Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/303/2021 Справа № 641/10175/20
16 лютого 2021 року м. Харків
Слідчий суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого Слідчого відділення відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220540002319 від 17.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, у відношенні:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого Слідчого відділення відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_7 , в якому вона просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах строку досудового розслідування тобто до 17.03.2021 року.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12020220540002319 від 17.12.2020 року за ч.1 ст. 121 КК України.
Так, 16.12.2020 року, близько 15 год. 40 хв., більш точного часу у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи на сходовій клітині 4-го поверху буд. АДРЕСА_2 , реалізуючи свій раптово виниклий під час словесного конфлікту на ґрунті неприязних відносин злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, повалив ОСОБА_9 на підлогу спиною донизу, після чого, сидячі зверху на потерпілому, наніс останньому кулаком правої руки не менше двох послідовних ударів в область обличчя та тулуба. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 притиснув ОСОБА_9 до стіни, після чого став наносити численні удари останньому кулаками в область обличчя та тулубу. Своїми протиправними діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_9 згідно висновку судово-медичного експерта тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини з переломом 8-9 ребер справа, що супроводжувалась розривом правої легені, правостороннім гемопневмоторексом, підшкірною емфіземою 1 Уст., що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя, забиту рану 3 пальцю правої кісті, шо відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше, як три тижні (21 день), садна на голові та обличчі, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Вказаний факт було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220540002319 від 17.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому маються підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, суду намагаючись тим самим уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, та може незаконно впливати на потерпілого та свідка у вказаному кримінальному провадженні.
17.12.2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
21.12.2020 року ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 17.02.2021 року в межах строку досудового розслідування.
15.02.2021 року строк досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні було продовжено керівником Харківської місцевої прокуратури № 5 до трьох місяців, тобто до 17.03.2021 року.
Також слідчий зазначила, що оскільки завершити досудове слідство у 2-місячний строк не представляється можливим, у зв'язку з тим, що необхідно виконати всі слідчі дії, спрямовані на отримання та перевірку вже отриманих доказів для повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин вказаного кримінального провадження, тобто необхідно отримати висновки імунологічних та судово-медичних експертиз, які знаходяться в провадженні експертних відділень ХОБСМЕ, а також, за необхідності одночасних допитів між учасниками кримінального провадження, призначити проведення ОСОБА_6 психіатричної експертизи, а тому необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах строку досудового розслідування тобто до 17.03.2021 року.
В судовому засіданні прокурор та слідчий Слідчого відділення відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного та просили його задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту заперечував, вказав, що повідомлена ОСОБА_6 підозра необґрунтована, оскільки наявні тілесні ушкодження у потерпілого не відповідають фабулі оголошеної підозри, та кваліфікація дій ОСОБА_6 є невірною.
Також, зазначив, що підозрюваний ОСОБА_6 має постійне місце проживання, позитивну характеристику з місця проживання, був працевлаштований, до обрання запобіжного заходу, у зв'язку з чим вважає можливим обрати останньому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, та підозрюваного, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а прокурор при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується доказами, які зібрані під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до частини 1,2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів за яке законом, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 , офіційно не працевлаштований, стабільного заробітку не має, отже є обґрунтовані підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Щодо доводів захисника про необґрунтованість повідомленої підозри, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що «існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», рішення «Котій проти України»).
Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя вважає, що на момент вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_6 слідчим доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а також існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однак, зважаючи на посилання захисника підозрюваного щодо необхідністю працевлаштування ОСОБА_6 з метою забезпечення себе засобами для існування, суд приходить до висновку про можливість встановлення часу перебування підозрюваного ОСОБА_6 за місцем мешкання з 20 год. до 08 год. наступного дня.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає обґрунтованими підстави у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а тому клопотання підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 193, 196 , КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Слідчого відділення відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220540002319 від 17.12.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. - задовольнити частково.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни - у вигляді домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
-прибувати до Слідчого відділу Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, Харківської місцевої прокуратури № 5, а також Комінтернівського районного суду м . Харкова за першою вимогою, у зазначений час;
-заборонити без дозволу слідчого, прокурора або суду залишати місце постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 в період часу з 20 год до 08 год наступного дня;
-негайно повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу направити для виконання за місцем проживання підозрюваного - до відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Орган поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
Строк дії ухвали 30 діб до 17 березня 2021 року, в межах строку досудового розслідування.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_6 в той же строк, але з моменту вручення ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та підлягає врученню підозрюваному.
Слідчий суддя- ОСОБА_1