17 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/254/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/254/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
15 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ в Полтавській області), в якому просить визнати протиправними дії відповідача в частині перерахунку його пенсії зі зменшенням її відсоткового розміру з 86% до 70% та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 86 % відповідних сум грошового забезпечення починаючи з 01.01.2018.
Мотивуючи свої вимоги, заявник вказує на обставини порушення його прав у сфері публічно-правових відносин внаслідок протиправного зменшення розміру його пенсії після проведеного перерахунку з 01.01.2018, що призвело до зменшення її основного розміру з 86% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
27.01.2021 відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просить відмовити у його задоволенні за безпідставністю. Вказує, що на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, тобто 01.01.2018, чинною була редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення. В результаті проведення перерахунку розмір пенсії позивача збільшився (а.с. 29-31).
Розгляд даної справи, відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, в межах строку, встановленого статтею 263 цього ж Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ в Полтавській області, з 1995 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (а.с. 21).
Починаючи з 01.01.2018 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки за вх №13 від 21.03.2018 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій, у сумі 8 985,00 грн (а.с. 23).
Позивач у позові зазначив, що після ознайомлення з матеріалами пенсійної справи у ГУПФ в Полтавській області дізнався, що при проведенні останнього перерахунку пенсії пенсійним органом застосовано 70-відсотковий від його грошового забезпечення показник обчислення пенсії. Причину такого зменшення є позиція відповідача, відповідно до якої під час перерахунку була чинною редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років в розмірі 70% від грошового забезпечення. Тому починаючи з 01.01.2018 пенсія була обмежена 70% від грошового забезпечення.
Вважаючи порушеним своє право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі й у сфері соціального захисту.
Преамбулою Закону України 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-XII) визначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України (ст. 10 Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Порядок №45), який набрав чинності з 20.02.2008.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 та на підставі довідки Полтавського обласного військового комісаріату за вх № 13 від 21.03.2018 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій, ГУ ПФУ в Полтавській області було здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 (а.с. 24). При цьому перерахунок здійснено виходячи з 70 відсотків грошового забезпечення позивача (вислуга років 32).
Однак, як свідчать матеріали справи, позивачу була призначена пенсія за вислугу років у розмірі 85% грошового забезпечення (вислугу років - 32) (а.с. 21).
Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону №2262-XII (в редакції на день призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів (ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII).
Редакція частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VІ від 08.07.2011, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, змінено у відсотках розмір грошового забезпечення, максимальний розмір якого, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності в цій частині 01.05.2014, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".
З матеріалів справи суд встановив, що з моменту призначення ОСОБА_1 пенсії в розмірі 85% грошового забезпечення та до моменту здійснення перерахунку на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" позивач отримував пенсію у розмірі 86% грошового забезпечення.
За наслідками проведеного перерахунку з 01.01.2018 пенсія позивачу призначена з урахуванням лише 70% грошового забезпечення.
Зважаючи на те, що перерахунок пенсії позивача пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, тому на визначення розміру пенсійних виплат не може поширюватися законодавство, ухвалене після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Позивачу при призначенні пенсії її розмір розрахований виходячи з 85% відсотків грошового забезпечення. Разом з цим, у подальшому пенсія позивача перераховувалася, максимальний відсоток її становив 86% грошового забезпечення.
Більш того суд зазначає, що навіть після набрання чинності Законом України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", яким максимальний розмір пенсії за віком обмежено 70% грошового забезпечення, відповідач у 2016 році здійснював перерахунок пенсії позивача у розмірі 86% грошового забезпечення (а.с. 22).
Таким чином, відповідач фактично визнав за позивачем право на обчислення його пенсії за вислугу років у розмірі 86% грошового забезпечення.
Водночас з 01.01.2018 перерахунок пенсії позивача здійснено з урахуванням обмеження розміру грошового забезпечення у 70%.
Проте, на переконання суду, застосування відповідачем норми частини другої статті 13 Закону №2262-XII у редакції, чинній на дату проведення перерахунку, є порушенням приписів частини першої статті 58 Конституції України, оскільки у даному випадку становище позивача погіршилось.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачем безпідставно враховано граничний розмір грошового забезпечення відповідно до норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції чинній на дату останнього перерахунку пенсії.
З огляду на викладене, перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 належить здійснювати виходячи з 86% грошового забезпечення.
За таких обставин суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження належної ОСОБА_1 пенсії розміром 70 відсотків грошового забезпечення та зобов'язати ГУПФ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії починаючи з 01.01.2018 з урахуванням 86 відсотків розміру грошового забезпечення, з урахуванням вже здійснених виплат.
Тож, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав заявлений позов належить задовольнити у повному обсязі.
Згідно з приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження належної ОСОБА_1 пенсії розміром 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2018 виходячи з 86 відсотків від відповідних сум грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням фактично здійснених виплат.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун