17 лютого 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/3468/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення виконкому Фортечної районної у м. Кропивницькому ради (вул.Шатила, 12, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25030, код ЄДРПОУ 03197635) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Фортечної районної у м. Кропивницькому ради, які полягають в нарахуванні ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційні номер НОМЕР_1 ) разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року, до 5 травня 2017 року, до 5 травня 2018 року, до 5 травня 2019 року, до 5 травня 2020 року, як учаснику бойових дій у розмірі, який не відповідає статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 № З-р/2020 у справі № 1 -247/2018(3393/18);
- зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради перерахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційні номер НОМЕР_1 ) разової грошової допомоги до 5 травня 2016, до 5 травня 2017 року, до 5 травня 2018 року, до 5 травня 2019 року, до 5 травня 2020 року, як учаснику бойових дій у розмірі, який не відповідає статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 № З-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) та здійснити виплату суми недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року 4730,00 гривень, до 5 травня 2017 року в розмірі 6029,00 гривень, до 5 травня 2018 року в розмірі 6766,00 гривень, до 5 травня 2019 року в розмірі 8734,40 гривень, до 5 травня 2020 року в розмірі 10 064,40 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені ст.ст.12, 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій, проте, позивачем з 2016 року недоотримано щорічну разову допомогу у розмірах, встановлених законодавством. Позивач вважає, що при виплаті щорічної одноразової допомоги до 5 травня відповідачем не враховано рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі щодо відповідності Конституцій України (конституційності) окремого положення п. 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, та допущена бездіяльність, яка призвела до порушення прав позивача щодо значного зменшення розміру виплати до 5 травня, передбаченої положеннями статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідачем надано пояснення по суті позовних вимог, в яких зазначено, що Управління під час спірних правовідносин діяло у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Представник відповідача зазначив, що у 2020 році розміри разової грошової допомоги до 5 травня визначено постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 19 лютого 2020 року. Грошова допомога до 5 травня виплачена в повному обсязі згідно діючого законодавства. Кошти щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік у розмірі 920 грн., за 2017 рік у розмірі 1200 грн., за 2018 рік у розмірі 1265 грн., за 2019 рік у розмірі 1295 грн., за 2020 рік у розмірі 1390 грн. були виплачені в межах надходжень з Державного бюджету України грошових коштів.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою від 07.09.2020 року суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 (№Пз/9901/14/20).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року поновлено провадження у справі.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Заявник є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
Позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування і виплату допомоги у розмірі 5-ми мінімальних пенсій за віком за 2016-2020р., яка передбачена ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. №3-р/2020.
За наслідками вирішення порушеного заявником питання відповідач листом від 26.08.2020р. надав відповідь про відмову у нарахуванні допомоги у бажаному заявником розмірі у зв'язку із тим, що на підставі ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Кошти щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік у розмірі 920 грн., за 2017 рік у розмірі 1200 грн., за 2018 рік у розмірі 1265 грн., за 2019 рік у розмірі 1295 грн., за 2020 рік у розмірі 1390 грн. були виплачені в межах надходжень з Державного бюджету України грошових коштів.
Не погодившись із цією відмовою, позивач ініціював розгляд судом даного спору.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551-XII).
Статтею 12 Закону №3551-XII встановлені пільги учасникам бойових дій.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов'язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01.01.2008 року) частину 5 статті 12 Закону України № 3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої, разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5 травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VI від 28 грудня 2007 року.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Поряд із цим, унаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було створено іншу норму права, що регламентує ті самі відносини.
Зокрема, Законом України від 28.12.2014 року №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01.01.2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ця норма діяла з 01.01.2015 року.
На виконання зазначених вище приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні (на кожен бюджетний рік) постанови, а саме: №147 від 31 березня 2015 року, №141 від 02 березня 2016 року, №233 від 05 квітня 2017 року, №170 від 14 березня 2018 року, №237 від 20 березня 2019 року та №112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390,00 гривень.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до статті 28 частини 1 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 8190 грн. (1638 грн. х 5).
Відповідна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29 вересня 2020 року по справі №440/2722/20, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
При цьому, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено статтею 12 частиною 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Щодо посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112, як на акт, який регулює розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня, суд зазначає, що вказані посилання є необґрунтованими та безпідставними, оскільки норми підзаконних нормативно-правових актів, чим є в даному випадку постанова Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112, не має вищої юридичної сили над положеннями статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року № 367-ХІV, якими передбачено розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій п'ять мінімальних пенсій за віком.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону № 3551-XII, а така бездіяльність не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2. Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною такої бездіяльності відповідача та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу позивачу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання його перерахувати та виплатити позивачу недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року, до 5 травня 2017 року, до 5 травня 2018 року, до 5 травня 2019 року, з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18), то суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. У цьому ж рішенні зазначено те, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, лише з 27.02.2020 року положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України вважається неконституційним, а тому прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018 (3393/18) не змінює правових відносин між сторонами, що мали місце у 2016-2019 роках.
З огляду на зазначене, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з урахуванням раніше виплаченої допомоги.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник