справа№380/11675/20
15 лютого 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, оформленого у формі наказу від 10.11.2020р. №13-12331/16-20-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" та зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання від 06.10.2020р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Речичанської сільської ради за межами населеного пункту Городоцького району Львівської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06 жовтня 2020 року подав до Головного управління Держгеокадастру у Львівський області клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства та яка розташована на території Речичанської сільської ради за межами населеного пункту Городоцького району Львівської області. Після звернення до ГУ Держгеокадастру у Львівській області 07.12.2020р. з проханням надати результат розгляду поданого клопотання, позивачеві надано наказ від 10.11.2020р. №13-12331/16-20СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою". Підставою відмови у задоволені клопотання позивача є невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів відповідно до п. 7 ст. 118 ЗК України, земельна ділянка кадастровий номер 4620987200:06:000:0006 знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву, поділ якого не проведено. А також відсутнє погодження надання дозволу на розроблення документації органу місцевого самоврядування Речичанської сільської ради. Позивач вважає, що ним в повному обсязі були виконані всі вимоги, оскільки в клопотанні від 06.10.2020р., було зазначено цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовні розміри, а також було долучено викопіювання з кадастрової карти, на якій зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та копію паспорта громадянина України. Крім того, в ч.6 ст. 118 ЗК України, зазначено, що забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Зазначає, що приписами частини 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони | земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Позивач вказує, що у наказі ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 10.11.2020 №13-12331/16-20СГ зазначено, що підставою відмови у задоволені його клопотання є те, що земельна ділянка, дозвіл на розроблення документації із землеустрою якої він просив надати у своєму клопотанні, знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву, поділ якого не проведено та зазначено кадастровий номер земельної ділянки 4620987200:06:000:0006. Однак позивач зауважує, що земельна ділянка кадастровий номер 4620987200:06:000:0006 не може бути проінвентаризованою, оскільки знаходиться у приватній власності і жодних рішень по її інвентаризації не приймалось (згідно інформації з Державного земельного кадастру). Крім того зазначає, що у своєму клопотанні він зазначив, що бажане місце розташування земельної ділянки, на яку просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, знаходиться за межами населеного пункту села Речичани Городоцького району Львівської області н|а території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області і межує із земельною ділянкою кадастровий номер 4620987200:06:000:0006, тобто знаходиться поряд із цією ділянкою. Бажане місце розташування земельної ділянки, на яку він просив надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою, була ним зазначена на викопіюванні із публічної кадастрової карти. Зазначає, що виходячи із змісту наказу відповідача, основною аргументацією відмови у наданні дозволу є те, що земельна ділянка кадастровий номер 4620987200:06:000:0006 проінвентаризована, однак у своєму клопотанні позивач не просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою саме цієї ділянки, оскільки вона знаходиться у приватній власності, натомість просив надати дозвіл на земельну ділянку, яка знаходиться поряд із (земельною ділянкою кадастровий номер 4620987200:06:000:0006. Також позивач звертає увагу на те, що ч. 6 ст. 118 ЗК України не передбачає погодження надання дозволу на розроблення документації із землеустрою органом місцевого самоврядування при безоплатній передачі у приватну власність земель державної форми власності. Відтак позивач вважає, що наказ ГУ Держгеокадасту у Львівській області від 10.11.2020р. №13-12331/16-20-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" є незаконним, протиправним та таким, що перешкоджає в реалізації його права на землю визначеного Конституцією України та Земельним кодексом України і відповідно підлягає скасуванню. Просить справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 14.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Від відповідача 05.01.2021 надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач проти позовних вимог заперечує повністю. Вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, серед іншого, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Відповідно до ст. 122 Кодексу, повноваження щодо надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб відноситься до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. Згідно із ч 6, 7 ст. 118 Кодексу, громадяни, зацікавлені в одержані безоплатно у власність земельні ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації подають клопотання до відповідного органу влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Відповідач вказує, що з метою реалізації свого права на землю, ОСОБА_1 (позивач), звернувся до відповідача з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, що знаходяться на території Речичанської сільської ради Городоцького району Львівської області за межами населеного пункту. За результатами розгляду клопотання, позивачу наказом Головного управління від 10.11.2020 № 13-12331/16-20-СГ надано відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з тих підстав, що земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву, поділ якого не проведено. Відповідач вважає, що твердження позивача про те, що відмова відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства є формальною та суперечить нормам земельного законодавства є необґрунтованими. Стверджує, що відмова, надана відповідачем є правомірною, ґрунтувалася на невідповідності місця розташування об'єкта (земельної ділянки) вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Просить у задоволенні позову відмовити.
Від позивача 12.01.2021 надійшла відповідь на відзив у якій позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не спростовують позовних вимог. Вказує, що відповідач у своєму відзиві посилається на норми ст. 79-1 Земельного кодексу України, а саме щодо формування земельних ділянок шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, зокрема на ч. 6 вказаної статті, в якій зазначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. Відповідач аналізуючи цю норму робить акцент на тому, що формування земельної ділянки шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, однак не звертає уваги на те, що формування нових земельних ділянок саме таким чином, здійснюються щодо раніше сформованих ділянок, які перебувають у власності чи в користуванні. Зазначає, що згідно Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, інформація про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4620987200:06:000:0008 відстуня. Також відсутність зареєстрованого права власності чи іншого речового права (права користування, оренди) на земельну ділянку кадастровий номер 4620987200:06:000:0008 підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Також звертає увагу на те, що відмова відповідача на розроблення документації із землеустрою надана на земельну ділянку кадастровий номер 4620987200:06:000:0006, яка знаходиться у приватній власності, а не у державній, що свідчить про неналежний, формальний розгляд його клопотання від 06.10.2020р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Речичанської сільської ради на межами населеного пункту Городоцького району Львівської області та вважає його таким, що по суті не розглянуте відповідачем.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
ОСОБА_1 06.10.2020 звернувся з клопотанням до до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель 16.00 (землі запасу), яка розташована за межами населеного пункту села Речичани Городоцького району Львівської області і межує із земельною ділянкою кадастровий номер 4620987200:06:000:0006 (а.с.11).
До вказаного клопотання позивачем додано викопіювання з публічної кадастрової карти (а.с.9) та копію паспорта громадянина України.
За результатами розгляду клопотання Головне управління Держгеокадастру у Львівській області видало наказ від 10.11.2020р. №13-12331/16-20СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким позивачеві відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Речичанської сільської ради Городоцького району, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів відповідно до п. 7 ст. 118, оскільки земельна ділянка знаходиться у межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву (кадастровий номер 4620987200:06:000:0006), поділ якого не проведено. Також відсутнє погодження надання дозволу на розроблення документації органу місцевого самоврядування Речичанської сільської ради (а.с.10)
Позивач не погоджуючись з вказаним наказом звернувся до суду за захистом порушених прав.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.
Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17, від 27 березня 2018 року в справі № 463/3375/15-а, від 10 липня 2018 року в справі № 806/3095/17.
Суд також зазначає, що ст. 118 ЗК України не передбачає погодження надання дозволу на розроблення документації із землеустрою органом місцевого самоврядування при безоплатній передачі у приватну власність земель державної форми власності.
Громадяни України відповідно до п. «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної або комунальної власності в розмірі не більше 2,0 га.
Згідно з ч.1, 2 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав.
Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється відповідно до ч. 5 ст. 79-1 Земельного кодексу України за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються згідно із ч. 6, 7 статті 79-1 Земельного кодексу України за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
Земельна ділянка відповідно до ч. 9, 10 статті 79-1 Земельного кодексу України може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Проект землеустрою відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом;
технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.
Документація із землеустрою відповідно до статті 25 Закону України «Про землеустрій» розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.
Суд зазначає, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об'єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.
Судом з поданого позивачем клопотання (а.с.11) та долученого до нього викопіювання з публічної кадастрової карти (а.с.9) встановлено, що позивач просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель 16.00 (землі запасу), яка розташована за межами населеного пункту села Речичани Городоцького району Львівської області і межує із земельною ділянкою кадастровий номер 4620987200:06:000:0006.
Отже позивач не звертався за наданням дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель 16.00 (землі запасу), яка розташована за межами населеного пункту села Речичани Городоцького району Львівської з кадастровим номером 4620987200:06:000:0006, а звертався щодо іншої земельної ділянки яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 4620987200:06:000:0006.
Відтак доводи відповідача про правомірність відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з тих підстав, що земельна ділянка знаходиться в межах проінвентаризованого та зареєстрованого в ДЗК масиву, поділ якого не проведено суд вважає безпідставними.
Жодних доказів того, що стосовно ділянки, яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 4620987200:06:000:0006 щодо якої звернувся позивач із клопотанням про отримання дозволу на виготовлення проекту відведення є дані про невідповідність її місця розташування вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняте (вчинене) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням вищенаведеного та фактичних обставин справи суд дійшов висновку про розгляд відповідачем поданого позивачем 06.10.2020 клопотання поверхнево та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), тому прийнятий наказ є протиправним і підлягає скасуванню, а порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 06.10.2020р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Речичанської сільської ради на межами населеного пункту Городоцького району Львівської області.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 255, 262, 294, 295, КАС України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 10.11.2020р. №13-12331/16-20-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".
3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (79018, м. Львів, проспект Чорновола 4, ЄДРПОУ 39769942) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 06.10.2020р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться на території Речичанської сільської ради на межами населеного пункту Городоцького району Львівської області.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79018, м. Львів, проспект Чорновола 4, ЄДРПОУ 39769942) сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 15.02.2021р.
Суддя Коморний О.І.