15 лютого 2021 року справа №320/7950/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною бездіяльність,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:
- визнати законними та обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 викладені в заявах про порушення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення від 23.04.2020 року та від 20.07.2020 року направлених до Головного управління Державної податкової служби в Київській області;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Київській області розглянути вказані заяви від 23.04.2020 року та від 20.07.2020 року по суті та за результатом розгляду заяв надати ОСОБА_1 відповідь.
В обгрунтування таких вимог позивача зазначив, що ГУ ДПС у Київській області прийнято вимогу від 14.02.2020 року №Ф-128000-56 на суму 29 293.44 грн., яка сформована в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 за кодом платежу 71040000 (єдиний соціальний внесок) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року.
Вважаючи, що відповідальними особами ГУ ДПС у Київській області порушено порядок адміністрування ЄСВ щодо ФОП ОСОБА_1 , а саме:
1. порушено порядок, щодо формування вимоги на підставі даних інформаційної системи на суму боргу, що перевищує 10 гривень;
2. порушено порядок, щодо винесення вимоги про сплату ЄСВ протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску;
3. порушено порядок, щодо направлення вимоги протягом трьох робочих днів з дня її винесення платнику податків.
ОСОБА_1 через електронний кабінет платника податків звернувся до ГУ ДПС у Київській області з заявами про порушення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення.
Позивач зазначає, що станом на день подання адміністративного позову Позивачем не отримано від ГУ ДПС у Київській області будь-якої відповіді за результатом розгляду заяви про порушення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення, тому змушений звернутись з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 14.09.2020 в зазначеній адміністративній справі відкрито загальне позовне провадження.
Заперечуючи проти позову в письмовому відзиві, відповідач просить суд відмовити в його задоволенні та зазнаив, що в ході камеральної перевірки поданої позивачем звітності встановлено, що платником самостійно визначена сума нарахованого єдиного внеску за 2017-2020рр.
Частиною 16 другого розділу Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 14.04.2015р.№435, передбачено, що відповідальним за правильність та достовірність заповнення звіту є страхувальник.
Тим самим, при поданні звітів фізична особа - підприємець ОСОБА_1 самостійно ствердив правильність заповнення звітів та узгодив нараховані суми єдиного внеску, які зараховані до даних персоніфікованого обліку та зарахувалися до загального стажу за відповідні періоди, що в подальшому може використовуватися як додатковий стаж при призначенні пенсії (ОК-5 і ОК-7). Таким чином, суми з єдиного внеску самостійно визначені фізичними особами -підприємцями, підлягають обов'язковій сплаті.
В акті камеральної перевірки зроблено описку в частині перебування ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування, поряд з тим, зазначено що в період з 09.10.2007 року по 23.03.2020 року знаходився на загальній системі оподаткування.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій ї пені відповідно до Закону №2464 не підлягають поверненню.
Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що Головний державний ревізор - інспектор не порушив норм Податкового законодавства відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України при складанні акту камеральної перевірки, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Протокольною ухвалою суду від 04.01.2021 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ГУ ДПС у Київській області прийнято вимогу від 14.02.2020 року №Ф-128000-56 на суму 29 293.44 грн., яка сформована в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_1 за кодом платежу 71040000 (єдиний соціальний внесок) за період з 01.01.2017 року по 31.12.2019 року.
Вважаючи, що відповідальними особами ГУ ДПС у Київській області порушено порядок адміністрування ЄСВ щодо ФОП ОСОБА_1 , а саме:
1. порушено порядок, щодо формування вимоги на підставі даних інформаційної системи на суму боргу, що перевищує 10 гривень;
2. порушено порядок, щодо винесення вимоги про сплату ЄСВ протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску;
3. порушено порядок, щодо направлення вимоги протягом трьох робочих днів з дня її винесення платнику податків.
ОСОБА_1 через електронний кабінет платника податків звернувся до ГУ ДПС у Київській області з заявою про порушення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення від 23.04.2020 року (реквізити заяви в електронному кабінеті Лист від 23.04.2020 24.04.2020 13:52 № 41345 дата 24.04.2020 01:04:15 Реєстраційний індекс 41345/Ф0П/10-36).
Керуючись Законом України «Про державну службу», заявник просив керівника ГУ ДПС у Київській області:
1. Порушити дисциплінарне провадження за фактом допущеного неналежного виконання службових обов'язків під час здійснення функції адміністрування ЄСВ щодо ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
2. Притягнути винних службових осіб до дисциплінарної відповідальності.
3. Про результати розгляду заяви повідомити заявника за вказаною поштовою або електронною адресою.
Також, керуючись положеннями Закону України «Про державну службу», ОСОБА_1 через електронний кабінет платника податків звернувся до ГУ ДПС у Київській області з заявою про порушення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення від 20.07.2020 року (реквізити заяви в електронному кабінеті: Лист від 20.07.2020 21.07.2020 10:50 № 72007 дата 21.07.2020 10:07:22 Реєстраційний індекс 72007/Б/10-36) та просив:
1. Порушити дисциплінарне провадження за фактом допущеного неналежного виконання службових обов'язків гол.держ. ревізором - інспектором Фещенко О. П. під час складання Акту № 0003/10-36-56-05/ НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки податкової звітності щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
2. Притягнути гол.держ. ревізором - інспектором ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
3. Про результати розгляду заяви повідомити заявника за вказаною поштовою або електронною адресою.
4. Повідомити заявника про результати розгляду заяви про порушення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення від 23.04.2020 р., яка була направлена на адресу ГУ ДПС у Київській області через електронний кабінет платника податків (№ 41345 дата 24.04.2020 01:04:15 Реєстраційний індекс 41345/Ф0П/10-36).
Станом на день подання адміністративного позову Позивачем не отримано від ГУ ДПС у Київській області будь-якої відповіді за результатом розгляду заяви про порушення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення від 20.07.2020 року (отримано ГУ ДПС у Київській області 21.07.2020 року).
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про звернення громадян від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі-Закон №393, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону №393 встановлено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Частиною 1 ст.5 Закону №393 встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне) (ч.2 ст.5 Закону №393).
Згідно із ч.3 ст.5 Закону №393 звернення може бути усним чи письмовим. Відповідно до ч.5 ст.5 Закону №393 письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Частиною 6 ст.5 Закону №393 передбачено, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Згідно із ч.1 ст.7 Закону №393 звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону №393 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Частиною 3 ст.15 Закону №393 передбачено, що відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ч.4 ст.15 Закону №393).Згідно із ч.1 ст.18 Закону №393 громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Статтею 19 Закону №393 передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №393 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Згідно із ч.2 ст.20 Закону №393 на обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку (ч.3 ст.20 Закону №393).Статтею 21 Закону №393 встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.
Отже, громадяни мають право звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із заявами (клопотаннями) та скаргами, викладеними в письмовій або усній формі.
В свою чергу, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані надати особі, яка звернулась до них з відповідною заявою (клопотанням), розглянути таку заяву (клопотання) та надати на неї відповідь.
Розгляд звернень має бут здійснений об'єктивно, всебічно та передбачає вчасну перевірку звернення.
При цьому, Законом №393 встановлені строки розгляду таких заяв (клопотань). Так, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 через електронний кабінет платника податків звернувся до ГУ ДПС у Київській області з заявою про порушення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення від 23.04.2020 року (реквізити заяви в електронному кабінеті Лист від 23.04.2020 24.04.2020 13:52 № 41345 дата 24.04.2020 01:04:15 Реєстраційний індекс 41345/Ф0П/10-36).
Керуючись Законом України «Про державну службу», заявник просив керівника ГУ ДПС у Київській області:
1. Порушити дисциплінарне провадження за фактом допущеного неналежного виконання службових обов'язків під час здійснення функції адміністрування ЄСВ щодо ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
2. Притягнути винних службових осіб до дисциплінарної відповідальності.
3. Про результати розгляду заяви повідомити заявника за вказаною поштовою або електронною адресою.
Також, керуючись положеннями Закону України «Про державну службу», ОСОБА_1 через електронний кабінет платника податків звернувся до ГУ ДПС у Київській області з заявою про порушення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення від 20.07.2020 року (реквізити заяви в електронному кабінеті: Лист від 20.07.2020 21.07.2020 10:50 № 72007 дата 21.07.2020 10:07:22 Реєстраційний індекс 72007/Б/10-36) та просив:
1. Порушити дисциплінарне провадження за фактом допущеного неналежного виконання службових обов'язків гол.держ. ревізором - інспектором Фещенко О. П. під час складання Акту № 0003/10-36-56-05/ НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки податкової звітності щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
2. Притягнути гол.держ. ревізором - інспектором ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
3. Про результати розгляду заяви повідомити заявника за вказаною поштовою або електронною адресою.
4. Повідомити заявника про результати розгляду заяви про порушення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення від 23.04.2020 р., яка була направлена на адресу ГУ ДПС у Київській області через електронний кабінет платника податків (№ 41345 дата 24.04.2020 01:04:15 Реєстраційний індекс 41345/Ф0П/10-36).
Станом на день подання адміністративного позову позивачем не отримано від ГУ ДПС у Київській області будь-якої відповіді за результатом розгляду заяви про порушення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення від 20.07.2020 року (отримано ГУ ДПС у Київській області 21.07.2020 року), тобто звернення не розглянуто у спосіб, визначений Законом №393.
Таким чином, відповідача слід зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Київській області розглянути вказані заяви від 23.04.2020 року та від 20.07.2020 року по суті та за результатом розгляду заяв надати ОСОБА_1 відповідь.
Однак, вимога позивача визнати законними та обґрунтованими вимоги ОСОБА_1 викладені в заявах про порушення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення від 23.04.2020 року та від 20.07.2020 року направлених до Головного управління Державної податкової служби в Київській області, не підлягає задоволенню.
Суд наголошує на тому, що наявність підстав для порушення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення на відповідних посадових осіб відповідача можливо встановити лише після здійснення визначеної законодавством процедури (призначення та проведення перевірки фактів, викладених в заяві позивача, винесення рішення за наслідками такої перевірки), а тому суд в даному випадку не може надавати оцінку таким обставинам.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своєї бездіяльності.
У підсумку, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, тому визнає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.
Слід зазначити, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ст. 132 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ст. 134 КАС України).
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. (ч.1 ст. 139 КАС України).
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст. 139 КАС України).
У даній справі розмір судових витрат Позивача складається з 10200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що сплачені відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги від 20.07.2020р., укладеного з адвокатом Сичовим А. Ю. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000047, видане 26.02.2016р. Радою адвокатів Кіровоградської області). Детальний опис виконаних робіт, наданих послуг та витраченого часу наведено у рахунку, акті приймання - передачі.
Враховуючи викладене, а також те, що позов задоволено частково половина понесених позивачем судових витрат у розмірі 5 100,00 грн підлягає присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби в Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) розглянути заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) від 23.04.2020 року та від 20.07.2020 року по суті та за результатом розгляду заяв надати ОСОБА_1 відповідь.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у розмірі 5 100 (пять тисяч сто) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Терлецька О.О.