Справа № 947/5258/21
Провадження № 2-з/947/359/21
17.02.2021 року
Київський районний суд м. Одеси
У складі головуючого судді Калашнікової О.І.
розглянув заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по справі 947/5258/21 за позовом ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради.
Встановив,
Позивач звернувся 15.02.2021 року до суду з позовними вимогами до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради та просить суд ухвалити рішення яким: визнати протиправним та скасувати розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради за №81-01р. від 05.02.2021 року «Про затвердження висновку служби у справах дітей Одеської міської ради про підтвердження місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для тимчасового виїзду за межі України».
До позовної заяви позивач надав заяву про вжиття заходів забезпечення позову і просить суд винести ухвалу, якою забезпечити позов шляхом встановлення заборони ОСОБА_2 виїжджати за межі України з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без наявності нотаріально-посвідченої згоди на вивіз дитини батька дитини - ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.
Свої вимоги позивач обґрунтовує піклуванням про стан здоров'я дитини та занепокоєнням щодо успіхів сина у навчанні.
Дослідивши надані до позову докази і наведені позивачем в заяві про вжиття заходів забезпечення позову доводи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями ст.150 ЦПК України. Так, згідно п. п.2,4,10 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Верховним Судом України у постанові від 25.05.2016 року по справі №6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових Інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачам.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", постановою КМУ від 27 січня 1995 р. N 57 затверджено Правила перетинання державного кордону громадянами України. Пунктами 3,4 Правил визначені підстави виїзду з України громадян, які не досягли 16-річного віку. Виїзд дитини з України здійснюється у супроводі обох батьків або у супроводі одного із батьків за згодою другого. Підпунктами 2-4 п.4 Правил визначені умови, за яких виїзд дитини здійснюється без згоди другого з батьків.
Законодавством фактично визначені певні обмеження щодо перетинання кордону, і тільки за відсутності згоди одного з батьків на виїзд дитини за кордон, дане питання вирішуються в судовому порядку в позовному провадженні. У даному випадку згода батька на виїзд малолітньої дитини за кордон відсутня.
Суд також приймає до уваги доводи позивача про намір матері дитини виїздити з дитиною за кордон незважаючи на навчальний період ( ОСОБА_4 навчається в четвертому класі загальноосвітньої школи), на холодну пору року під час дії надзвичайно складної епідеміологічної ситуації.
Наведене узгоджуються з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 04 липня 2018 року у справі N 712/10623/17 (провадження N 14-244цс18).
Керуючись ст.150-153 ЦПК України, суд
Ухвалив:
Заяву позивача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
Заборонити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 03.07.2007 р., адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) виїжджати за межі України з сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без наявності нотаріально-посвідченої згоди на вивіз дитини батька дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 паспорт НОМЕР_4 , виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 01.09.1999 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_2 - до вирішення даного спору судом.
Ухвалу для виконання надати до Адміністрації Державної прикордонної служби України, сторонам для відома.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дня її проголошення (підписання) суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Калашнікова О. І.