Справа № 420/8773/20
17 лютого 2021 року
м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_2 (від 15.02.2021р. вхід. № 7243/20) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, -
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа №420/8773/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2021р. прийнято до свого провадження справу №420/8773/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою суду від 17.02.2021р. прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_2 (вхід.№7243/21 від 15.02.2021р.), в частині уточнення предмета позовних вимог, а також збільшення їх розміру, з урахуванням якої позивач, зокрема, просить суд
15.02.2021р. до Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява (вхід.№7243/21), у якій позивачем, серед іншого, викладено клопотання щодо розгляду даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, як того вимагає ч.5 ст.257 КАС України, з призначенням засідання на найближчий час, враховуючі що позовні вимоги стосуються малолітньої дитини.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, та зважаючи, що дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), розгляд клопотання ОСОБА_1 , щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, здійснюється в порядку письмового провадження.
Зокрема, дослідивши наведені позивачем - ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, доводи, та аргументи, у контексті відповідних приписів чинного процесуального законодавства, суд акцентує на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з приписами ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Також, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997року №475/97-ВР, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Так, Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2021р. учасникам справи надано можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Також, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства. До того ж, предмет доказування, характер даних спірних правовідносин, на думку суду, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного, всебічного, та об'єктивного розгляду справи, та відповідно, у контексті вище окреслених приписів чинного процесуального законодавства, дана справа є справою незначної складності.
Водночас, не є ґрунтовними, на думку суду, посилання позивача на положення ч.5 ст.257 КАС України, як на підставу розгляду даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, оскільки обставини, наявність котрих зумовлювала б розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у контексті приписів ч.5 ст.257 КАС України, відсутні, а відтак, вищеозначене клопотання позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_2 , задоволенню не підлягає.
Керуючись п.10 ч.1 ст.4, ч.6 ст.7, ст.ст.12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_2 (від 15.02.2021р. вхід.№7243/20) щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Харченко Ю.В.