Справа № 492/80/21
Провадження № 1-кп/492/59/21
Іменем України
17 лютого 2021 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021165220000006 від 11.01.2021 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лужанка Тарутинського району Одеської області, болгарина, громадянина України, не одруженого, працюючого за наймом у приватних осіб, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
18 грудня 2020 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , під час сварки із ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою нанесення тілесних ушкоджень, наніс один удар кулаком своєї правої руки в перенісся носу останнього, внаслідок чого ОСОБА_5 впав на землю спиною, впершись ліктями обох рук, потім ОСОБА_4 наніс один удар кулаком правої руки в область лівої надбрівної дуги, а також не більше трьох ударів правою ногою в область ребр з лівої сторони, чим спричинив потерпілому наступні тілесні ушкодження: 2 садна у зовнішнього кута лівої надбрівної дуги; садно у зовнішнього кінця лівої надбрівної дуги; синець на верхній і нижній повіці лівого ока; синець на верхній і нижній повіці правого ока; садно по бічній поверхні носу справа; садно по бічній поверхні носу зліва; навколо дрібні садна; садно по задній поверхні лівого ліктьового суглобу; 6 саден по задній поверхні правого ліктьового суглобу; синець по середньо-ключичній лінії зліва. Дані ушкодження не були небезпечними для життя, не тягнуть за собою розлад здоров'я, і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.) відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, фактичних обставин вчинення кримінального проступку не оспорює, детально розповівши про обставини вчиненого кримінального проступку.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив суду, що між ним та обвинуваченим ОСОБА_4 виник конфлікт з приводу того, що у обвинуваченого виникли ревнощі до нього відносно дружини ОСОБА_4 , під час сварки обвинувачений спричинив йому тілесні ушкодження, зазначені в обвинувальному акті.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження. У зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, потерпілого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинувачуваного. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Таким чином, допитавши обвинуваченого, потерпілого, дослідивши письмові докази, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Частиною 2 ст. 12 КК встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Отже, враховуючи, що санкцією ч. 1 ст. 125 КК передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі до п'ятдесяти (тобто не більше трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі, то кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК є кримінальним проступком.
При обранні міри покарання ОСОБА_4 , суд враховує особу винного та його позицію до вчиненого, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, вважає за можливе призначити йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, у виді штрафу.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушенню.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
З урахуванням вказаних обставин, суд, відповідно до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно для його виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень призначити покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу. Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 дії ст. 69 КК України суд не вбачає.
Суд вважає за можливе до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирати.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Суд не вирішує питання про речові докази у справі в силу ч. 9 ст. 100 КПК України так як речові докази суду не надавались, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для вирішення питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду області через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надсилати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя
Арцизького районного суду ОСОБА_1
Одеської області