Справа № 420/6367/19
17 лютого 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кравченка М.М.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та стягнення 19992,86 грн., -
Одеський державний університет внутрішніх справ звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив: визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 з відшкодування витрат за навчання після звільнення з органів внутрішніх справ протягом трирічного терміну перебування на службі після закінчення вищого навчальною закладу Міністерства внутрішніх справ України; стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Шевченківським ВМ Приморського РВ ОМУ ГУДМС України в Одеській області 20.12.2011 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р 31254233100570, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати пов'язані з його утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ в сумі 19992,86 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. У 2013 році ОСОБА_1 був зарахований курсантом Одеського державного університету внутрішніх справ, поставлений на всі види продовольчого та речового забезпечення з виплатою грошового утримання відповідно до наказу № 117 о/с від 15.08.2013 року. Наказом університету від 06.11.2015 року № 165 о/с курсанта факультету підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки ОСОБА_1 було звільнено з 06.11.2015 року у запас Збройних Сил України за пунктом 63 «к» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації). Після прийняття наказу МВС № 1392 від 07.11.2015 року наказом університету № 171 о/с від 12.11.2017 року було призначено прибулих з МВС України на посади курсантів денної форми навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ по переведенню у зв'язку зі службовою необхідністю, поставивши на всі види утримання з 07.11.2017 року, в тому числі позивача. ОСОБА_1 закінчив навчання, отримав диплом фахівця та був відряджений для подальшого проходження служби до ГУНП в Одеській області згідно наказу університету № 91 о/с від 25.06.2016 року. Наказом начальника ГУНП в Одеській області № 567 о/с від 25.06.2016 року ОСОБА_1 був призначений на посаду інспектора Портофранківського відділення поліції Приморського відділу поліції в місті Одесі ГУНП в Одеській області. Наказом № 1270 о/с від 27.08.2018 року ОСОБА_1 було звільнено зі служби з 31.08.2018 року. Витрати пов'язані з утриманням осіб у вищих навчальних закладах відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою. За період з 15.08.2013 року по 25.06.2016 року МВС України через Одеський державний університет внутрішніх справ витрачались бюджетні кошти в розмірі 19992,86 грн., тому відповідні кошти підлягають відшкодуванню.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 року позовну заяву Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та стягнення 19992,86 грн. було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у Одеському державному університеті внутрішніх справ, повинно бути здійснено виключно на підставі та в межах визначених Договором. Оскільки замовником у даному договорі виступає ГУМВС України в Одеській області, то з урахуванням підпункту 2.2.3 Договору, було зобов'язано не менше трьох років відпрацювати на посаді на яку повинно було призначити ГУМВС України в Одеській області. ОСОБА_1 ніколи не було призначено на посаду до ГУМВС України в Одеській області або до його територіальних підрозділів, що підтверджується наданими копіями послужного списку. Це свідчить про можливість застосування пункту 5 Договору який передбачає дострокове розірвання договору без відшкодування фактичних витрат на підготовку у разі не виконання Виконавцем або Замовником (ГУМВС України в Одеській області) зобов'язань за цим Договором. У зв'язку із обставинами непереборної сили позивач був позбавлений об'єктивної можливості виконати умови Договору в частині відпрацювання не менше трьох років на посаді на яку повинен був бути призначений ГУМВС України в Одеській області. ГУНП в Одеській області не є правонаступником ГУМВС України в Одеській області, і не мало приймати участь у договірних правовідносинах, у яких не було визначено стороною. ГУНП в Одеській області є юридичною особою публічного права яка самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та зареєстрована в ЄДР за номером 40108740. В свою чергу положеннями Договору не було зобов'язано проходити службу в Національній поліції України, оскільки ГУНП в Одеській області в якому позивач проходив службу після закінчення навчання не було стороною в згадуваному Договорі, отже і звільнення з ГУНП в Одеській області не може породжувати підстав для відшкодування шкоди. З червня 2014 року позивач не мешкав в гуртожитку університету, тому в університеті не харчувався і комунальними послугами не користувався, що повинно впливати на суму зазначену в даній довідці, а саме за періоди навчання на другому та третьому курсі університету сума повинна бути значно менша. Після звільнення з Національної поліції України позивач був призначений на посаду провідного фахівця сектору з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДСНС України в Одеській області яке входить до складу ДСНС України.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що на підставі змін, що відбулися на законодавчому рівні, всіх без виключення курсантів університетів МВС України було переведено з числа курсантів та слухачів для підготовки фахівців для органів внутрішніх справ до числа курсантів та слухачів для підготовки фахівців для органів Національної поліції, які виконують ті самі функції, що і органи МВС України до 06.11.2015. Пунктами 2.3.5. та 2.3.6. вказаного Договору передбачено, що після закінчення ВНЗ, ОСОБА_1 зобов'язаний приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначений, і відпрацювати не менше трьох років. В разі ж звільнення з ОВС по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, Відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком. Крім того, відповідно до п.3.2 зазначеного Договору, підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення особи зі служби протягом перших трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України. Шляхом перемноження даних, наведених у розрахунку, що зроблений на підставі довідки на суму 19992,86 грн., можна відслідкувати наступну систему в частині розрахунку з відшкодування витрат комунальних послуг: за послуги з водопостачання та водовідведення та електроенергії протягом періоду часу з серпня 2013 року до лютого 2015 року враховувалося фактичне перебування курсанта ОСОБА_1 в межах університету, однак, з березня 2015 року і до моменту закінчення відповідачем навчання (червень 2016 року) врахований факт відсутності на проживанні курсанта ОСОБА_1 в межах університету, що можна відстежити шляхом перемноження відомостей, зазначених в розрахунку комунальних послуг за цей період.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 року було зупинено провадження у справі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 року було поновлено провадження у справі.
Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
09.09.2013 року між Замовником - ГУМВС в Одеські області, Виконавцем - Одеським державним університетом внутрішніх справ та Особою, курсантом - ОСОБА_1 було укладено договір про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ. Предметом даного договору була підготовка за державним замовленням на денній формі навчання фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямом підготовки «Правоохоронна діяльність».
Пунктами 2.3.5-2.3.6 договору від 09.09.2013 року передбачено, що особа зобов'язується після закінчення навчання прибути до місця призначення, визначеного у направленні на роботу, приступити до виконання своїх обов'язків за посадою, на яку призначена Замовником, та відпрацювати не менше трьох років, а у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного перебування на службі, особа зобов'язана відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Підставами для відшкодування фактичних витрат на підготовку відповідно до пунктів 3.1-3.3 договору від 09.09.2013 року є: дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у навчальному закладі МВС України через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість; відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу; звільнення особи начальницького складу органів внутрішніх справ і служби протягом трьох років після навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідальність або за порушення дисципліни.
Порядок відшкодування особою фактичних витрат на підготовку, визначений пунктами 4.1-4.6 договору від 09.09.2013 року, передбачає що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням, а у разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання, на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ, така сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету України і використовується у порядку визначеному чинним законодавством.
Згідно пункту 6.1 договору від 09.09.2013 року сторони несуть відповідальність за повне виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором.
22.01.2016 року між Одеським державним університетом внутрішніх справ, ГУНП в Одеській області та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду про зміну та доповнення до договору про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ, відповідно до умов якої відповідно до пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 23.12.2015 № 901-XIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», згідно з Указом Президента України від 09 грудня 2015 року № 691/2015 «Про перелік посад, які можуть бути заміщені поліцейськими в державних органах, установах та організаціях», на виконання ст.74 розділу VII, пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та з метою підготовки фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції, сторони дійшли до взаємної згоди дію Договору про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ продовжити на тих самих умовах та всі договірні зобов'язання відповідно до цього договору залишити без змін; дана Угода розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 28.12.2015 року, згідно п.3 ст.631 Цивільного кодексу України.
ОСОБА_1 закінчив навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ, отримав диплом та був відряджений для подальшого проходження служби до ГУНП в Одеській області, де був призначений на посаду інспектора Портофранківського відділення поліції Приморського відділу поліції в місті Одесі ГУНП в Одеській області.
Наказом ГУНП в Одеській області № 1270 о/с від 27.08.2018 року ОСОБА_1 був звільнений із служби в поліції з 31.08.2018 року на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
Тобто, оскільки ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), що підпадає під пункти 3.1-3.3 договору від 09.09.2013 року, виходячи з формулювання причин звільнення, тому він повинен відшкодувати витрати на утримання за період навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ.
При цьому, посилання відповідача, що у зв'язку із обставинами непереборної сили він був позбавлений об'єктивної можливості виконати умови Договору в частині відпрацювання не менше трьох років на посаді на яку повинен був бути призначений ГУМВС України в Одеській області, суд вважає необґрунтованими.
Посилання відповідача в спростування підстав позову, що положеннями Договору його не було зобов'язано проходити службу в Національній поліції України, оскільки ГУНП в Одеській області, в якому він проходив службу після закінчення навчання, не було стороною в згадуваному Договорі, отже звільнення з ГУНП в Одеській області не може породжувати підстав для відшкодування шкоди, є безпідставними, які спростовуються встановленими під час розгляду справи обставинами та наданою додатковою угодою від 22.01.2016 року про зміну та доповнення до договору про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заклади включено до загальної структури МВС, отже Одеський державний університет внутрішніх справ є структурним підрозділом МВС, таким чином Одеський державний університет внутрішніх справ діє у складі МВС та підпорядковується йому, а тому, як розпорядник бюджетних коштів згідно норм бюджетного законодавства, для виконання своїх обов'язків за договором від 09.09.2013 року здійснював фактичні витрати бюджетних коштів з утримання відповідача, що підтверджується довідкою-розрахунком, а саме: грошове забезпечення - 7757,08 грн.; предмети, матеріали, обладнання та інвентар - 3726,00 грн.; продукти харчування - 4866,85 грн.; комунальні послуги - 3642,93 грн. Всього в сумі - 19992,86 грн.
Суд встановив, що протягом періоду навчання ОСОБА_1 фактичні витрати за періоди навчання всіх осіб, що отримували освітні послуги в університеті, здійснювала систематизована база «ПАРУС» бюджетних організацій. Для розрахунку витрат за комунальні послуги - теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також електроенергію, співробітниками університету було розраховано суму витрачених по факту коштів за період з серпня 2013 року до червня 2016 року (враховуючи розрахунок за спожиті комунальні послуги в розмірі 50 % за період навчання курсанта з березня 2015 року до моменту закінчення університету).
За послуги з водопостачання, водовідведення та електроенергії протягом періоду часу з серпня 2013 року до лютого 2015 року враховувалося фактичне перебування курсанта ОСОБА_1 в межах університету, однак з березня 2015 року і до моменту закінчення відповідачем навчання (червень 2016 року) врахований факт відсутності на проживанні курсанта ОСОБА_1 в межах університету, що підтверджується наданими розрахунками.
З матеріалів справи вбачається, що розрахунок для відшкодування послуг з теплопостачання був складений за вказаний період з урахуванням 50 % від загальної вартості спожитої кількості теплопостачання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації», а саме пунктом 2 зобов'язано профільним міністерствам (в даному випадку - МВС України) визначати вартість норм харчування за результатами проведених згідно із законодавством закупівель у межах бюджетних асигнувань. В примітках до цих норм, за нормою № 1 - загальновійськовою, за рахунок держави харчуванням забезпечуються, крім того, і курсанти вищих навчальних закладів МВС, які не мають офіцерських звань.
На виконання зазначеної норми Міністерством внутрішніх справ України за узгодженням із Міністерством економіки України 08.05.2008 року було затверджено Добову вартість норм харчування військовослужбовців Збройних Сил, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та норм годування штатних тварин військових частин, закладів, установ і організацій Збройних Сил з 1 травня 2008 року.
Згідно норми № 1 - загальновійськової, добова вартість харчування на одного курсанта, становила 17,62 грн. Згідно додаткових продуктів до Норми № 1 - загальновійськової, передбаченої для курсантів вищих навчальних закладів, в тому числі і МВС України, які не мають офіцерських звань, добова вартість харчування (в додаток до загальної норми), становила 0,52 грн. Разом добова норма харчування становила 18,14 грн., яка була незмінною протягом 2008 - 2015 рр. З 2015 року вартість послуг харчування складала фактичну вартість за закупленими товарами харчування для університету, та враховано фактичну кількість днів (яку було внесено до електронної програми на підставі що недільних доповідних записок начальників факультетів про фактичне користування послугами їдальні курсантами різних курсів університету).
За таких обставин, посилання відповідача, що він з червня 2014 року не мешкав в гуртожитку університету, тому в університеті не харчувався і комунальними послугами не користувався, що повинно впливати на суму відшкодування, а саме за періоди навчання на другому та третьому курсі університету сума повинна бути значно менша, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, не підтверджені належними та допустимим доказами.
Згідно положень ст.9 Закону України «Про міліцію» на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів МВС, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.
Відповідно до ч.4 ст.18 Закону України «Про міліцію» підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням МВС в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує МВС за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Згідно з ч.6 ст.18 Закону України «Про міліцію» курсанти вищих навчальних закладів МВС у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують МВС витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Згідно з ч.4 ст.74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 01.03.2007 року, чинний на час укладення договору про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ від 09.09.2013 року, визначав механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі: дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість; відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу; звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни. Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Такі витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою, а у разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Розрахунок фактичних витрат здійснюється відповідно до норм утримання у вищому навчальному закладі. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується у порядку, визначеному законодавством.
Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року № 261, чинний на час розгляду справи, визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло -, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання. Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису МВС. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.
15.08.2019 року до Одеського державного університету внутрішніх справ надійшов лист ГУНП в Одеській області з інформацією про звільнення зі служби в поліції працівників з числа молодих фахівців, у тому числі ОСОБА_1 , разом із витягом з наказу про його звільнення.
12.09.2019 року до Одеського державного університету внутрішніх справ надійшов лист ГУНП в Одеській області з матеріалами особової справи ОСОБА_1 та довідкою розрахунком фактичних витрат, пов'язаних із навчанням в ОДУВС.
19.09.2019 року Одеський державний університет внутрішніх справ надіслав рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення від 13.09.2019 року № Ю-89 за місцем реєстрації ОСОБА_1 повідомлення про необхідність відшкодування МВС витрат пов'язаних з його утриманням у розмірі 19992,86 грн.
Листом від 02.10.2019 року ОСОБА_1 повідомив Одеський державний університет внутрішніх справ, що на його думку він жодним чином не порушував договору, відповідно підстав для компенсації витрат на навчання немає, оскільки з 16.11.2018 року проходить службу в підрозділі Головного управління ДСНС України в Одеській області.
Посилання відповідача, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, що після звільнення з Національної поліції України він був призначений на посаду провідного фахівця сектору з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДСНС України в Одеській області яке входить до складу ДСНС України, яка входить до складу та підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України, є безпідставними, оскільки здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства, та спростовуються умовами договору про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ та додаткової угоди.
Станом на час розгляду справи відомостей про добровільне відшкодування витрат пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 в Одеському державному університеті внутрішніх справ в сумі 19992,86 грн. до суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, ОСОБА_1 допустив бездіяльність з добровільного відшкодування витрат за навчання після звільнення протягом трирічного терміну перебування на службі після закінчення вищого навчальною закладу Міністерства внутрішніх справ України.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України в особі Одеського державного університету внутрішніх справ витрати пов'язані з його утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ в сумі 19992,86 грн.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки суд по справі свідків не залучав та не призначав проведення експертиз, тому судові витрати не стягуються.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
1. Позов Одеського державного університету внутрішніх справ (вул. Успенська, 1, м. Одеса, 65014, ідентифікаційний код 08571570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та стягнення 19992,86 грн. - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 з відшкодування витрат за навчання після звільнення протягом трирічного терміну перебування на службі після закінчення вищого навчальною закладу Міністерства внутрішніх справ України.
3. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571570) витрати пов'язані з його утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ в сумі 19992,86 грн.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя М.М. Кравченко