16.02.2021 227/4569/20
12 лютого 2021 року м. Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Здоровиця О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Добропільського ВП Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП,
До Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №022385 від 14.11.2020 року відносно ОСОБА_1 складений за ст.44-3 КУпАП.
Згідно адміністративного протоколу серії ВАБ №022385 від 14.11.2020 року вбачається, що 14.11.2020 р. близько 10:05 годині гр.. ОСОБА_1 знаходилась на своєму робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по пр..Перемоги, 33а в м.Добропіллі та здійснювала прийом відвідувачів, як суб'єкт господарювання, яка проводить діяльність у сфері торгівельного обслуговування населення, чим порушила п.15 пп.4 постанови №641 КМУ. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.44-3 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що на даний час не працює, в період з 01.09.2020 по 18.01.2021 року була найманим працівником - продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у ФОП ОСОБА_2 , на підставі трудового договору. 14.11.2020 р. перед початком роботи вона дзвонила своєму роботодавцю та питала у нього щодо роботи магазина в цей день, оскільки їй було відомо про заборону торгівлі у відхідний день у зв'язку із встановленим карантином. Її роботодавець сказав її працювати, а в разі появи поліції, зробити вигляд, що вона робить інвентаризацію товару в магазині. Пояснила, що 14.11.2020 р. вона перебувала в магазині на робочому місці, до неї зайшла її подруга, щоб вибрати посуд, в магазині також перебував її батько, близько 10:00 години в магазин зайшли поліцейські та відносно неї протокол. На запитання суду пояснила, що вона повідомляла поліцейським про те, що вона не є керуючою особою в магазині, а лише продавець.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП з таких підстав.
Відповідно до ст..280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.44-3 КУпАП, в редакції яка діяла станом на день події - 14.11.2020 року, адміністративна відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція ст.44-3 КУпАП України - є бланкетною, оскільки містить найзагальнішу характеристику правила поведінки, жодним чином його не конкретизуючи. Роз'яснення щодо необхідного порядку дій слід шукати в інших нормах або нормативних актах, до яких вона відсилає.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення містить посилання на порушення ОСОБА_1 пп.4 п.15 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року N 641, що була чинною станом на 14.11.2020 року, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. на території України встановлений карантин, та продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”.
Так пп.4 п.15 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року, станом на 14.11.2020 року, в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 р. до 30 листопада 2020 р. заборонялось приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:
торгівлі продуктами харчування на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами;
провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв'язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;
торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень.
Санкція ст.44-3 КУпАП, в редакції яка діяла станом на день події - 14.11.2020 року передбачала відповідальність громадян і посадових осіб.
Встановлена пп.4 п.15 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року заборона приймання відвідувачів суб"єктами господарювання передбачала, що саме суб"єкт господарювання повинен був здійснити заходи (дати відповідні розпорядження щодо припинення діяльності закладу у період, передбачений вказаним пунктом постанови КМУ № 641).
Тобто, з вказаного вбачається, що питання про припинення відвідування вирішується саме посадовими особами цього закладу.
Громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності може бути визнаний службовою особою (посадовою особою) лише тоді, коли такий громадянин на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння йому у здійсненні підприємницької діяльності. За таких обставин він набуває організаційно-розпорядчих повноважень стосовно найманих працівників (право ставити перед ними певні завдання, визначати розмір заробітної плати, розпорядок робочого дня, застосовувати дисциплінарні стягнення тощо).
Таким чином, оскільки працівник (продавець), який виконує свою трудову функцію за розпорядженням керівника підприємства, яке не дотримується карантину, та діють не від власного імені (як фізичні особи), а від імені підприємства-роботодавця, відповідальність має нести саме посадова особа - керівник, а не конкретний працівник як фізична особа.
Тобто суб'єктом правопорушення за ст.44-3 КУпАП в частині порушення заборон, встановлених пп.4 п.15 постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 року міг бути лише суб'єкт господарювання, який провадить діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення.
Як вбачається з копії трудової книжки ОСОБА_1 , остання з 01.09.2020 року прийнята продавцем непродовольчих товарів за трудовим договором №21 від 31.08.2020 з ФОП ОСОБА_2 .
Матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання чи посадовою особою, а відповідно і суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Складаючи вказаний протокол, працівник поліції належним чином не перевірив документи, хто саме здійснював господарську діяльність в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та чи є ОСОБА_1 уповноваженою особою суб'єкта господарювання взагалі.
Відповідно до ст..252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що суд при винесенні постанови по справі не має право самостійно збирати докази по справі, оскільки відповідно до ст.251 КУпАП, вказаний обов'язок покладений на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення за ст.44-3 КУпАП, а тому і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, в діях останньої відсутній.
Як передбачено ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне провадження адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.44-3 КУпАП ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.22, 29, 44-3, 221 КУпАП, суддя -
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ст.44-3 КУпАП - провадженням закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови буде виготовлений 16 лютого 2021 року.
Суддя О.В. Здоровиця