Справа № 420/2063/21
про залишення позовної заяви без руху
17 лютого 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
До суду звернулася фізична особа - підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06 листопада 2020 року №Ф-40303-50.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 122 КАС України, позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року.
Згідно із ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Відповідно до п 1.3 ст. 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Таким чином, оскаржуючи рішення податкового органу, прийнятого у межах Закону №2464-VI, строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 ПК України не застосовується.
Аналогічні правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі №802/983/18-а від 31 січня 2019 року, та справі №0740/1050/18 від 17 липня 2019 року.
При цьому, положення абз. 5 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI передбачають наступні способи оскарження вищевказаних рішень: адміністративний або судовий порядок.
Так, правове регулювання, наведене у абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI, свідчить, що навіть у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу (рішення) про сплату внеску ще й у суді. Таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ.
Таким чином, платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному та/або судовому порядку.
При цьому, оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням строків, визначених абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі №480/106/19 від 08.08.2019 року.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС в Одеській області №Ф-40303-50 від 06 листопада 2020 року, відповідно до якої заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску становить 35588,74 грн.
При цьому, з позовною заявою до суду позивач звернувся 12.02.2021 року, тобто з пропуском встановленого законодавством десятиденного строку на оскарження рішення податкового органу щодо сплати ЄСВ.
При цьому, в позовній заяві позивач зазначає, що отримав оскаржувану вимогу 05.02.2021 року, однак доказів на підтвердження отримання зазначеної вимоги 05.02.2021 року позивачем до суду не надано.
Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При цьому, позивач не подав до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку у порядку ст. 123 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення ст. 161 КАС позивачем не надано до суду документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закон
У відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270 гривні.
В прохальній частині позову позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру на суму 35588,74 грн.
З урахуванням вищевикладеного позивачу належить сплатити судовий збір за подання позову на рахунок Одеського окружного адміністративного суду у розмірі 908 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання позивачем до Одеського окружного адміністративного суду доказів на підтвердження звернення до суду в межах 10-денного строку звернення до суду або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску та оригіналу квитанції про оплату судового збору за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 122, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку та усунути недоліки позовної заяви.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом термін, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Свида