» Дегтярьова Євгена Володимировича про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м.Маріуполя від 21.12.2021 року по справі №266/5537/20,
Заочним рішенням Приморського районного суду Донецької області від 21.12.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задоволені. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 31.10.2017 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстрований в реєстрі за № 25089 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором №175АІ10131107001 від 07.11.2013 року у розмірі 182261,76 грн. Стягнуто з АТ «Альфа-Банк» (ідентифікаційний код: 2349714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1261 грн. 20 коп. В іншій частині, відмовлено.
02.02.2021 року до суду надійшла заява представника АТ «Альфа-Банк» Дегтярьова Є.В. про перегляд вищевказаного заочного рішення Приморського районного суду Донецької області від 21.12.2020 року, посилаючись на наступне.
11.11.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Заочним рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 21.12.2020 року позов задоволено. Рішення суду банк отримав лише 29.12.2020 року. Представник банку що веде цю справу, не з'явився на судове засідання, на якому було ухвалено спірне судове рішення та не повідомив про причини своєї неявки відносно цього засідання виходячи з того, що він взагалі не був повідомлений завчасно про існування судового процесу та не був належним чином повідомлений про календарну дату проведення жодного судового засідання по справі, в тому числі і з причин введення в країні карантину та роботи у віддаленому режимі. Представник Банку не мав змоги надати вчасно відзив на позовну заяву у зв'язку з великою завантаженістю та участю в багатьох судових засіданнях по Донецькій та Луганських областях, а також у зв'язку з карантинними заходами в країні та відділеному режимі роботи, а також у зв'язку з розглядом справи в спрощеному порядку без виклику сторін. Вважають позов не обґрунтованим та безпідставним, на підставі наступного.
Щодо звільнення відповідача від відповідальності.
Відповідно до п.5.2 Кредитного договору сторона зобов'язана повідомити іншу сторону про настання та припинення дії обставин непереборної сили, з наданням підтвердження компетентного органу, протягом трьох робочих днів від лати настання або припинення. Щодо створення умов погашення кредиту, то банком на підконтрольній Україні території та навіть за її межами створенні всі необхідні умови для виконання сторонами взятих на себе обов'язків. Відділення банку працюють в штатному режимі. Одночасно з цим для клієнта немає перешкод при перетинанні кордону та ні що не перешкоджає клієнту погашати кредит віддалено чи через довірену особу. Державою створенні всі необхідні умови для нормального функціонування на підконтрольній території Банків та відділень зв'язку.
Щодо безспірності заборгованості.
Перша умова. Для вчинення виконавчого напису необхідно здійснити перевірку наявності певних умов, за яких може бути вчинена нотаріальна дія. Необхідно з'ясувати чи передбачена заборгованість, щодо якої потрібно вчинити виконавчий напис, в Переліку документів, що і було зроблено нотаріусом.
Друга умова стосується перевірки всіх пред'явлених для вчинення виконавчого напису документів, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Заява боржника про підтвердження ним суми боргу, письмова відповідь боржника стягувачу про причини прострочення сплати заборгованості чи повернення майна, письмове прохання боржника про надання відстрочки виконання тощо - це теж документи, які є додатковою інформацією про наявність боргу. Документи надані банком нотаріусу відповідали нормам законів.
Щодо права вимагати дострокового виконання зобов'язання.
Згідно з умовами кредитного договору та на підставі ст.592 ЦК України заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. Але разом з тим, в кредитному договорі обумовлено те, що у разі усунення позичальником порушень вимога кредитора про дострокове виконання договору втрачає чинність. Позивач ставить акцент га те, що заборгованість не є безспірною, оскільки він не отримував вимоги з боку банку, яка йому направлялась, але ним залишено поза увагою той фак., що маючи свій екземпляр договору позивач був обізнаний про свої зобов'язання і обов'язки перед банком та про те, що в нього виникла заборгованість. Крім того, згідно кредитного договору позичальник зобов'язаний в триденний термін письмово повідомляти банк про всі зміни місця свого проживання, перебування та телефонних номерів. Всі документи які необхідні для вчинення виконавчого напису чи їх копії надавалися нотаріусу разом з заявою про вчинення виконавчого напису та зберігаються у нотаріальній справі.
На підставі зазначеного, просив скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 21.12.2020 року по справі №266/5537/20 і призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, судові витрати за заяву про перегляд заочного рішення покласти на позивача.
Представник заявника АТ «Альфа-Банк» Дегтярьов Є.В. в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про проведення розгляду справи за відсутності представника банку.
ОСОБА_1 та його представник адвокат Турченко О.В. в судове засідання не з'явилися, при цьому від них на адресу суду надйшла спільна заява в якій просили відмовити у задоволенні заяви АТ «Альфа-Банк» про перегляд заочного рішення суду від 21.12.2020 року, у зв'язку з тим, що відсутні поважні причини неявки представника відповідача в судове засідання і неподання відзиву на позовну заяву, а також посилання на докази з його боку не мають істотного значення для правильного вирішення справи, також просили провести судове засідання без їх участі.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 266/5537/20 (провадження № 2/266/1041/20) позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задоволені. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 31.10.2017 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстрований в реєстрі за № 25089 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором №175АІ10131107001 від 07.11.2013 року у розмірі 182261,76 грн. Стягнуто з АТ «Альфа-Банк» (ідентифікаційний код: 2349714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1261 грн. 20 коп. В іншій частині, відмовлено.
Вирішуючи питання про наявність підстав щодо скасування заочного рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Крім того, у відповідність до ч.4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін “строк на оскарження рішення”, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Крім того, згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 76, 77 ЦПК України, визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання та ст. 81 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Скасування заочного рішення можливе за наявності обставин:
1) поважні причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин;
2) наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення;
Як зазначено у заочному рішенні Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21.12.2020 року за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, відповідач АТ «Альфа-Банк», відзив на позовну заяву не надав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
В своїй заяві представник АТ «Альфа-Банк» зазначає, що він не з'явився на судове засідання, на якому було ухвалено спірне судове рішення та не повідомив про причини своєї неявки відносно цього засідання виходячи з того, що він взагалі не був повідомлений завчасно про існування судового процесу та не був належним чином повідомлений про календарну дату проведення жодного судового засідання по справі, в тому числі і з причин введення в країні карантину та роботи у віддаленому режимі. Також не мав змоги надати вчасно відзив на позовну заяву у зв'язку з великою завантаженістю та участю в багатьох судових засіданнях по Донецькій та Луганських областях, а також у зв'язку з карантинними заходами в країні та відділеному режимі роботи, а також у зв'язку з розглядом справи в спрощеному порядку без виклику сторін.
Однак, такі доводи представника АТ «Альфа-Банк» суд не може прийняти до уваги, оскільки відповідачу спочатку була надіслана ухвала Приморського районного суду м. Маріуполя від 11.11.2020 року про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін і пакет документів доданих до позовної заяви та дані документи отримано відповідачем 17.11.2020 року, про що свідчить поштове повідомлення.
Надалі відповідачу АТ «Альфа-Банк» направлялась ухвала Приморського районного суду м. Маріуполя від 24.11.2020 року про забезпечення даного позову, яку отримано ними згідно поштового повідомлення 30.11.2020 року, а також дану ухвалу було надіслано банку на електронну адресу, тому судом виконані вимоги ЦПК України про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а отже, відповідач вважається повідомленим про місце розгляду справи належним чином.
Інші наведені представником відповідача у вказаній заяві про скасування заочного рішення обставини для скасування заочного рішення не впливають на зміст оскаржуваного судового рішення та не є такими, які б не були враховані і досліджені судом при розгляді справи по суті раніше.
Представник відповідача не вмотивував усі в сукупності підстави для скасування заочного рішення та не надав будь-яких доказів, які б впливали на висновки суду.
Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що обидві підстави для скасування заочного рішення відсутні (поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин та наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення), то суд приходить до обґрунтованого висновку, що заяву представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» Дегтярьова Євгена Володимировича про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м.Маріуполя від 21.12.2021 року по справі №266/5537/20 слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 287 ЦПК України, -
Заяву представника Акціонерного товариства «Альфа-Банк» Дегтярьова Євгена Володимировича про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м.Маріуполя від 21.12.2021 року по справі №266/5537/20- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Д.Г.Пантелєєв