17 лютого 2021 року
Київ
справа №821/1399/17
адміністративне провадження №К/9901/16014/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши заяви про самовідвід у справі № 821/1399/17
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.10.2017
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.12. 2017
у справі № 821/1399/17
за позовом ОСОБА_1
до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Ухвалою Верховного суду від 19.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2017 року у справі № 821/1399/17.
Після призначення скарги до касаційного розгляду судом було встановлено такі обставини.
Посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірка ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 01 вересня 2016 року, в якому зазначено про порушення позивачем:
- пункту 179.1 статті 179 ПК України, яким передбачено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), в результаті чого встановлено неподання податкової декларації за 2015 рік, що перевірявся;
- підпункту 164.2.17 («д») пункту 164.2 статті 164, пунктів 179.1, 179.7 статті 179 ПК України, які зобов'язують платника податку включити суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку за підсумками звітного періоду, у якому такий борг анульовано, у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся в сумі 60171,83 грн.;
- статті 163, підпункту 1.2 пункту 16.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, які зобов'язують платника податків нарахувати та сплатити військовий збір з доходів, отриманих як додаткове благо, у результаті чого ОСОБА_1 визначено суму податкових зобов'язань з військового збору за період, що перевірявся в сумі 4967,59 грн.
На підставі встановлених порушень контролюючим органом 15 вересня 2016 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0008111300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 75 384,79 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 60 171,83 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 15 212,96 грн.;
- № 0008121300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на суму 6 209,49 грн, у тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 4 967,59 грн та за штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 1 241,90 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до Головного управління ДФС у Херсонській області.
Рішенням ГУ ДФС у Херсонській області від 13.10.2016 року частково задоволено скаргу позивача та скасовано податкове повідомлення - рішення від 15.09.2016 року № 0008111300 в частині визначених до сплати 170 грн. штрафних санкцій податку на доходи фізичних осіб, як винесене не за встановленою формою та зобов'язано Новокаховську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області прийняти та надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення по визначеним до сплати штрафним санкціям з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 170 грн.
26.10.2016 відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення: № 0010431700, яким позивачу нараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за податковим зобов'язанням в сумі 60 171,83 грн. та штрафна (фінансова) санкція в розмірі 15 042,96 грн.; № 0010451300 - за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 170 грн.
Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 15.09.2016 № 0008111300 та № № 0008121300.
В той же час податкові повідомлення-рішення від 15.09.2016 № 0008111300 та № № 0008121300 були предметом судового оскарження у справі № 821/2104/16.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 березня 2017 року у справі № 821/2104/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 03.03.2020 вказані судові рішення були залишені без змін (суддя-доповідач - Пасічник С.С., судді: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.).
В поданій касаційній скарзі у справі № 821/2104/16 позивач посилався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права і вирішення спору без повного, належного та всебічного дослідження всіх обставин справи (щодо складу прощеної йому кредитної заборгованості (чи включає вона проценти, пеню, штрафи, комісію), а відтак й про її відповідність вимогам підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України). Крім того, за твердженням позивача до нього повинні застосовуватися положення пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.
При розгляді касаційної скарги у даній справі судом встановлено, що доводи касаційної скарги в значній своїй частині співпадають із доводами касаційної скарги у справі № 821/2104/16.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначає, що повідомлення банку про здійснення ОСОБА_1 прощення основної суми кредитної заборгованості не є належним та допустимим доказом складу (частин) заборгованості, яка була прощена. Така сума може включати проценти, пеню, штрафи, комісію. Однак вказане питання не досліджувалося судами попередніх інстанцій. Також, позивач вказує, що судами попередніх інстанцій не було застосовано положення пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України.
За правилами пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Враховуючи те, що колегія суддів вже висловила свою позицію стосовно доводів позивача при розгляді касаційної скарги у справі № 821/2104/16, з метою уникнення у стороннього спостерігача сумнівів в об'єктивності та неупередженості, колегія суддів при розгляді касаційної скарги у справі № 821/1399/17, судді Васильєва І.А., Пасічник С.С., Юрченко В.П. заявили самовідвід.
Враховуючи встановлені обставини заяви суддів Васильєвої І.А., Пасічник С.С. та Юрченко В.П. про самовідвід підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 31, 36-38 КАС України,
Задовольнити заяви суддів Васильєвої І.А., Пасічник С.С. та Юрченко В.П. про самовідвід у справі № 821/1399/17.
Відвести суддів: Васильєву І.А., Пасічник С.С. та Юрченко В.П. від участі у розгляді касаційної скарги у справі № 821/1399/17 за скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.10.2017 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.12. 2017 у справі № 821/1399/17.
Передати справу на повторний автоматизований розподіл для визначення в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, колегії суддів для розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді: І.А. Васильєва
С.С. Пасічник
В.П. Юрченко