,
Справа № 264/459/21
3/264/491/2021
17.02.2021 р. м. Маріуполь
Суддя Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області Матвєєва Юлія Олександрівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №1 Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не працює, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 129954 від 27 січня 2021 року, ОСОБА_1 09 січня 2021 року о 12год.00хв. перебуваючи за місцем свого проживання, ухилилась від виховання своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , 2011 року народження, та ОСОБА_3 , 2012 року народження, оскільки перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Таким чином, ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, про день розгляду справи була повідомлена.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її обставини, суд встановив, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 184 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, частиною 1 статті 184 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Склад адміністративного проступку - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення.
Юридичний склад проступку має ознаки, які характеризують об'єкт проступку, об'єктивну сторону, суб'єкт проступку, суб'єктивну сторону.
Права, обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини встановлено статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, №2402-III, ст..ст. 150,180 Сімейного кодексу України.
Частиною 1 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, №789 встановлено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ч.2 ст.27 Конвенції ООН).
Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст.150 Сімейного Кодексу України. До кола обов'язків батьків входить турбота про здоров'я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Таким чином, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні. одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення додано письмові пояснення свідка ОСОБА_4 , письмові пояснення свідка ОСОБА_5 , письмові пояснення особи, щодо якої складно протокол про адміністративне правопорушення, довідку про результати перевірки оператора «102», рапорт повідомлення за служби «102», рапорт інспектора поліції без дати складання, копію свідоцтва про народження дітей та копію паспорту громадянина України ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні письмові пояснення свідків, між тим, пояснення свідка ОСОБА_4 , датовані 14 січня 2021 року, хоча факт скоєння правопорушення зафіксовано 09 січня 2021 року, а письмові пояснення свідка ОСОБА_5 не мають позначення дати їх отримання, а також не містять пояснень за фактом вчинення правопорушення саме 09 січня 2021 року
Відповідно до письмових пояснень особи, щодо якої складно протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , датованих 27 січня 2021 року, остання 09 січня 2021 року не вживала алкогольних напоїв, а також дітей в зазначений час вдома не було.
Також, слід зауважити, що наданий інспектором поліції рапорт не має посилання на дату його складання.
Згідно із ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, з наданих матеріалів вбачається, що правопорушення виявлено 09 січня 2021 року, однак протокол про адміністративне правопорушення складено 27 січня 2021 року. Поважних причин пропуску встановленого строку оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, суду наведено не було.
Отже, суддя, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до висновку про те, що адміністративний матеріал не містить доказів, які б достеменно та беззаперечно підтверджували наявність в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Стаття 251 КУпАП зазначає, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення наряду з фактичними обставинами справи та даними про особу правопорушника вказуються нормативний акт, який передбачає відповідальність за інкриміноване правопорушення; прізвища, адреси свідків, якщо вони є; пояснення порушника, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за цією нормою потрібно достовірно встановити, що правопорушник ухилялась від своїх обов'язків щодо виховання дитини, в іншому разі дії особи, поведінка якої оцінюється, не утворюють складу правопорушення, передбаченого ч.1ст.184 КУпАП.
Також судом враховується, що відповідно до положень, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах«Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia»,рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та«Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»заява № 926/08, рішення від20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За таких підстав склад адміністративного правопорушення, у діях ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП - відсутній.
Згідно до ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи відсутність доказів на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягається, провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена шляхом подання скарги до Донецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Ю. О. Матвєєва