Справа № 263/1774/21
Провадження №2-з/263/13/2021
15 лютого 2021 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі судді Соловйова О.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 та її представника - адвоката Затворницької Олени Миколаївни про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії,
11.02.2021 до канцелярії Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 , в порядку ст.149 ЦПК України, про забезпечення позову шляхом заборони департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради та залученим ним на договірних засадах підприємствам вживати заходи щодо демонтажу майна (будівельних тимчасових споруд), що розташовані біля магазину «Єталон» по АДРЕСА_1 .
З обґрунтування заяви настає, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна№777 від 21.02.2020. Земельна ділянка на який розташовано нерухоме майна, знаходиться на праві користування у ОСОБА_2 , з яким укладено інвестиційний договір щодо будівництва та реконструкції нерухомості №1 від 06.07.2020, придбаної за договором купівлі-продажу майна. Відповідно до п.п.1.1.5 інвестиційного договору Інвестор - ОСОБА_1 , набуває право забудови земельної ділянки площею 0,0888га згідно додатку № 1 до договору. 08.02.2021 на майно ОСОБА_1 , що розташовано на вказаній земельній ділянці, представником відповідача винесено три приписи про усунення порушень при розміщенні тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності. ОСОБА_1 наполягає, що процесі реконструкції у 2020 та 2021 роках на земельній ділянці розміщенні побутові споруди для робітників та для забезпечення можливості проведення ремонтних робіт. У приміщеннях цих споруд господарська діяльність не здійснюється. Через зазначення у приписах можливості вжиття заходів до примусового демонтажу тимчасової споруди, позивачка просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії.
В подальшому представником позивача - адвокатом Затворницькою О.М. долучено до матеріалів заяви копію декларації про готовність об'єкту до експлуатації та копію зображення фасаду нежитлової будівлі та прилеглої території, за проектом.
Заява розглядається без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Пунктом 1 частиною 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ч. 4 ст. 150 ЦПК України не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином.
Згідно абз. 1 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору, реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Пунктом 2 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачена можливість забезпечення позову забороною вчиняти певні дії. Враховуючи твердження позивача про тимчасовий характер споруд розташованих на земельній ділянці, цільове призначення яких є забезпечення можливості проведення ремонтних робіт, всунуті приписи стосуються майна яке не є предметом спору, тобто не вжиття заходів забезпечення позову може негативно позначитись виконанні рішенні суду, утруднити чи зробити його виконання неможливим.
На підставі вищевикладеного, а саме зважаючи, що ОСОБА_1 не доведена необхідність у застосуванні такого виду забезпечення позову, не аргументовані перешкоди для виконання вірогідного судового рішення, тому слід дійти до висновку про недоведеність заяви про забезпечення позову та відмовити у її задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 354, 355 ЦПК України, суд,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя О. Соловйов