17 лютого 2021 року справа № 340/3499/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТП - 2004» (далі - Товариство) до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (далі - Управління) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
Позивач звернувся до суду зі заявою до Управління про визнання протиправною та скасування постанови від 26 травня 2020 року, якою застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн.
У заяві зазначає, що відповідач протиправно наклав штраф за порушення вагових параметрів.
Пояснює, що перевозив сипучий вантаж, не маючи можливість відслідковувати навантаження на кожну вісь, оскільки соняшник пересувався під час їзди.
Звертає увагу на відсутність методики вимірювання осьових навантажень при перевезенні сипучого вантажу.
Стверджував, що ваговий комплекс не пройшов сертифікацію, а його дані недостовірні.
У судовому засіданні представник Товариства підтримав вимогу позову.
Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.21-30).
Управління пояснило, що позивач здійснював перевезення вантажу з перевищенням вагових параметрів транспортного засобу (перевантаження осі понад норму відхилення).
Зазначило, що зважування автомобіля з визначенням осьового навантаження не потребує спеціальної методики, а ваговий комплекс пройшов сертифікацію.
У судовому засіданні представник Управління підтримав доводи відзиву.
Ухвалою суду від 04 вересня 2020 року відкрито у справі спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.15-16).
Ухвалою суду від 04 листопада 2020 року прийнято рішення про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін (а.с.48-49).
17 лютого 2020 року представники сторін до суду не з'явилися, будучи належним чином повідомленні про час і місце вирішення справи (а.с.61-62).
Не надіслали клопотань про відкладення розгляду справи, що, відповідно до приписів частини 9 статті 205 КАС України, надає право суду завершити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені судом факти і обставини, що стали підставами звернення.
Так, транспортний засіб марки «Сканія» № НОМЕР_1 (вантажний спеціалізований сідловий тягач) належить позивачу на праві власності (а.с.38).
22 квітня 2020 року під час проведення рейдової перевірки з додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт у сфері перевезення пасажирів і вантажів інспектори Управління Укртрансбезпеки в Одеській області зупинили згаданий автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 на автодорозі Київ - Одеса 452 км (пункт зважування «Дачне» (стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю)) (а.с.33).
Інспектори провели документальний габаритно-ваговий контроль, за наслідком якого встановлено перевищення вагових параметрів (а.с.34-38).
Перевозили соняшник.
Навантаження на одну з одиничних осей склало 13320 кг. (а.с.38).
Загальна вага автомобіля становила 40430 кг. (а.с.38).
19 травня 2020 року Управління виготовило повідомлення про виклик на розгляд матеріалів перевірки (а.с.32).
У повідомленні зазначено, що розгляд справи відбудеться 26 травня 2020 року.
Позивач отримав повідомлення про виклик 25 травня 2020 року (а.с.40-41).
Не клопотав перед Управлінням про відкладення розгляду матеріалів перевірки.
26 травня 2020 року Управління прийняло постанову про накладення на Товариство адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000 грн. (а.с.31).
Штраф застосовано за перевищення, встановлених законодавством, вагових норм перевезення вантажу транспортом понад 20% на підставі приписів абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон).
Свідоцтво про повірку вимірювальної техніки на пункті зважування «Дачне» чинне до 20 травня 2021 року (а.с.64-69).
Юридична оцінка, встановлених судом, фактів і обставин справи.
Перш за все, постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок).
Приписами пункту 25 Порядку встановлено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до приписів частини 1 статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Отже, Управління розглянуло справу у строк, який встановлений ГК України і Порядком, пріоритет між якими належить закону.
Приписами пунктів 26 та 27 Порядку передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
Відповідач дотримався і цих вимог Порядку.
Товариство не зазначає, що порушено права на участь у прийнятті рішення, оскільки не зверталось до Управління зі заявою про відкладення розгляду матеріалів перевірки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок 2).
Приписами підпункту 3 пункту 2 Порядку 2 встановлено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Приписами пункту 22.5 Правил дорожнього руху передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Позивач перевозив подільний вантаж.
Перевезення такого вантажу з перевищенням вагових норм заборонено (дозволи не видаються).
Приписами підпункту 8 пункту 2 Порядку 2 визначено, що стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю (далі - стаціонарний пункт) - позначене відповідними дорожніми знаками та розташоване поблизу проїзної частини дороги відокремлене місце для здійснення контролю навантаження на вісь (осі) транспортних засобів, загальна маса та/або габарити яких перевищують установлені параметри, де розташовані спеціальні службові приміщення, споруди з вимірювальним і зважувальним обладнанням, а також майданчики для зберігання вантажів та стоянки транспортних засобів.
Габаритно-ваговий контроль здійснювався на такому пункті («Дачне»).
Отже, належним чином здійснювався контроль навантаження на осі транспортного засобу.
Порядок 2 не передбачає використання методики для зважування автомобіля, оскільки здійснюється з використанням сертифікованого обладнання у певний спосіб.
Навантаження на одну з одиничних осей склало 13320 кг.
Норма для транспортного засобу таку типу - 11000 кг.
Таким чином, відхилення становить 2320 кг. (21,09% (2320 : 11000 х 100)).
Отже, транспортний засіб під час перевезення класифікувався як великоваговий (перевищення навантаження на одиничну вісь склало більше 2%).
Приписами абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Товариство порушило припис пункту 22.5 Правил дорожнього руху, які є частиною законодавства про автомобільний транспорт.
Вина лежить виключно на позивачеві, оскільки мав впевнитись, що завантаження транспортного засобу не призведе до порушення Правил дорожнього руху під час перевезення вантажу.
Товариство могло уникнути порушення шляхом завантаження меншої кількості соняшника.
Відповідальність за згаданою нормою Закону покладається за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу та подільного вантажу, для перевезення якого дозвіл не видається.
Не видається дозвіл, оскільки подільний вантаж можна перевезти за декілька разів, щоб уникнути пошкодження дорожнього полотна.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про відмову у задоволенні позову.
Судові витрати складаються зі сплати судового збору у сумі 2197 грн. (а.с.6).
Суд розподіляє їх відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей