Справа № 947/2180/20
Провадження № 1-кп/947/233/21
16.02.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160480000085 від 11.01.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, українця, громадянина України, з середньо освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, відсутне місце реєстрації та мешкання на теріторії України, раніше судимого:
- 18.10.2018 року Малиновським районним судом міста Одеси за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України, звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців,
-Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 28.05.2020 року скасовано випробувальний термін та направлено в місця позбавлення волі для відбуття призначеного вироком від 08.10.2018 року, покарання у вигляді 2 -х років позбавлення волі;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,
Так, 10.01.2020 року, приблизно о 16 годині 40 хвилин, у обвинуваченого ОСОБА_5 , який знаходився в приміщенні магазину ПП «РС ТОЧКА», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак.Філатова, 15, виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме продукції, що належить вказаному магазину.
Реалізуючи вказаний умисел, обвинувачений ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав зі стелажів магазину 13 плиток шоколаду марки «Мілка», вагою 90 грам, вартістю 19 гривень 79 копійок за 1 штуку, та одну пляшку горілки марки «Мороша», об'ємом 0,7 л., вартістю 76 гривень 65 копійок, а всього на суму 333 гривні 92 копійки, сховавши вищевказану продукцію магазину під свою куртку.
Далі, обвинувачений ОСОБА_5 з викраденим пройшов касову зону, не пред'явивши її касиру, та в подальшому мав намір розпорядитись зазначеним майном на власний розсуд, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками супермаркету біля виходу з нього.
Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні визнав повністю свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України та пояснив, що він дійсно 10.01.2020 року, приблизно о 16 годині знаходячись в магазині «ТОЧКА», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак.Філатова, 15, таємно викрав з полиць магазину шоколадки та пляшку горілки, які сховав під свою куртку. Потім він пройшов касову зону, не розрахувавшись за вартість товару, але зникнути з місця вчинення злочину не зміг, оскільки був зупинений працівниками супермаркету. У скоєному щиро кається, та просить його не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_6 та дослідженням матеріалів характеризуючи його особу.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджено вироком Малиновського районного суду міста Одеси від 08.10.2018 року за ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75,76 КК України, звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців.Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 28.05.2020 року скасовано випробувальний термін та направлено ОСОБА_5 в місця позбавлення волі для відбуття призначеного вироком від 08.10.2018 року, покарання у вигляді 2 -х років позбавлення волі.
Так, відповідно до ст. 71 КК України та роз'яснень, які містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю, або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Призначаючи покарання за кількома вироками, суд повинен визначити вид і розмір основного й додаткового покарань за знову вчинений злочин, а потім повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком із посиланням на ст. 71 КК України.
Таким чином, при призначенні ОСОБА_5 покарання, з урахуванням тяжкості злочину, особи винного, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України призначає остаточне покарання, враховуючи невідбуте покарання, визначене вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 08.10.2018 року.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючі сукупність вищезазначених обставин, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , не працює, відсутне місце мешкання, та соціальні зв'язки, раніше судимий, покарання не відбув, знову вчинив умисний злочин невеликої тяжкості, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став, та враховуючи обставини які пом'якшують покарання обвинуваченого, та керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, та ОСОБА_5 слід призначити покарання у вигляді позбавленням волі, яке необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Так, враховуючи вищезазначене, суд вважає недоцільним застосовувати дію ст.ст.69, 75 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 .
Крім того, призначення покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_5 , буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні належить вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у відповідності до ст. 124 КПК України по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 08.10.2018 року у вигляді 3 (трьох) місяців позбавлення волі і остаточно за сукупністю вироків до відбування ОСОБА_5 призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 3 (три) місяці.
Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_5 , як часткове відбуте покарання за попереднім вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 08.10.2018 року, термін перебування під вартою з 06.08.2020 року по день набрання вироком законної сили.
Залишити під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1