Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 лютого 2021 р. № 520/17794/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (майдан Театральний, буд. 1, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43023403) про стягнення заробітної плати,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на його користь заробітну плату шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити її у вигляді не донарахованих та не виплачених коштів за щорічні оплачувані відпустки та службові відрядження за межі Харківської області, а також не донарахованої та не виплаченої матеріальної допомоги у розмірі середнього заробітку за період з 01.11.2011 року по 31.08.2012 року.
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на його користь заробітну плату шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити її у вигляді не донарахованих та не виплачених коштів за щорічні оплачувані відпустки та службові відрядження за межі Харківської області, а також не донарахованої та не виплаченої матеріальної допомоги у розмірі середнього заробітку за період з 01.11.2011 року по 31.08.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що всупереч положенням вимог законодавства з питань оплати праці відповідач за період з 01.11.2011 року по 31.08.2012 року протиправно не донараховував та не виплачував йому заробітну плату у повному обсязі, а відтак він не донараховував та виплачував похідні виплати за щорічні оплачувані відпустки та службові відрядження, а також матеріальної допомоги у розмірі середнього заробітку за вказаний відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.
По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.
Відповідач надав відзив на позов, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що у спірних правовідносинах він діяв у відповідності до вимог чинного законодавства з урахування усіх обставин у справі, у межах наданих йому повноважень.
У своїй відповіді на відзив позивач заперечував проти обґрунтувань відповідача, викладених у відзиві на позов, та підтримав свою правову позицію.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, правовідносинам, з приводу яких подано позов, передували ті, відносно яких є таке, що набрало законної сили постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 року по справі №520/2982/2020, отже, певні обставини в рамках даної справи не підлягають доказуванню, в силу ч. 4 ст. 78 КАС України.
Так, в рамках судової справи №520/2982/2020 встановлено, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 01.11.2011 №200 ОСОБА_1 призначено на посаду провідного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу відповідача з 01.11.2011.
31.08.2012 наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 28.08.2012 року №141 ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу відповідача.
Не погодившись з бездіяльністю Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях щодо невиплати належних ОСОБА_1 сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.08.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 року по справі №520/2982/2020 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 по справі №520/2982/2020 скасовано. Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 01.09.2012 по день фактичного розрахунку у розмірі 61052 (шістдесят одну тисячу п'ятдесят дві) грн. 22 коп.
Позивач, враховуючи постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 року по справі №520/2982/2020 та зважаючи на нарахування та виплату заробітної плати за період роботи у відповідача лише 24.02.2020 року з порушенням строків її виплати, вважає, що за відповідачем залишилась заборгованість з заробітної плати у вигляді не донарахованих та не виплачених коштів за щорічні оплачувані відпустки та службові відрядження за межі Харківської області, а також матеріальної допомоги у розмірі середнього заробітку за вказаний період, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Стосовно строку звернення до суду з приводу спірних відносин суд, враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2031 у справі 1-13/2013, зазначає, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівники до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством.
По суті спірних відносин, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
У відповідності до статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищаються законом.
Згідно стаггі 74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Згідно статті 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.
Згідно частини 3 статті 121 КЗпП України за відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада).
Згідно частини 4 етапі 121 КЗпП України працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.
Згідно частини 1 статті 33 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, що був чинним на момент перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем, оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.
Згідно частини 2 статті 33 вказаного Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Згідно частини 6 статті 33 вказаного Закону України "Про державну службу" державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно частини 7 етапі 33 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до постанови КМУ від 09.03.06 р. № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (далі Постанова № 268) право на виплату в межах затверджених обсягів фонду оплати праці допомоги на оздоровлення під час надання щорічної відпустки згідно з пп. 3 п. 2 Постанови № 268 надано керівникові держоргану. Визначено, що максимальний розмір такої допомоги, як і матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань - середньомісячний заробіток працівника. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Відповідно до пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, в редакції чинній на момент перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки; ж) службових відряджень; л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 3 Порядку № 100, в редакції чинній на момент перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем, визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
В рамках судової справи №520/2982/2020 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування 29.01.2020 Головним управління Держпраці у Харківській області складено акт №ХК8058/657/НД/АВ про порушення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області ст. 98 КЗпП України та надано припис про усунення виявлених порушень №ХК8058/657/НД/АВ/П.
З метою усунення виявлених порушень, ОСОБА_1 нараховано до виплати 1332,50 грн., утримано 259,84 грн. та виплачено 1072,66 грн. премії за період з листопада по грудень 2011 року та з березня по серпень 2012 року.
Відповідачем лише 25.02.2020 року перераховані позивачу належні йому при звільненні 31.08.2012 кошти з заробітної плати в розмірі 1072,66 грн. згідно платіжного доручення №103 від 24.02.2020 (проведено Державною казначейською службою 25.02.2020).
Вказане також підтверджено наданими до справи актом №ХК8058/657/НД/АВ, розрахунковим листком за лютий 2020 року, платіжним дорученням №103 від 24.02.2020 та самим позивачем.
Як вбачається з особового рахунку, позивачу у період з 01.11.2011 року по 31.08.2012 року проводилась оплата щорічних відпусток, службових відряджень та виплачувалась матеріальна допомога.
Вказані виплати щорічних відпусток та службових відряджень здійснено згідно положень частини 4 статті 121 КЗпП України та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 8 лютого 1995 року №100.
Матеріальна допомога виплачена у відповідності до положень Закону України "Про державну службу" та пп. 3 п. 2 Постанови КМУ "Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.2006 року № 268.
Проте, при їх нарахуванні та виплаті не включалась виплачена відповідачем 24.02.2020 року премія.
Відповідачем не заперечується, що при нарахуванні та виплаті щорічних відпусток, службових відряджень та матеріальної допомоги, не включались складові заробітної плати, виплаченої відповідачем 24.02.2020 року.
Отже, складові заробітної плати, виплаченої відповідачем 24.02.2020 року, повинні були виплачені позивачу у відповідні періоди, проте виплачені не були, тому вказане відповідно призвело до зменшення розміру сум виплат, на які позивач має право.
Посилання відповідача на не встановлення в акті №ХК8058/657/НД/АВ порушень щодо нарахування та виплати спірної суми заробітної плати, суд не приймає до уваги, оскільки саме виявлення та усунення виявлених порушень стало підставою для нарахування та виплати спірної суми заробітної плати.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 33 Закону України "Про державну службу", п. 3 Порядку № 100, суд дійшов висновку, що виплачена відповідачем 24.02.2020 року премія, має бути врахована при визначенні середньої заробітної плати для визначення розміру відпускних, матеріальної допомоги та відрядних.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (майдан Театральний, буд. 1, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43023403) про стягнення заробітної плати - задовольнити.
Зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату заробітної плати у вигляді своєчасно не донарахованих та не виплачених коштів за щорічні оплачувані відпустки та службові відрядження за межі Харківської області, а також не донарахованої та не виплаченої матеріальної допомоги у розмірі середнього заробітку за період з 01.11.2011 року по 31.08.2012 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 16 лютого 2021 року.
Суддя Заічко О.В.