про залишення позовної заяви без розгляду
Справа № 495/4660/20
Номер провадження 2/495/944/2021
21 січня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Савицького С.І.,
при секретарі Гасанзаде М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -
Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області під головуванням судді Савицького С.І. слухається цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 06.08.2020 року було відкрито провадження по справі та визначено спрощений порядок її розгляду з викликом осіб.
06 серпня 2020 року розгляд справи було відкладено через неявку позивача та відповідача.
07 вересня 2020 року розгляд справи відкладено через неявку позивача та відповідача у судове засідання, причини неявки визнані неповажними.
22 жовтня 2020 року розгляд справи було відкладено через неявку позивача та відповідача.
У судове засідання 27.11.2020 року позивач та відповідач повторне не з'явились. Відповідач ОСОБА_2 сповіщався про час та місце слухання справи sms-повідомленням, що підтверджується відповідною довідкою. Причини неявки суду не відомі.
У судове засідання 21.01.2021 року позивач та відповідач повторне не з'явились. Відповідач ОСОБА_2 сповіщався про час та місце слухання справи sms-повідомленням, що підтверджується відповідною довідкою. Причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Крім того, враховуючи нормативне регулювання даного питання національним та європейським законодавством, суд вважає, що позивач не з'являючись у судові засідання, не даючи суду можливості своїми діями у встановлений законом строк вирішити справу, зловживає своїми процесуальними правами.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 р.). При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 5ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2ст. 257 ЦПК України).
Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.
Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз'яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.
Позивач та відповідач, затягують розгляд справи, в зв'язку з їх неявкою, чим позбавлено суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог. Таким чином неявка позивача та відповідача перешкоджає розгляду справи.
З огляду на те, що позивач та відповідач повторно не з'явились у судове засідання та не подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, розумний строк розгляду справи сплинув, суд приходить до висновку, що вищевказана позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.131, 210, 223, 247, 257, 353 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - залишити без розгляду.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Білгород-Дністровський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: С.І.Савицький