16 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 812/1595/15
адміністративне провадження № К/9901/37967/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області, про визнання бездіяльності протиправною, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та пені, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2015 (суддя - Ковальова Т.І.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 (головуючий суддя - Чебанов О.О., судді: Сіваченко І.В., Шишов О.О.) у справі №812/1595/15.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кларіант Україна» (далі - ТОВ «Кларіант Україна») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ДПІ у м. Сєвєродонецьку), третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області в якому, з урахуванням уточнень, просило:
визнати бездіяльність ДПІ у м. Сєвєродонецьку, що полягала у невиконанні обов'язку щодо формування та направлення протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування за липень 2015 року протиправною;
стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Кларіант Україна» (ідентифікаційний код: 31337612) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ за липень 2015 року у сумі 1932382,00 грн.;
стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Кларіант Україна» (ідентифікаційний код: 31337612) пеню в розмірі 54509,06 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сєвєродонецьку щодо неподання протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку про суми відшкодування податку на додану вартість із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування за липень 2015 року протиправною. Зобов'язано ДПІ у м. Сєвєродонецьку подати до управління Державної казначейської служби України в м. Сєвєродонецьку Луганської області висновок про суми відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Кларіант Україна» за податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2015 року у сумі 1932382,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у м. Сєвєродонецьку оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2016, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що без погодження Державною фіскальною службою України інформації щодо відшкодування сум податку на додану вартість, ДПІ у м. Сєвєродонецьку не має права на складання та подання висновку про відшкодування сум податку на додану вартість до органу, що здійснює казначейське обслуговування коштів.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, 14.08.2015 ТОВ «Кларіант Україна» до ДПІ у м. Сєвєродонецьку подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року, відповідно до якої сума податку на додану вартість, заявлена до відшкодування становить 1932805,00 грн. Зазначена декларація, разом з розрахунком, заявою, розшифровкою, довідкою була отримана відповідачем 14.08.2015.
15.09.2015 позивачем було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень 2015 року з усіма додатками, згідно з якою сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню, становила 1932382,00 грн. Вказаний розрахунок з усіма додатками отримано відповідачем 15.09.2015.
Контролюючим органом проведено камеральну перевірку правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування по ТОВ «Кларіант Україна» (код ЄДРПОУ 31337612) за липень 2015 року (податкова декларація від 14.08.2015 № 9171375056).
За результатами даної перевірки складено довідку у формі висновку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо суми бюджетного відшкодування за липень 2015 року № 413/12-14-15-03/14-31337612 від 18.09.2015 , відповідно до якої по заявленій до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок суми 1932382,00 грн. порушень не встановлено.
Матеріали щодо можливих обсягів відшкодування по ТОВ «Кларіант Україна» відповідачем сформовано 06.11.2015 та направлено електронною поштою до ГУ ДФС у Луганській області.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки.
Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Встановлені обставини справи свідчать, що контролюючий орган за результатами перевірки визнав право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і підтвердив достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми, проте не подав у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що ДПІ у м. Сєвєродонецьку не виконала вимоги законодавства та не подала у п'ятиденний строк після проведення камеральної перевірки висновок із зазначенням сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню товариству з бюджету, чим порушила права позивача, рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог є правильними та підлягають залишенню без змін.
Судами обґрунтовано не прийнято доводи відповідача про неможливість бюджетного відшкодування суми з ПДВ через ненадходження узагальненої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ від органів ДФС України, оскільки норми Податкового кодексу України прямо зазначають обов'язок податкового органу у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.12.2015 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі №812/1595/15 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова