08 лютого 2021 року м. Рівне №460/7648/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Керівника Дубенської місцевої прокуратури
доТеслугівської сільської ради Радивилівського ррайону Рівненської області
про визнання протиправною бездіяльність, -
Керівник Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Теслугівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності щодо набуття права власності на безхазяйне майно, а саме: гідротехнічні споруди загальною площею 0,0583 га, що знаходяться на водному об'єкті на території Теслугівської сільської ради та зобов'язання вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на таке безхазяйне майно.
В обґрунтування позову зазначено, що на території Теслугівської сільської ради розташована земельна ділянка, загальною площею 4,8418 га, у т.ч. пасовища 1,9275 га, гідротехні споруди - 0,0583 га, внутрішні води (під ставками) - 2,8560 га. Повідомлено, що власник (балансоутримувач) вказаних гідротехнічних споруд відсутній, тобто гідротехнічні споруди є безхазяйними. Вказано, що заходи щодо оформлення права власності на гідротехнічні споруди відповідачем не вжито, чим допущено протиправну бездіяльність , позаяк взяття у комунальну власність сільської ради безгосподарських гідротехнічних споруд дасть можливість вирішувати питання збереження водних об'єктів для загального та спеціального водокористування, надавати в оренду шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна. За таких обставин, просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 19.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.27-29).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, а тому суд вирішує справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяви по суті справи, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
На території Теслугівської сільської ради розташована земельна ділянка, загальною площею 4,8418 га, у т.ч. пасовища 1,9275 га, гідротехні споруди - 0,0583 га, внутрішні води (під ставками) - 2,8560 га.
20.02.2008 між Радивилівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 49 років (а.с.7-15).
Як свідчить зміст договору, на даній земельній ділянці наявні гідротехнічні споруди загальною площею 0,0583 га.
Відповідно до листа Теслугівської сільської ради від 01.09.2020 технічний стан гідротехнічних споруд в задовільному стані, їх загальна орієнтовна вартість може становити 250 тис.грн. На даний час власник (балансоутримувач) вказаних гідроспоруд відсутній, а рішення про набуття права власності на безхазяйне майно сільською радою не приймалося (а.с.16).
У зв'язку з цим, 02.10.2020 заступник керівника Дубенської місцевої прокуратури звернувся до голови Теслугівської сільської ради з листом, яким повідомив, що вважає за необхідне захистити інтереси держави шляхом подання позову до сільської ради, позаяк останньою не вживалися заходи щодо оформлення права власності на гідротехнічні споруди загальною площею 0,0583 га (а.с.19-20).
Вважаючи бездіяльність відповідача, яка полягає у невжитті заходів щодо оформлення права власності на гідротехнічні споруди протиправною, заступник керівника Дубенської місцевої прокуратури звернувся до суду з даними позовом.
В силу положень ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначений законом.
Згідно зі ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
В рішенні від 08.04.1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України вказав, що оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося, чи може відбутися порушення матеріальних або з інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 10 Водного кодексу України передбачено, що до відання сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить: 1) здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; 2) контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів; 3) встановлення правил загального користування водними об'єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу; 4) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції; 5) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи підприємств, установ і організацій; 6) організація інформування населення про стан водних об'єктів, а також про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть негативно вплинути на здоров'я людей, та про заходи, що вживаються для поліпшення стану вод; 7) вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.
Пунктом 2 частини 1 ст. 81 Водного кодексу України визначено, що до комплексу заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення належить створення спеціалізованих служб по догляду за річками, прибережними захисними смугами, гідротехнічними спорудами та підтримання їх у належному стані.
Відповідно до ст.87 Водного кодексу України, для створення сприятливого режиму водних об'єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.
Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Статтею 51 Водного кодексу України передбачено, що у договорі оренди водного об'єкта визначаються зобов'язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об'єкта, експлуатації водосховищ та ставків відповідно до встановлених для них центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства, режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами.
Вказане свідчить, що водні об'єкти є національним багатством держави і за своїм призначенням є джерелом задоволення потреб суспільства, побудовані на них гідротехнічні споруди - об'єкти нерухомості, необхідні для їх збереження та раціонального використання, а правовідносини, пов'язані з використанням водних об'єктів, беззаперечно становлять суспільний інтерес.
Таким чином, звернення заступника прокурора до суду у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби - взяття на облік безхазяйного майна (гідротехнічні споруди), розташовані на території Теслугівської сільської ради, що надасть можливість вирішувати питання збереження водних об'єктів для загального та спеціального водокористування, передавати в оренду шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та належну експлуатацію гідротехнічних споруд, запобігти виникненню надзвичайних ситуацій пов'язаних з водним фактором.
Отже, у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Враховуючи положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування відповідно до Закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Тобто, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є відповідач по справі - Теслугівська сільська рада.
З огляду на наведене, заступником прокурора визначено та встановлено поважні причини, необхідні й достатні дані для представництва інтересів держави, оскільки Теслугівська сільська рада відповідно до ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" покликана захищати права територіальної громади, а останні порушуються внаслідок невжиття заходів щодо вчинення дій спрямованих на набуття права власності на безхазяйне майно, а саме гідротехнічну споруду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закону №280/97-ВР) визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону №280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 10 вказаного Закону визначено статус сільських та селищних рад як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 60 Закону №280/97-ВР визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, на рухоме та нерухоме майно. Від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до Закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності органи місцевого самоврядування.
Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно із статті 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (підпункт 1 пункту "а" статті 29 Закону).
Так, згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про аквакультуру» гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) це об'єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Статтею 12 Закону України «Про аквакультуру» передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать, зокрема, надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.
Тобто, Теслугівській сільській раді як органу місцевого самоврядування надані повноваження щодо ведення обліку гідротехнічних споруд, здійснення контролю за їх використанням.
Згідно з ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом (ст. 329 ЦК України).
Згідно ст. 335 ЦК України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Відповідно до ст. 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
За визначенням статті 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.2 статті 3 Закону № 1952-IV).
Взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 14 ст. 18 Закону № 1952-IV).
Згідно з пунктами 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
Таким чином, до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, вжиття заходів щодо реєстрації та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.
Так, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає в себе звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.
Системний аналіз вказаних норм та обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку, що відповідачем не було забезпечено виконання вимог чинного законодавства в частині вжиття заходів щодо оформлення права власності на гідротехнічні споруди площею 0,0583 га, що знаходяться на території Теслугівської сільської ради, тобто відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством, чим допустив протиправну бездіяльність.
Жодних доказів зворотного відповідачем суду не надано, матеріали справи не містять та судом не здобуто.
З огляду на наведене, Теслугівську сільську раду слід зобов'язати вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно, а саме: гідротехнічні споруди загальною площею 0,0583 га, що знаходяться на водному об'єкті на території Теслугівської сільської ради.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
За встановлених в ході розгляду справи обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними і допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення повністю.
Враховуючи положення ст.139 КАС України, за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, у суду відсутні підстави для стягнення судових витрат.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов Керівника Дубенської місцевої прокуратури (вул.І.Франка, 10, м.Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35600, код ЄДРПОУ 02910077) до Теслугівської сільської ради Радивилівського ррайону Рівненської області ( вул.Шевченка, 56, с.Теслугів, Радивилівський район, Рівненська область, 35512, 04526667) про визнання протиправною бездіяльність - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Теслугівської сільської ради щодо невжиття заходів, спрямованих на набуття права власності на безхазяйне майно, а саме: гідротехнічні споруди загальною площею 0,0583 га, що знаходяться на водному об'єкті на території Теслугівської сільської ради.
Зобов'язати Теслугівську сільську раду вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно, а саме: гідротехнічні споруди загальною площею 0,0583 га, що знаходяться на водному об'єкті на території Теслугівської сільської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 08 лютого 2021 року.
Суддя Н.С. Гудима