про залишення позовної заяви без руху
16 лютого 2021 року м. Київ № 355/1395/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши адміністративну справу за скаргою
ОСОБА_1
про скасування термінового заборонного припису,
До Баришівського районного суду звернувся ОСОБА_1 зі скаргою про скасування термінового заборонного припису, в якому просив суд оскаржуваний терміновий заборонний припис, прийнятий капітаном поліції Хлонь В.В. Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області відносно позивача 05.10.2020 скасувати і справу закрити за відсутності складу події адміністративного правопорушення.
Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 18.11.2020 передано справу за скаргою ОСОБА_1 до ДОП Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП України в Київській області Хлонь В.В. про скасування термінового заборонного припису до Київського окружного адміністративного судуу.
В результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями згідно протоколу від 12.02.202 вказана заява була передана до розгляду головуючому судді Пановій Г.В.
Відповідно до частин 1, 2 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
З огляду на викладене, адміністративна справа № 355/1395/20 підлягає прийняттю Київським окружним адміністративним судом.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Частиною другою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Разом з тим, суд зазначає, що ОСОБА_2 оформлено до суду скаргу про скасування термінового заборонного припису, всупереч приписам статті 159 КАС України, якою обумовлено, що заявою по суті є позовна заява.
Пунктом 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення цих вимог у позовній заяві позивачем не зазначено відомостей щодо повного найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, зокрема ОСОБА_1 не визначено сторін у справі, зокрема відповідача до якого звернуті вимоги про скасування тимчасового заборонного припису. Також слід зазначити відомості щодо відповідача: місцезнаходження (для юридичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Як вбачається зі скарги, позивач оскаржує терміновий заборонний припис, прийнятий капітаном поліції Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області Хлонь В.В. на підставі статті 25 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству».
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до вимог статті 160 КАС України найменування відповідача у позовній заяві має бути викладено чітко, із зазначенням конкретного органу державної влади або органу місцевого самоврядування (їх посадової особи), наділеного адміністративною правосуб'єктністю, рішення, дії або бездіяльності якого оспорюється позивачем.
Крім того, позивачу у позовній заяві слід зазначити відомості щодо себе: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), поштовий індекс та адресу електронної пошти.
Як вбачається з позовної заяви, позивач вказав у позові місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, слід зазначити, що відомості щодо вказаної адреси є неповними, зокрема не зазначено поштового індексу населеного пункту де проживає позивач та документу, який би підтверджував місце реєстрації фізичної особи - позивача до суду не надано. Водночас, слід зауважити, що відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» для реєстрації особа або її законний представник подає, серед іншого, документ, до якого вносяться відомості про місце проживання.
Згідно зі статтею 3 цього ж Закону документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Також, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд скасувати терміновий заборонний припис, прийнятий капітаном поліції Хлонь В.В. Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області відносно позивача 05.10.2020 і справу закрити за відсутності складу події адміністративного правопорушення.
Згідно із ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 14) спорах із суб'єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства; 15) спорах, що виникають у зв'язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.
Відповідно до ч.1 ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Разом з тим, до повноважень окружного адміністративного суду не віднесено вирішення питань щодо закриття справ за відсутності складу події адміністративного правопорушення.
Справи що стосуються притягнення до адміністративної відповідальності віднесені до компетенції місцевого загального суду як адміністративного суду.
Отже, позивачу слід сформулювати позовні вимоги з урахуванням вказаних судом зауважень, зокрема уточнити позовні вимоги та привести їх у відповідність до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктами 5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Так, дослідивши подану ОСОБА_1 скаргу про скасування термінового заборонного припису, суд зазначає, що у заяві не викладено підстав позову, зокрема, відсутня частина позову, у якій позивач посилаючись на норму закону зазначає про порушення відповідачем певних прав позивача.
В порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу слід надати уточнену позовну заяву, в якій викласти вимоги щодо підстав позову.
Відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, позивачем всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства України не зазначено ні в позовній заяві, ні в окремій заяві про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви також додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2270 гривень.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу слід було сплатити 908 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру. Проте, позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору за звернення з даним позовом до суду.
Згідно з частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
При досліджені матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позивачем не надано копію позовної заяви з додатками для відповідача.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:
- позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких для суду), зокрема, із зазначенням відомостей щодо відповідача (місцезнаходження (для юридичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти) та відомостей щодо позивача (реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), поштовий індекс та адресу електронної пошти); конкретних та чітких підстав позову та приведенням позовних вимог у відповідність до статті 5 КАС України;
- документів для підтвердження зареєстрованого місця проживання/перебування особи позивача;
- власне письмове підтвердження позивача що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- оригіналу платіжного документа, що свідчить про сплату судового збору в розмірі 908, 00 грн. за належними реквізитами щодо його сплати.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 про скасування термінового заборонного припису, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.