Справа № 420/1993/21
17 лютого 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії ГУ ДПС в Одеській області по складанню вимоги про сплату боргу (недоїмки) Ф-28217-51-у від 07.05.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС в Одеській області грошової суми 7175,30 грн; визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-28217-51-у від 07.05.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ГУ ДПС в Одеській області грошової суми 7175,30 грн; зобов'язати відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 шляхом зменшення грошового зобов'язання з єдиного внеску на суму 7175,30 грн, нарахованого відповідно до вимоги Ф-28217-51-у від 07.05.2020; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 200 000 грн.
Вивчивши матеріали адміністративного позову, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ч. 3 ст. 161 КАС України, у зв'язку із чим позов підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, в порушення вимог вищезазначеної норми до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору. Натомість позивач зазначає, що має статус учасника бойових дій, а тому на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за подачу даного позову до суду.
Суд звертає увагу, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.
Тому, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з приводу оскарження податкової вимоги про сплату боргу, яка не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання ОСОБА_1 позову у цій справі підлягає оплаті.
Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, викладеним, зокрема в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 6 травня 2020 року (права № 9901/70/20).
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду згідно з постановою 30.01.2019 у справі №755/10947/17, незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступив Верховний Суд, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, позивачу належить оплатити судовий збір в розмірі 908 грн за позовну вимогу щодо оскарження податкової вимоги, в т.ч. дій, та застосування іншого способу захисту у вигляді зобов'язання здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків, а також 3000 грн (1,5 відсотка від заявленої до стягнення суми моральної шкоди в розмірі 200 000 грн), та 681 грн - за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - залишити без руху, надавши п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк