Справа № 947/1158/21
Провадження № 2/947/1423/21
17.02.2021 року
Київський районний суд м. Одеси
У складі головуючого судді Калашнікової О.І.
при секретарі Якубовській О.В.
За участю представника позивача - адвоката Пятигорец В.І.
Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог - Служба у справах дітей Одеської міської ради, Київська рай адміністрація Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав,-
Встановив:
Позивач звернулась до суду з вимогами ухвалити рішення, яким позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стверджуючи, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню дитини. У відповідності до положень ст.33 ЦПК України позов розподілено судді Калашніковій О.І. Ухвалою суду від 22.01.2021 року позов прийнято до провадження і справу призначено до підготовчого судового засідання.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Пятигорец В.І. вимоги підтримав.
Відповідач до суду не з'явився, відзив на позов не надав. Про дату, час і місце слухання справи сповіщався судом неодноразово.
Представник Служби у справах дітей Одеської міської ради і представник Київської райадміністрації, як органу опіки та піклування, до суду не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи сповіщені.
Суд за згодою сторони позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи за згодою позивача, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.
Суд вивчив матеріали справи і встановив наступне:
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі не перебували, разом проживали з 2012 року по 2016 рік в квартирі АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 народилась дитина - дівчинка ОСОБА_3 . Відомості про батька дитини до актового запису про народження №1694, вчиненого 22.02.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, внесені у відповідності до положень ст.125 СК України. Дитина постійно проживає з матір'ю, перебуває на її утриманні і вихованні. Позивач доводить, що з 2016 року батько дитини ОСОБА_2 умисно ухиляється від виконання батьківських обов'язків, всі питання щодо утримання і виховання дівчинки вона - мати дитини вирішує самостійно.
На підтвердження позову ОСОБА_1 посилається на такі докази: довідку з місця проживання, свідоцтво про народження ОСОБА_3 ,2013 року народження, наказ Київського райсуду м.Одеси від 28.05.2020 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 ,2013 року народження, висновок Київської рай адміністрації, як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 ,2013 року народження, акт обстеження умов проживання дитини, розрахунок заборгованості відповідача по сплаті аліментів, виконаний державним виконавцем, документи про доходи позивача, характеристику з місця навчання дитини, письмові пояснення сусідів позивача, письмові докази розшуку Службою у справах дітей батька дитини.
Дослідивши надані письмові докази і наведені у позові доводи, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з наступних підстав:
Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини зазначає, що в усіх діях щодо дітей, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Статя 51 Конституції України, стаття 5 Сімейного кодексу України визначають, що держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. А статтею 150 Сімейного Кодексу України прямо передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Частина 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо існують наступні підстави: батьки не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.
При вирішенні даного спору суд враховує, насамперед, інтереси неповнолітньої дитини. Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 Постанови від 30 березня 2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей».
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 умисно ухиляється від виконання батьківських обов'язків відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , 2013 року народження. Відповідно до наданих до суду документів вихованням і утриманням малолітньої ОСОБА_3 , 2013 року народження постійно переймається тільки її мати - ОСОБА_1 .
У відповідності до положень ст.19 СК України Київська рай адміністрація, як орган опіки та піклування надала суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Вказаний висновок є обов'язковим при вирішенні даної категорії справ відповідно до ст. 19 СК України. Орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , 2013 року народження (а.с. 6-10).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторона відповідача не надала до суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача.
Керуючись ст.ст.259,263-265,268 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог - Служба у справах дітей Одеської міської ради, Київська рай адміністрація Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав задовольнити.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_2 , позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Київський райсуд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, наданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Калашнікова О. І.