Справа № 947/34904/20
Провадження № 2/947/341/21
17.02.2021 року
Київський районний суд м. Одеси
в складі: головуючого судді Калашнікової О.І.
при секретарі Якубовській О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -,
Встановив:
АТ Комерційний Банк «ПриватБанк» у листопаді місяці 2020 року звернувся до суду з вимогами постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором від 22.11.2013 року у сумі 41202,90 грн., стверджуючи, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав у повному обсязі: своєчасно не повернув кредитні кошти і не сплатив відсотки за користування кредитом, тому і утворилась заборгованість за договором кредиту, яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 27709,91 грн., заборгованості за поточним тілом кредиту в сумі 20 грн., заборгованості за простроченими відсотками в сумі 1922,53 грн., заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит - 11570,46 грн. У відповідності до положень ст.33 ЦПК України позов було розподілено судді Калашніковій О.І.
Ухвалою суду від 03.12.2020 року позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце розгляду справи.
До судового засідання сторона позивача надала заяву про розгляд справи за відсутності її представника.
Відповідач позов не визнав і 17.02.2021 року надав до суду відзив на позов.
Суд вивчив матеріали справи, дослідив надані докази і наведені доводи і дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Банк стверджує, що 22.11.2013 року сторони уклали договір про надання банківських послуг на отримання кредиту та платіжної кредитної картки, шляхом підписання заяви, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), Правилами користування платіжною карткою та Тарифами складає між сторонами кредитний договір. На підставі зазначеного договору ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом відсотків, визначених Тарифами Банку. Банк надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, визначених договором і в межах ліміту. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями. Посилаючись на Умови та Правила надання банківських послуг, розрахунок заборгованості, виписку по рахунку, довідку про видані відповідачу картки, довідку про зміну умов кредитування, анкету-заяву, положення ст.ст.526,527,530,610,1050,1054 ЦК України, Банк вимагає стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 41202,90 грн. та судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2102 грн.
Відповідач, не визнаючи позовні вимоги банку, доводив, що дійсно 22.11.2013 року він звертався до Банку з заявою на отримання банківської картки, але після ознайомлення з Умовами кредитування вирішив не отримувати банківську карту. Свої доводи відповідач обґрунтував письмовими доказами, наданими Банком. Так , довідка про видачу кредитних карток свідчить (а.с.13), що вперше Банк видав ОСОБА_1 банківську картку 27.09.2017 року на виконання умов кредитного договору бн і дати. Довідка про зміну умов кредитування (а.с. 12 ) також підтверджує виникнення відносин між сторонами тільки з 27.09.2017 року. Розрахунок заборгованості за договором бн від 22.11.2013 року (а.с. 9-11) і виписка про рух коштів (а.с. 59-70) містять відомості про наявність між сторонами правовідносин з 27.09.2017 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Аналіз письмових доказів, наданих Банком свідчить, що на виконання умов договору, укладеного між сторонами 22.11.2013 року Банк не вчиняв будь-яких дій, які б свідчили, що саме у 2013 році Банк забезпечив відповідачу можливість розпоряджатися і користуватися кредитними коштами: не видавав кредитну карту, не відкривав кредитну лінію. На яких підставах і на яких умовах 27.09.2017 року Банк видав ОСОБА_1 кредитну карту з кредитним лімітом 3000 грн суд позбавлений можливості встановити, тому як в позові з цього приводу відсутні будь-які пояснення, представник банку до суду не з'явився, письмові докази укладання кредитного договору у 2017 році Банк не надав.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав. За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Сторона позивача не надала до суду належних і допустимих доказів укладання 22.11.2013 року кредитного договору з ОСОБА_1 і виконання Банком зобов'язань за цим договором.
Керуючись ст.ст.258,263-265,268 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Київський райсуд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Дата складання повного тексту судового рішення 17.02.2021 року.
Суддя Калашнікова О. І.