Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
15 лютого 2021 року № 520/16984/2020
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (вул. Нетіченська, буд. 14,м. Харків,61010, код ЄДРПОУ40867285), Міністерства юстиції України (вул.Архітектора Городецького,13, м.Київ, 01001, код ЄДРПОУ40867285) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Міністерства юстиції України, викладене з порушенням термінів у листі Міністерства юстиції України щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із установленням ІІ-ої групи інвалідності та збільшенням відсотку втрати працездатності, що настало внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби та про повернення матеріалів про призначення ОСОБА_1 вказаної одноразової грошової допомоги до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції; а також визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо ненарахування та невиплати вказаної одноразової грошової допомоги, у зв'язку із збільшенням відсотку втрати працездатності.
- зобов'язати Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України повторно прийняти заяву разом з доданими до неї документами стосовно нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із втратою працездатності на 70% та повторно належним чином підготувати (оформити) та подати до Міністерства юстиції України, у встановлений законом строк, висновок щодо виплати грошової допомоги та всі необхідні документи для вирішення питання щодо призначення та виплати передбаченої одноразової грошової допомоги.
- зобов'язати Міністерство юстиції України, у зазначений законодавством строк, прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із збільшенням відсотку втрати працездатності до 70%, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016, "Якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико- соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми".
- зобов'язати Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції сплатити суму грошової компенсації за належні позивачу до видачі предмети речового майна, що передбачено п. 27 Порядку "Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №578 від 14.08.2013.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Північно-Східне міжрегіональним управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України направлено до Міністерства юстиції України пакет документів щодо призначення їй одноразової допомоги, в зв'язку з встановленням з 06.03.2020 року ІІ групу інвалідності та збільшення відсотка втрати працездатності до 70% внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби. Міністерство юстиції України повернуло матеріали для призначення та виплати одноразової грошової допомоги на доопрацювання. Не погоджуючись із діями відповідача позивач звернулася до суду з позовом.
Відповідач-1, Міністерство юстиції України, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, зазначив, що своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю не здійснювало заходи, спрямовані на порушення прав та законних інтересів позивача.
Відповідач-2, Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Наказом Управління Державної пенітенціарної служби у Харківській області від 27.12.2016 № 209/ОС-16 ОСОБА_1 звільнена за хворобою на підставі рапорту та свідоцтва про хворобу.
13.02.2017 Харківською обласною медико-соціальною експертною комісією позивачці встановлено III групу інвалідності та 50% втрати працездатності, на підставі п.4 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" сплачена одноразова грошова допомога.
06.03.2020 медико-соціальною експертною комісією позивачці встановлено II гр. інвалідності з втратою працездатності 70%, що підтверджується довідкою серії 12 ААА № 993743 від 06.03.2020.
16.03.2020 ОСОБА_1 звернулась до Відповідача -2 із відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до п. 8 розділу IV Порядку, з наданням всіх передбачених Порядком документів.
На виконання Порядку та вказівки Міністерства юстиції України від 09.02.2017 року № 1318/16/31.17 в міжрегіональному управлінні створено комісію з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно протоколу № 4-20 від 20.05.2020р. комісії Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Комісією), вирішено призначити і виплатити одноразову грошову допомогу з урахуванням раніше виплаченої суми позивачці за рахунок коштів, виділених за КПКВ 3601020 КЕКВ 2730, у розмірі 77180,00 грн.
20.05.2020р. Комісією складено висновок про призначення одноразової допомоги ОСОБА_1 , який затверджено начальником Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України та розрахунок потреби для виплати ОГД.
21.05.2020 за вих. 22-48/4.3/4.3/8-20 відповідач-2 направив відповідні матеріали щодо призначення допомоги ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України.
Листом від 24.07.2020 року за № 263/16.3.2/32-20 Міністерство юстиції України повернуло вказані матеріали на доопрацювання. При цьому Міністерство юстиції посилалось на те, що Порядком не передбачена виплата ОГД у разі зміни групи інвалідності, а п. 8 Порядку регламентує виплату ОГД лише у випадку встановлення групи інвалідності вперше або збільшення відсотку втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Позивачка не погоджуючись з такими діями Міністерства юстиції України звернулася до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005 року № 2713-ІV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для поліцейських. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників Національної поліції, які не мають спеціальних звань.
Пунктом 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 № 343 "Деякі питання оптимізації діяльності органів виконавчої влади системи юстиції" (далі - Постанова) передбачено ліквідувати Державну пенітенціарну службу України та встановити, що Міністерство юстиції України є правонаступником державної пенітенціарної служби, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.
Відповідно до частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання.
Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293, який набрав чинності 29.02.2016 (далі - Порядок № 4).
Підпунктом 4 пункту 4 розділу 1 Порядку № 4 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у випадку пов'язаному з проходженням служби в органах внутрішніх справ - обставина, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно з пункту 1 розділу 2 Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу ІІІ Порядку №4 посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).
Перелік документів для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський, що подається за останнім місцем проходження служби, визначений в п. 5 Розділу ІІІ Порядку №4.
Згідно з вимогами п. 1 розділу IV Порядку № 4 визначено, що у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою.
У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.
Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
Відповідно до вимог п. 3 розділу IV Порядку № 4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.
Розрахунок потреби в коштах для виплати ОГД в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається органами поліції до фінансового підрозділу центрального органу управління поліції, навчальними закладами до фінансового підрозділу Міністерства внутрішніх справ за встановленою формою.
Пунктом 5 розділу IV Порядку № 4 встановлено, що виділення коштів органам поліції для виплати ОГД здійснюється фінансовим підрозділом центрального органу управління поліції шляхом розподілу асигнувань в межах коштів, передбачених державним бюджетом для Національної поліції України на зазначені цілі.
В даному випадку, центральним органом для відповідача-2 є Міністерство юстиції України.
Отже, вказаним Порядком № 4 встановлено певний порядок дій відповідних органів при призначенні одноразової допомоги, натомість, чинним законодавством України не встановлено повноважень відповідача-1 щодо повернення документів на доопрацювання.
А тому, повернення Міністерством юстиції України документів позивачки на доопрацювання суперечить положенням Порядку № 4 та свідчить про недотримання встановленого законодавством порядку вирішення цього питання .
Відтак, Міністерством юстиції України, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість вчинених ним дій по направленню документів щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачки на доопрацювання до відповідача - 2, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Міністерства юстиції України, щодо повернення матеріалів для виплати ОСОБА_1 одноразової допомоги на доопрацювання підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині скасування рішення Міністерства юстиції України щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачці, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки під час розгляду справи встановлено, що таке рішення відповідачем -1 не приймалося.
Крім того, суд, задовольняючи позов в частині визнання протиправними дії Міністерства юстиції України, щодо повернення матеріалів для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової допомоги на доопрацювання, з метою дотримання процедури, встановленої Порядком, виходячи з пов'язаності позовних вимог, вважає за необхідне, зобов'язати Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України повторно направити матеріали ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги до Міністерства юстиції України.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Міністерство юстиції України, у зазначений законодавством строк, прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із збільшенням відсотку втрати працездатності до 70%, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, суд вважає за необхідне зазначити, що ні Законом № 580-VIII, ні Порядком № 4 не передбачено можливості Міністерством юстиції України приймати рішення про призначення одноразової грошової допомоги в порядку вирішення питання виділення фінансування на її виплату. Відповідно до вимог п. 3 розділу IV Порядку № 4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Проте, враховуючи положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача-1 повторно розглянути матеріали щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, в межах повноважень та у відповідності до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4, з урахуванням висновків суду.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції сплатити суму грошової компенсації за належні позивачці до видачі предмети речового майна, що передбачено п. 27 Порядку "Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №578 від 14.08.2013, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до довідки № 42 Харківської установи виконання покарань (№27), в якій перебувало на обліку речове майно для забезпечення осіб рядового і начальницького складу управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області, про виплату грошової компенсації за належне до видачі предмети речового майна ОСОБА_1 нараховано 5553,57 грн. відповідної компенсації.
Як зазначив у відзиві представник відповідача -2, кошти на виплату грошової компенсації на належне до видачі предмети речового майна станом на момент звільнення позивача були відсутні. Відсутні вони і станом на теперішній час.
Вирішуючи адміністративний позов в частині вказаних позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2016 року № 348 "Про ліквідацію територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби та утворення територіальних органів Міністерства юстиції" ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи управління Державної пенітенціарної служби за переліком згідно з додатком 1 та утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції - міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації за переліком згідно з додатком 2
В тому числі, було ліквідовано управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області та утворено, як його правонаступник, Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області виконувало визначені законодавством та Положенням про управління, затвердженим наказом Державної пенітенціарної служби України від 30.12.2011 року № 645, завдання та функції до 31.12.2016 року.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 23 Закону України від 23.06.2005 № 2713- IV "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" (далі - Закон № 2713- IV), в редакції станом на час виникнення спірних відносин, держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України. При цьому, умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 року № 578 "Про забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби", яка набрала чинності 05.09.2013 року (далі - Постанова № 578), затверджені Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби та норми забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби (далі - Порядок та Норми відповідно).
Відповідно до п. 9 Порядку (в редакції чинній станом на момент звільнення позивачки) забезпечення речовим майном осіб із числа персоналу здійснюється в органах і установах, де вони проходять службу або працюють. Поставлення на речове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби (далі - особи рядового і начальницького складу) в органі чи установі здійснюється на підставі наказу керівника органу чи установи про призначення на посаду та атестата на предмети речового майна (далі - речовий атестат) за формою згідно з додатком 1, а у разі присвоєння особі первинного спеціального звання або призначення на посаду спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами, - на підставі відповідного наказу керівника органу чи установи.
Грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається ДПтС відповідно до їх закупівельної вартості (п. 23 Порядку).
Згідно п.22 Порядку грошова компенсація замість предметів речового майна виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань, установлених на відповідні цілі.
За пунктом 27 цього Порядку під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього за цінами, що діють на день підписання наказу про звільнення.
Для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки (п.60 цього Порядку).
Щодо посилання представника відповідача-2 на відсутність коштів для виплати компенсації, суд зазначає.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі Кечко проти України Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на виплату компенсації замість не отриманого речового майна, що є предметом спору у цій справі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог у цій частині.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства юстиції України, щодо повернення на доопрацювання матеріалів про виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги до Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.
Зобов'язати Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України повторно направити матеріали щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до Міністерства юстиції України.
Зобов'язати Міністерство юстиції України повторно розглянути матеріали щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у відповідності до вимог Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4, з урахуванням висновків суду.
Зобов'язати Північно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції виплатити ОСОБА_1 суму грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна в розмірі 5553(п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 57 коп.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.