02 лютого 2021 року м. Рівне №460/6956/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., за участю секретаря судового засідання Чирук С.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Войтюк Т.Л.,
відповідача: представник Голос С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доУправління Держпраці у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування припису і попередження, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Держпраці в Рівненській області про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень №8274/232/АВ/П від 11.09.2020 та попередження про відповідальність №РВ 8274/232 від 11.09.2020.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що у вересні 2020 року за наслідками інспекційного відвідування посадовими особами відповідача було складено акт та вручено позивачу припис про усунення виявлених порушень і попередження про відповідальність. Повідомлено, що оскаржувані припис та попередження винесені відповідачем у зв'язку з допуском, на думку відповідача, до роботи без укладення трудового договору. Вказано, що позивач не вчиняла виявлених порушень, а висновки відповідача не відповідають висновки, оскільки на час інспекційного відвідування між позивачем і продавцем-консультантом, яку виявили представники відповідача у магазині, що належить позивачу, вже був укладений трудовий договір. За таких обставин, просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 28.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засіданні у справі на 28.10.2020 (а.с.20-21).
28.10.2020 протокольною ухвалою суду підготовче засідання у справі відкладено на 24.11.2020.
30.10.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.38-40), у якому відповідач позовні вимоги не визнав. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що у вересні 2020 року посадовими особами відповідача за адресою, за якою здійснює підприємницьку діяльність позивач, було виявлено на робочому місці при виконанні службових обов'язків продавця-стажера, яка пояснила, що проходить стажування на посаду продавця без оформлення трудових відносин. Також вказано, що позивачем не вчасно подано до податкового органу повідомлення про прийняття на роботу вказаного працівника. За таких обставин, вважає, що припис про усунення виявлених порушень та припис про відповідальність прийняті у відповідності до чинного законодавства та не підлягають скасуванню. З огляду на наведене, просив у задоволенні позову відмовити.
18.11.2020 на адресу суду надійшла відповідь на відзив (а.с.59-61), у якій позивач зазначила, що інспекційне відвідування проводилося всупереч чинному законодавству, оскільки неможливо встановити з яких підстав відповідач здійснював перевірку її діяльності. Наголосила, що трудові відносини з працівницею на час перевірки були оформлені належним чином, а тому порушення, виявлені відповідачем, відсутні, як і підстави для винесення оскаржуваних припису та попередження.
Ухвалою суду від 24.11.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 14.01.2021 (а.с.66-67).
Ухвалою суду від 14.01.2021 судове засідання відкладено на 21.01.2021.
21.021.2021 протокольною ухвалою суду судове засідання відкладено на 28.01.2021.
В судовому засіданні 28.01.2021 протокольною ухвалою судом оголошено перерву до 02.02.2021.
В судовому засіданні 02.02.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, та просив їх задовольнити повністю. В свою чергу, представник відповідача заперечив щодо задоволення позову та просив в його задоволенні відмовити з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву. Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та з 24.04.2019 здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 2 групи).
09.09.2020 посадовими особами відповідача на підставі направлення №62711/09-27 від 08.09.2020 та наказу №775 від 08.09.2020 (а.с.41,42) проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за місцем здійснення господарської діяльності: за адресою АДРЕСА_1 , ТЦ “ЦУМ”, за результатами якого складено акт №РВ 8274/232/АВ від 11.09.2020 (а.с.43-47).
Актом зафіксовано, що 08.09.2020 за адресою АДРЕСА_1 , ТЦ “ЦУМ” на робочому місці та при виконанні своїх службових обов'язків знаходилася ОСОБА_2 , продавець-стажер, згідно з поясненням якої остання стажується 5 днів на посаду продавця у відділі “Патіфон” у ФОП ОСОБА_1 . Договір стажування або інша інформація щодо оформлення стажування від ФОП ОСОБА_1 станом на день завершення інспекційного відвідування відсутня.
Так, в акті констатовано, що за наслідками інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 виявлено порушення:
- ч.1 ст.21 КЗпП України - ФОП ОСОБА_1 не укладено трудовий договір з ОСОБА_2 , яка виконувала роботу продавця-стажера в магазині за адресою м.Рівне, вул.Соборна, 17, ТЦ “ЦУМ”, відділ “Патіфон”;
- ч.3 ст.24 КЗпП України - ФОП ОСОБА_1 допустила ОСОБА_3 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення, формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
11.09.2020 на підставі вказаних висновків інспектором праці Управління Держпраці в Рівненській області винесено припис № РВ 8274/232/АВ/П, яким ФОП ОСОБА_1 зобов'язано усунути виявлені порушення в строк до 18.09.2020 (а.с.48-49).
Цього ж дня інспектором праці Управління Держпраці в Рівненській області повідомлено ФОП ОСОБА_1 про відповідальність за порушення законодавства про працю, виявлені в ході інспекційного відвідування (а.с.50-51).
Вважаючи зазначені припис про усунення виявлених порушень та попередження про відповідальність протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з підпунктом 6 пункту 4 зазначеного Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі- Порядок №823).
Зазначений порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до п.5 Порядку №823 підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДПС та її територіальних органів; Пенсійного фонду України та його територіальних органів; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) доручення Прем'єр-міністра України; 9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) запит народного депутата України; 11) невиконання вимог припису інспектора праці.
Пунктом 8 Порядку №823 визначено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності).
За результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю (п.16 Порядку №823).
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.
Судом встановлено, що відповідачем прийнято оскаржуваний припис та попередження на підставі висновків про порушення позивачем вимог частини першої статті 21 КЗпП України та частини третьої статті 24 КЗпП України.
Так, за правилами ч.1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
В силу вимог ч.3 ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
З аналізу наведених норм слідує, що забороняється, а також є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених абз.1 ч.2 ст. 265 КЗпП України, допущення без укладення трудового договору до роботи особи, яка за характером виконуваних робіт виконує певну трудову функцію, що у сукупності з іншими притаманними ознаками надає їй статусу працівника підприємства (підприємця), а підприємство (підприємець) щодо неї є суб'єктом, яке використовує саме її найману працю у розумінні КЗпП України. При цьому, відносини між сторонами фактично є такими, що регулюються законодавством про працю, сторони розуміють цей факт, але жодним чином не оформляють своїх відносин, у першу чергу, з мотивів ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів. Тобто, сфера регулювання статті 24 КЗпП України обмежується випадками, коли між підприємством (підприємцем) та фізичною особою мають місце відносини, які по факту підпорядковуються трудовому законодавству, а застосування штрафних санкцій (або попередження) здійснюється у тому випадку, коли такі відносини не оформлені документами, визначеними КЗпП України.
В акті інспекційного відвідування зазначено, що на час його проведення 08.09.2020 за адресою здійснення позивачем підприємницької діяльності (вул.Соборна, 17, ТЦ “ЦУМ”, відділ “Патіфон”) була присутня ОСОБА_2 , яка виконувала службові обов'язки продавця у вказаному відділі.
Поряд з цим, як свідчать матеріали справи, з 07.09.2020 ОСОБА_2 на підставі її заяви від 04.09.2020 (а.с.17) прийнята на постійну роботу продавцем консультантом з оплатою праці згідно з штатним розписом, що підтверджується копією наказу ФОП ОСОБА_1 №6 від 04.09.2020 (а.с.14).
Вказана обставина також зафіксована в акті інспекційного відвідування від 11.09.2020 та не заперечується відповідачем, однак вказаний наказ не був взятий відповідачем до уваги.
Водночас, відповідач ґрунтує свої висновки про факт допуску ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору на письмових поясненнях ОСОБА_2 від 08.09.2020, відповідно до змісту яких остання повідомила, що стажується у позивача на посаду продавця у відділі “Патіфон” 5 днів (а.с.57).
Як свідчить зміст вказаних пояснень від 08.09.2020, вони не містять жодних відомостей, які б могли ідентифікувати особу ОСОБА_2 , графи на бланку пояснень щодо дати, місця народження, освіти, місця проживання, роботи, реквізитів документа, що посвідчує вказану особу не заповнені. Вказані пояснення також не містять підпису уповноваженої особи, що відбирала у ОСОБА_2 такі пояснення, а тому підстав вважати їх належним доказом у справі у суду немає.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що інспекторами праці не були використані жодні повноваження, надані їм згідно з Порядком №823. Зокрема, під час інспекційного відвідування не було опитано жодну особу на предмет того, чи перебувала ОСОБА_2 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 , де було її робоче місце, який був графік роботи, чи підлягала вона внутрішньому трудовому розпорядку та чи отримувала заробітну плату, чи будь-яку іншу винагороду за свою працю. Жодних належних доказів того, що інспектори з праці спілкувалися з громадянкою ОСОБА_2 , з'ясовували її місце роботи, проживання та контактні дані відповідачем суду на надано та матеріали справи не містять.
Разом з тим, позивач довела суду та в повній мірі спростувала факт порушення трудового законодавства, позаяк ОСОБА_2 з 07.09.2020 перебувала у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 і жодних належних і допустимих доказів зворотного відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду даної справи відповідачем не доведено, що ОСОБА_2 виконувала в трудову діяльність у відділі “Патіфон” де провадить свою господарську діяльність позивач, без укладення трудового договору. Натомість, матеріали справи свідчать, що на час інспекційного відвідування між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були оформлені трудові відносини, а саме: винесено наказ про прийняття на роботу з 07.09.2020.
Фактично, усі доводи сторони відповідача ґрунтуються лише на поясненнях ОСОБА_2 від 08.09.2020, які в той же час самі по собі не доводять факт допущення ФОП ОСОБА_1 до роботи ОСОБА_2 без оформлення відповідних трудових правовідносин.
Суд погоджується, що повідомлення про прийняття ОСОБА_2 на роботу подано позивачем до податкового органу невчасно. Однак, як свідчить зміст квитанції про його подання (а.с.15), позивач повідомила податковий орган про прийняття працівника на роботу 09.09.2020 о 09:57 год., тоді як інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_4 згідно з записами акту від 11.09.2020 розпочалося 09.09.2020 о 10:40 год., тобто на час проведення інспекційного відвідування порушення, виявлені посадовими особами відповідача та зафіксовані в акті від 11.09.2020, були відсутні.
Таким чином, порушення ФОП ОСОБА_1 положень ч.1 ст.21 та ч.3 ст.24 КЗпП України спростовуються матеріалами справи і не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами.
Вказана обставина (недопущення ОСОБА_1 порушень ч.1 ст.21 та ч.3 ст.24 КЗпП України) також підтверджується постановою Рівненського міського суду від 04.12.2020 у справі №569/15235/20, яка набрала законної сили 15.12.2020 (а.с.72).
Крім того, надаючи правову оцінку припису №РВ 8274/232/АВ/П від 11.09.2020 суд також вважає за необхідне зазначити таке.
В силу вимог Порядку №823 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
При цьому, обов'язковою підставою для винесення припису та його невід'ємною ознакою є те, що припис спрямований на усунення встановлених контролюючим органом порушень вимог законодавства, а також припис не є способом притягнення порушника до відповідальності і не є різновидом санкцій. Тобто необхідною умовою винесення припису є усунення об'єктом контролю порушення законодавства у випадку виконання вимог припису.
У даній справі зміст спірного припису, який є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов'язки для адресата, полягає в тому, що позивачу висунуто вимогу: усунути порушення вимог ч.1 ст.21 та ч.3 ст.24 КЗпП України.
Водночас, виконати таку вимогу позивач об'єктивно позбавлений жодної можливості, оскільки не зрозуміло в чому полягає її зміст і яким способом, діями така вимога підлягає виконанню, позаяк на час проведення інспекційного відвідування та винесення спірного припису відповідач був обізнаний про факт оформлення між позивачем та ОСОБА_2 трудових відносин та повідомлення податковому органу про вказану обставину, отже про відсутність порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч.1 ст.21 та ч.3 ст.24 КЗпП України.
Суд наголошує, що оформлення припису у вигляді загальних формулювань встановлених порушень норм законодавства без конкретного опису такого порушення та вимога про усунення порушень норм законодавства без зазначення конкретних дій, які повинна вчинити особа, є недопустимими, з врахуванням обов'язку його виконання особою, якій спрямована вказана вимога та можливості притягнення її до відповідальності за невиконання вимог цього припису.
Отже, спірний припис, як акт індивідуальної дії винесений з порушенням вимог законодавства щодо його змісту, оскільки є неконкретизованим, необґрунтованим .
Щодо тверджень відповідача, що ФОП ОСОБА_1 своїм повідомлення від 18.09.2020 про виконання припису визнає вчинення виявлених порушень, то суд такі відхиляє як безпідставні, позаяк у вказаному повідомленні позивач повторно вказує на ті обставини, про які зазначала в ході проведення інспекційного відвідування (про наявність наказу про прийняття ОСОБА_2 на роботу від 04.09.2020).
Суд також не бере до уваги зауваження відповідача щодо неточностей у номері наказу про прийняття на роботу, вказаному у повідомленні від 09.09.2020, позаяк такі розбіжності є технічною опискою, допущеною при формуванні такого повідомлення та не впливають на встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності.
Таким чином, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем, як суб'єктом господарювання, вимог частини першої статті 21 та частини третьої статті 24 КЗпП України, а отже і наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої статті 265 КЗпП України, для прийняття оспорюваного припису про усунення виявлених порушень та попередження про відповідальність. Натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що припис про усунення виявлених порушень №8274/232/АВ/П від 11.09.2020 та попередження про відповідальність №РВ 8274/232 від 11.09.2020 не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч.2 ст.2 КАС України, порушують права позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування вказаних припису та попередження.
За наведеного, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
Судові витрати присуджуються позивачу відповідно до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Рівненській області (вул. Лермонтова, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 39780243) про визнання протиправними та скасування припису і попередження - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати припис Управління Держпраці у Рівненській області про усунення виявлених порушень №8274/232/АВ/П від 11.09.2020 та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №РВ8274/232 від 11.09.2020.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Рівненській області судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 10 лютого 2021 року.
Суддя Н.С. Гудима