Справа № 225/5205/20
Провадження №2/225/52/2021
16 лютого 2021 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області
у складі судді Соляник А.В.,
за участі секретаря Черникової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Торецьк цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, свої вимоги обґрунтовує наступними обставинами.
Відповідно до укладеного договору № б/н від 31.07.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_1 власним підписом підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складають між відповідачем та банком кредитний договір.
Відповідно до договору відповідач зобов'язався повернути кредит на умовах, передбачених договором. На теперішній час відповідач не виконує умови договору. Тобто через неналежне виконання відповідачем договору кредиту станом на 31.07.2020 року утворилась заборгованість - 461661,73 грн., яка складається з наступного:
6900,00 грн. - заборгованість за кредитом;
452961,73 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом;
1800,00 грн. - заборгованість за пенею;
0,00 грн. - заборгованість за комісією;
При цьому, позивач зазначає, що оскільки законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, то кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом.
Таким чином, позивач вважає, що заборгованість до стягнення становить 139967,13 грн., яка складається з наступного:
6900,00 грн. - заборгованість за кредитом;
133067,13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 31.07.2012 по 28.09.2018.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві клопотав про розгляд справи за відсутності представника банку, не заперечує проти прийняття заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, представник надав заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та представника. Позовні вимоги позивача не визнав, просив в у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» відмовити, та застосувати до позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» строк позовної давності.
На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання зазначеного зобов'язання.
Судом встановлено, що ПАТ КБ ПриватБанк має право на надання банківських послуг, визначених ч.3 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на підставі ліцензії Національного банку України від 05.10.2011 року № 22 (а.с. 47).
Відповідно до укладеного договору № бн від 31.07.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 519 від 21.05.2018 року про рішення акціонера публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" змінено тип банку з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство та затверджено нове найменування Банку - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (скорочене найменування Банку - АТ КБ "ПриватБанк". (а.с.46, 48,49-50)
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором повністю виконав, надавши позичальникові ОСОБА_1 кредит в розмірі, обумовленому сторонами. Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання належним чином не виконав, не забезпечивши своєчасного повернення позивачеві запозичених коштів. Внаслідок цього станом на 31.07.2020 року утворилась заборгованість, яка складається з наступного:
6900,00 грн. - заборгованість за кредитом;
133067,13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 31.07.2012 по 28.09.2018.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до положень ст.ст.526,527,530ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
16.02.2021 року представник відповідача ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою, в якій просив застосувати позовну давність до вимог АТ КБ «ПриватБанк» та відмовити в задоволенні позову (а.с.77).
За висновками Верховного Суду України про застосування ст.257 ЦК України, до правовідносин, у яких використовуються платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів, викладеними у постановах №6-14цс14 від 19 березня 2014 року, №6-95цс14 від 17 вересня 2014 року, №6-103цс14 від 24 вересня 2014 року, №60134цс14 від 1 жовтня 2014 року, від 23 листопада 2016 року у справі №6-2104 цс16, за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки(ст.261 ЦК України).
Також, з правового висновку щодо застосування норм матеріального права, який міститься у постанові Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року (6-240цс14), вбачається, що якщо Умови надання споживчого кредиту відповідачем не підписані, і позивач не довів укладення між сторонами договору, який передбачав би збільшення строку позовної давності, застосуванню підлягає загальний трирічний строк позовної давності, передбачений законом.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1ст.261 ЦПК України, передбачено, що за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня , коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Статтею 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки тощо).
Відповідно до ч.4ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, якщо суд не визнає поважними причини пропущення позовної давності.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 31.07.2012 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , станом на 31.07.2020 року, який надав позивач, вбачається, що останній місячний платіж погашення кредиту відповідач ОСОБА_1 сплатив 30.04.2014 року. Таким чином, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу , а саме з 31.04.2014 року.
Також, відповідно до довідки б/н , долученої позивачем до матеріалів справи, вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 були видані картки: № НОМЕР_2 , з терміном дії до липня 2013 року та датою відкриття 20.07.2006, №5211537900128971 з терміном дії до грудня 2015 року та датою відкриття 27.09.2012 року та № НОМЕР_3 з терміном дії до вересня 2021 року та датою відкриття 01.02.2018 року (а.с.12)
Разом з тим, ОСОБА_1 власним підписом 31.07.2012 року підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складають між відповідачем та банком кредитний договір.
Будь-яких доказів, що вказують на строк дії платіжної картки, на яку встановлено кредитний ліміт, та картка перевипускалася позивачем, суду не надано
Із вказаним позовом позивач звернувся до суду, згідно відмітки на конверті, лише 11.09.2020 року, тобто з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові, оскільки відповідачем заявлено про застосування до позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» строку позовної давності.
Підстав, передбачених ст. 263, 264 ЦК України для зупинення перебігу строку позовної давності або його переривання, судом не встановлено, позивачем, відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, не заявлено та необґрунтовано поважності причин пропуску такого строку, у зв'язку із чим суд вважає необхідним застосувати строк позовної давності до позовних вимог позивача, на підставі чого відмовити у задоволенні позовних вимог.
Керуючись 256, 257, 261, 263, 264, 267, 509, 526, 530, 610, 612, 631, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України,
У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя А.В.Соляник