16 лютого 2021 року Справа №480/3850/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп'яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що подав до Михайлівської сільської ради заяву про виділення йому земельної ділянки відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України від 18.10.2019, в якій просив виділити йому земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в розмірі 2,0 гектара зі всією належною документацією. Відповіді від відповідача не отримав. 30.03.2020 позивач повторно звернувся до відповідача з аналогічною заявою. Вказані заяви відповідачем не розглянуто. Вважає таку бездіяльність протиправною. Зазначає, що у зв'язку із протиправною бездіяльністю відповідача він зазнав душевних страждань.
Просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву від 30.03.2020 №14/03-А/118-20 про виділення йому земельної ділянки відповідно до ст. 121 ЗК України розміром 2 гектари; стягнути моральну шкоду в розмірі 19000 грн.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що у жовтні 2019 року та у березні 2020 року позивач звертався до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства.
Відповідачем не надано відповіді позивачу.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно ч.1 ст.59 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 122 Земельного Кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Так, згідно із частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до п.п. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, серед іншого, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вбачається з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить виключний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов'язків, зобов'язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з'ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви.
Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання.
Натомість, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем було прийнято рішення за заявою ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене та те, що відповідачем фактично, в установлений законом спосіб не розглянуто заяву позивача та не було прийнято відповідного рішення по вказаній заяві, а отже має місце протиправна бездіяльність, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльність Михайлівської сільської ради Буринського району Сумської області та зобов'язання Михайлівської сільської ради Буринського району Сумської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.03.2020 про виділення йому земельної ділянки розміром 2,0 га. відповідно до Земельного кодексу України.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь моральну шкоду у сумі 19 000 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Свої вимоги позивач обґрунтовує моральними стражданнями через протиправну бездіяльність відповідача. При цьому позивачем не подано будь-яких доказів виникнення таких обставин через протиправну бездіяльність відповідача. Суду не надано будь - яких документальних підтверджень того, що позивач зазнав моральних страждань у зв'язку із бездіяльністю Михайлівської сільської ради Буринського району Сумської області, а тому вимога про стягнення на відшкодування моральної шкоди 19000 грн. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Михайлівської сільської ради Буринського району Сумської області (вул. Миру, 8, с. Михайлівка, Буринський район, Сумська область) щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) від 30.03.2020 про виділення йому земельної ділянки розміром 2,0 га.
Зобов'язати Михайлівську сільську ради Буринського району Сумської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.03.2020 про виділення йому земельної ділянки розміром 2,0 га.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко