04 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 753/3326/20
провадження № 61- 1300 ск 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року та на постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину,
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 лютого 2020 року, щомісячно, до досягнення повноліття дитини.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року в складі судді Трусова Т. О., залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року в складі судді Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Семенюк Т. А., позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на дочку ОСОБА_3 в розмірі ј частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 лютого 2020 року, до досягнення дитиною повноліття.
22 січня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Предметом позову в справі № 753/3326/20 є вимога про стягнення аліментів, тобто дана справа є малозначною в силу закону.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; ґ) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі посилається на підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, проте таке посилання не обґрунтовує.
Посилання ОСОБА_1 на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує його незгоду з оскарженими судовими рішеннями, та не свідчить, що справа має для нього виняткове значення.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389, пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 серпня 2020 року та на постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Н. О. Антоненко
В. І. Крат
М. М. Русинчук