справа№1.380.2019.003904
15 лютого 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в письмовому порядку заяву позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року у адміністративній справі № 1.380.2019.003904 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,-
Львівським окружним адміністративним судом отримано заяву позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року у справі № 1.380.2019.003904 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з січня 2018 року, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди, зазначеній у довідці від 09.07.2019 №350/173/128/122, з врахуванням проведених виплат.
Заява мотивована тим, що 25.03.2020 року набрало чинності Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року у справі № 1.380.2019.003904 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з січня 2018 року, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди, зазначеній у довідці від 09.07.2019 №350/173/128/122, з врахуванням проведених виплат.
Виконавчий лист подано на виконання 18.05.2020 року. Виконавче провадження відкрито 21.05.2020 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за ВП № 62121854.
23 серпня 2020 року позивач ознайомився з відповіддю на адвокатський запит, який отримано адвокатом Трофімовим Р.В. 21.08.2020 року і дізнався, що розмір його пенсійного забезпечення (пенсії) в січні місяці 2018 року перерахований на підставі рішення суду від 11.12.2019 року у справі № 1.380.2019.003904 та становить 9052 грн. 08 коп.
Проте Пенсійний фонд України виплачує позивачу пенсію в розмірі 7660 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку. З виплатою пенсійного забезпечення в розмірі, що є меншим раніше призначеного я не згідний, вважаю такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області протиправними з підстав, що згідно перерахунку пенсії розмір пенсії позивача станом на січень місяць 2018 року становив 9052 грн. 08 коп.
З тих підстав позивач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року у справі № 1.380.2019.003904 не виконано.
Ухвалою суду від 05.10.2020 року по даній справі заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених відповідачем на виконання рішення суду від 11.12.2019 року у справі № 1.380.2019.003904, задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року у справі № 1.380.2019.003904 в частині не здійснення виплат в сумі 3405,69 грн. пенсії ОСОБА_1 починаючи з січня 2018 року, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди, зазначеній у довідці від 09.07.2019 року №350/173/128/122, з врахуванням проведених виплат. В іншій частині заяви відмовити.
12.01.2021 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду по даній справі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 року про часткове задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі № 1.380.2019.003904 - скасовано в повному обсязі та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Мотивація апеляційної інстанції наступна:
«Рішенням Львівського окружного адміністративного суду 11.12.2019 у справі № 1.380.2019.003904 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково; зобов'язано ГУ ПФ України у Львівській обл. здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з січня 2018 року, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди, зазначеної у довідці № 350/173/128/122 від 09.07.2019р.
Отже, вказане судове рішення стосується врахування у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється призначена позивачу пенсія за вислугу років, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Поряд з цим, пенсійним органом проведено перерахунок пенсії позивача на виконання постанови КМ України № 103 від 21.02.2018р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Відносини щодо перерахунку пенсії на підставі вказаного рішення Уряду носять самостійний характер і рішення Львівського окружного адміністративного суду 11.12.2019 у справі № 1.380.2019.003904 цих правовідносин не стосується.
За твердженнями позивача, які слугували підставою для звернення до суду із заявою в порядку ч.1 ст.383 КАС України, перерахована пенсія за період з 12.01.2018р. по 23.02.2018р. склала 9052 грн. 08 коп., а після перерахунку пенсії на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» її розмір становив 7660 грн., що суперечить п.4 вказаної постанови КМ України та ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, у своїй заяві позивач ОСОБА_1 фактично не погоджується із проведеним пенсійним органом перерахунком пенсії на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», який призвів до зменшення розміру його пенсії у порівнянні із перерахованою сумою пенсії на підставі згаданого судового рішення.
Однак, вказані відносини щодо перерахунку пенсії не були предметом судового розгляду в справі № 1.380.2019.003904, оскільки в такій позивач оскаржував лише неправильне обчислення розміру грошового забезпечення для обрахунку пенсії через невключення до нього сум щомісячної додаткової грошової винагороди.
Таким чином, наведена вимога фактично стосується виниклого між позивачем та пенсійним органом нового спору, який пов'язаний з невірним перерахунком пенсії на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018р. «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», внаслідок якого розмір пенсії не може бути нижчим, ніж той, який був визначений на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2019р. у справі № 1.380.2019.003904.
Отже, подана ОСОБА_1 заява за своїм змістом не відповідає вимогам, які передбачені законом для заяв у порядку ст.383 КАС України.
Окрім цього, прийнявши до розгляду таку заяву, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність дій пенсійного органу лише в частині невиплати нарахованої суми пенсії позивача за період з 12.01.2018р. по 23.02.2018р. в розмірі 3405 грн. 69 коп.
Також відмовляючи в решті вимог заяви, суд вказав на те, що позивачем не заперечується виконання рішення суду, хоча доказів такого немає у справі.
При цьому, суд не навів будь-якого спростування тверджень пенсійного органу щодо дотримання ним механізму виконання судових рішень відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затв. постановою КМ України № 649 від 22.08.2018р.
Отже, вирішивши у такий спосіб заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції не забезпечив належного судового контролю за виконанням судового рішення.
Приписами ст.320 КАС України визначені підстави для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, серед яких визначено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (п.4 ч.1).
Разом з тим, чинним процесуальним законом не передбачено можливості скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та повернення її заявнику та/або залишення такої заяви без руху для усунення її недоліків.
Аналіз терміну «провадження» у контексті адміністративного процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що зазначений термін означає як зібрання певних документів, які були предметом судового розгляду (справа), так й комплекс певних процесуальних дій у їх системі.
При цьому, процесуальне законодавство також застосовує такі терміни як «судочинство» та «судовий процес», які за своїм змістом є ширшими ніж судове провадження, оскільки означають увесь комплекс процесуальних дій, прав та обов'язків учасників при здійснення правосуддя та принципів правосуддя (судочинство) та судовий розгляд (судовий процес).
Виконання судових рішень є завершальною стадією судового процесу. Саме такий принцип застосовує Європейський суд з прав людини у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.
Розгляд заяв в порядку ст.383 КАС України має наслідком виконання або невиконання судового рішення, як завершальної стадії судового процесу; такий розгляд є комплексом певних процесуальних дій його учасників, а тому такий розгляд підпадає під термін «провадження у справі».
За наслідками розгляду таких заяв суд постановляє ухвалу, яка за своєю суттю не є ухвалою суто з процесуальних питань, а має наслідком виконання або невиконання судового рішення, тому має суттєве значення для руху справи та судового процесу у цілому.
Таким чином, системний аналіз указаних норм процесуального права дає підстави для висновку, що апеляційний суд має повноваження на скасування ухвали суду першої інстанції, прийнятої в порядку ст.383 КАС України, та направлення справи на продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки спірна ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі.
В порядку ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ПФ України у Львівській обл.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви в порядку ст.383 КАС України, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи».
При прийнятті ухвали, суд виходить з наступного:
Згідно ст. 383 КАС України, визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
1. Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
2. У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
3. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
4. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
5. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
6. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Суд зазначає, що позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згаданим рішенням суду позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії - задоволено повністю:
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: щомісячної додаткової грошової винагороди, з якої сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з січня 2018 року, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди, зазначеній у довідці від 09.07.2019 року №350/173/128/122, з врахуванням проведених виплат.
Відповідно у вказаному рішенні судом також встановлено, що:
«Судом встановлено, що згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 про розмір грошового забезпечення за 24 місяця по день звільнення з військової служби від 09.07.2019 №350/173/128/122, ОСОБА_2 за період з січня 2016 року по січень 2018 року отримував щомісячну додаткову грошову винагороду в загальній сумі 108632,32 грн., з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний соціальний внесок.
Таким чином, суд вважає, що отримувана ОСОБА_1 щомісячна додаткова грошова винагорода має бути включена до складового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак, розмір призначеної ОСОБА_1 пенсії з січня 2018 року підлягає перерахунку.
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у непроведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: щомісячної додаткової грошової винагороди, з якої сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Разом з тим, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з січня 2018 року, з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди, зазначеній у довідці від 09.07.2019 року №350/173/128/122, з врахуванням проведених виплат».
Судом не враховуються аргументи позивача щодо вимог у вищевказаній заяві:
Позивач згідно ст. 383 КАС України має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, виходячи за межі рішення суду.
Суд зазначає, що позивачем дотримано строк подання вказаної заяви, оскільки відповідачем не спростовано, що позивач саме 23 серпня 2020 року ознайомився із вищевказаною відповіддю на адвокатський запит, яка отримана адвокатом Трофімовим Р.В. 21.08.2020 року, а до суду позивач звернувся 03.09.2020 року тобто в межах встановлених строків.
Вказана заява позивача розглянута судом в порядку письмового провадження протягом десяти днів з дня - 05.02.2021 року повернення справи від суду апеляційної інстанції.
По суті вказаної заяви, із врахуванням вищевказаних висновків апеляційної інстанції суд вважає за необхідне заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - повернути заявнику, оскільки, як встановлено апеляційним судом, що наведена позивачем вимога фактично стосується виниклого між позивачем та пенсійним органом нового спору, який пов'язаний з невірним перерахунком пенсії на підставі постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», внаслідок якого розмір пенсії не може бути нижчим, ніж той, який був визначений на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2019 року у справі № 1.380.2019.003904. Отже, подана ОСОБА_1 заява за своїм змістом не відповідає вимогам, які передбачені законом для заяв у порядку ст.383 КАС України.
Керуючись ст.ст. 248, 383, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності вчинених відповідачем на виконання рішення суду від 11.12.2019 року у справі № 1.380.2019.003904 - повернути заявнику.
Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду.
Ухвала суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 256 КАС України.
Суддя Гавдик З.В.