Номер справи 623/3433/20
Номер провадження 2/623/89/2021
іменем України
17 лютого 2021 року м. Ізюм
Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
в складі: головуючого - судді: Одарюка М.П.
за участю секретаря судового засідання: Костенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу № 623/3433/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Ізюмської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав,
02 жовтня 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа - орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Ізюмської міської ради Харківської області. В обґрунтування позову посилається на те, що з відповідачкою по справі перебував у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_1 них народився син ОСОБА_3 . Відповідачка зовсім не приділяє батьківської турботи своїй дитині, не спілкується з сином, не приймає участі у його житті та вихованні, не цікавиться його розвитком та життям. Відповідачка не працює, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка вдруге поспіль в судове засідання не з'явилась, про , про час, місце та дату судового засідання повідомлялась належним чином, поштові відправлення повернулись на адресу суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», відзив на позов суду не надсилала, причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності суду не надавала.
Представник третьої особи: служба у справах дітей Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував і представник позивача по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини справи та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.
Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого 25 березня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області (а.с. 4).
Малолітній ОСОБА_3 проживає разом з батьком ( а.с.6,7).
Із довідки наданої Ізюмською загальноосвітньою школою І -ІІІ ступенів № 4 за № 405 від 27.07.2020 року вбачається, що ОСОБА_2 за роки навчання ОСОБА_4 в школі жодного разу до школи не приходила, успіхами сина з навчання не цікавилась, не телефонувала, батьківські збори не відвідувала, з клани керівником не спілкувалась ( а.с.5).
Згідно висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав, наданого 12.01.2021 року за № 75 службою у справах дітей Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, гр -ка ОСОБА_2 свідомо не виконує свої батьківські обов'язки, на засідання комісії не з'явилася, хоча була повідомлений про дату і час засідання належним чином (а.с.55).
Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.
Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.
Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.
За змістом роз'яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
Європейський суд з прав людини зазначив, що між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків (рішення від 7 грудня 2006 по справі «HUNT v. UKRAINE», № 31111/
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідачка за власною ініціативою самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до своєї малолітньої дитини, без поважних причин залишивши її без материнської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною та позивачем доведено, що поведінка відповідача відносно малолітньої дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов'язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав.
Разом з тим, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини, як передбачено частиною другою статті 166 вказаного Кодексу.
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Обов'язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов'язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.
За приписами частини третьої ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Водночас, згідно з частиною другою ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до встановлених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову і у частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), починаючи з 02.10.2020 року і до досягнення повноліття дитиною.
На підставі статті 141 ЦПК України судовий збір сплачений позивачем за подання позовної заяви про позбавлення батьківських прав у розмірі 840,80 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
За приписами частини шостої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Тому з позивача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 840,80 грн за вимогу про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Ізюмської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відомості про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 внести в актовий запис № 107 від 25 березня 2011 року, вчинений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області про народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , в графу - відомості про матір.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Ізюм, Харківської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, починаючи з 02 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 судовий збір в сумі 840,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд або безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк