Справа № 495/751/21
Номер провадження 3/495/358/2021
09 лютого 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярський О.О.
розглянувши матеріали, які надійшли від командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський, Одеської області, громадянина України, працює на посаді: стрілець взводу охорони та оборони роти охорони та оборони військової частини НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 172-11 ч.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 01.02.2021 року А1319/18 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 172-11 ч.4 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення:
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацією» вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
У такий спосіб з моменту видання Указу Президента України № 303/2014 від 17.02.2014 року «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Вищий адміністративний суд України в постанові від 16.02.2015 року (справа №800/582/14), яка набула законної сили, зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду та останній діє по теперішній час, у зв'язку з чим правопорушення, вчиненні військовослужбовцями, є вчиненими в умовах особливого періоду.
Відповідно до положень нормативно-правових актів, які регламентують порядок проходження військової служби, військовослужбовці виконують обов'язки військової служби цілодобово, окрім випадків, відповідно до яких військовослужбовці тимчасово звільняються від виконання обов'язків військової служби (відпустка, перебування на лікуванні тощо).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах вірності конституційному обов'язку та військовій присязі; верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прав і свобод; виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни.
Відповідно до ст. ст. 11, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; піклуватися про збергеження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Відповідно до ст. ст. 1,5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зокрема зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України. Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території, військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 172-11 КУпАП самовільне залишення військової частини або місця служби в умовах особливого періоду відноситься до адміністративних правопорушень.
У той же час, молодший сержант ОСОБА_1 зазначені вимоги Законів (Статутів ЗСУ, КУпАП) не виконав не з'явившись вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб.
Так. о 08:30 годині 26.01.21 року перед заступанням в добовий наряд проходив медичний огляд. Після проходження медичного огляду молодший сержант ОСОБА_1 самовільно залишив військову службу про що командуванням військової частини НОМЕР_1 було складено відповідну довідку про невихід на військову службу. 01.02.2021 року молодший сержант ОСОБА_1 самостійно повернувся до військової частини. Свою відсутність пояснює небажанням проходити військову службу.
Таким чином, порушуючи законодавство України, щодо встановленого порядку проходження військової служби в діях військовослужбовця військової служби за контрактом молодшого сержанта ОСОБА_1 , вбачаються ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 172-11 КУпАП.
Особа відносно якої складено протокол ОСОБА_1 надав заяву, відповідно до якої просив розглянути справу за його відсутності.
Факт вчинення ним адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 01.02.2021 року, доповіддю про самовільне залишення військової частини без зброї військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , поясненнями свідка ОСОБА_2 , поясненнями свідка ОСОБА_3 .
Проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення, передбаченого ст. 172-11 ч.4 КУПАП.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.33-35, 172-11 ч.4, 221, 283, 284 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-11 ч.4 КУпАП.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2465 грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 454 грн.
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.
Згідно ст. 307 КУпАП - штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно ст. 308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя О.О. Боярський