16 лютого 2021 року м. Київ Справа № 320/12550/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29.05.2020 № 1000-0316-8/42681, яким позивачу відмовлено у перерахунку з 19.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Кропивницького апеляційного суду від 28.02.2020 № 07-21/88/2020;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 90 % від суми суддівської винагороди, розмір якої визначений у довідці Кропивницького апеляційного суду від 28.02.2020 № 07-21/88/2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, за відсутності визначених законодавством підстав, відмовив йому у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 відкрито провадження у даній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження шляхом направлення тексту судового рішення засобами електронного зв'язку у відповідності до положень статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для здійснення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки з 18.02.2020 не відбулось зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
За наведених обставин представник відповідача вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 % суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI.
Вказані вище обставини не заперечуються відповідачем та підтверджується даними, наведеними у постанові Верховної Ради України від 19.09.2013 № 604-VІІ, та відомостями, що містяться у пенсійній справі позивача.
26.05.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Кропивницького апеляційного суду від 28.02.2020 № 07-21/88/2020.
Вказана довідка видана позивачу відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1.
Листом Головного Управління Пенсійного Фонду України у Київській області від 29.05.2020 року № 1000-0316-8/42681 позивачу відмовлено у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з посиланням на відсутність з 18.02.2020 (дата прийняття Конституційним Судом України рішення № 2-р/2020) змін розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Не погоджуючись із рішенням, прийнятим відповідачем, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів (стаття 130 Конституції України).
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII).
Згідно з положеннями частини першої статті 142 Закону № 1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
- 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
- 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (частина друга статті 142 Закону № 1402-VIII).
В силу положень частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина друга статті 135 Закону №1402-VIII).
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з тим, розділом ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, відповідно до приписів пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
У подальшому Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII.
У вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
В силу приписів статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічні положення закріплені в частині другій статті 152 Конституції України.
Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що обмеження, встановлені пунктом 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII, втратили чинність з 18.02.2020, а отже саме с цієї дати Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Таким чином, враховуючи принцип дії закону в часі, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону № 1402-VIII виникає у такої особи з 19.02.2020, тобто з наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20 (Пз/9901/5/20).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як суддя у відставці, з 19.02.2020 набув право на перерахунок його щомісячного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до приписів статті 135 та пункту 24 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII.
За наведених обставин твердження відповідача про відсутність підстав для проведення перерахунку грошового утримання судді у відставці є необґрунтованими.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 29.05.2020 № 1000-0316-8/42681, яким позивачу відмовлено у перерахунку з 19.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Кропивницького апеляційного суду від 28.02.2020 № 07-21/88/2020, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
У свою чергу стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача з 19.02.2020 здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 90 % від суми суддівської винагороди, розмір якої визначений у довідці Кропивницького апеляційного суду від 28.02.2020 № 07-21/88/2020, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.
У свою чергу ознакою дискреційних повноважень є право суб'єкта владних повноважень приймаючи рішення, вчиняючи дії чи утримуючись від їх вчинення, діяти з певною свободою розсуду, тобто можливістю обрати одне з кількох юридично допустимих рішень.
Враховуючи, що алгоритм дій територіальних органів Пенсійного фонду України під час здійснення перерахунку та виплати довічного грошового утримання судді у відставці чітко визначений чинним законодавством, суд вважає, що задоволення вимоги про зобов'язання відповідача вчинити вказані дії не є втручанням у компетенцію суб'єкта владних повноважень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з суддівської винагороди, розмір якої визначений у довідці Кропивницького апеляційного суду від 28.02.2020 № 07-21/88/2020.
У свою чергу в іншій частині позовних вимог зобов'язального характеру підстави для їх задоволення відсутні з огляду на наступне.
Гарантоване статтею 55 Конституції України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права.
Водночас обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.10.2019 в адміністративній справі № 2040/6740/18.
Як вже зазначалось судом вище, позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 90 % від суми суддівської винагороди.
Разом з тим жодних документальних свідоцтв на підтвердження власних доводів про протиправність дій (рішень) відповідача в цій частині (зокрема, рішень та/або листів, якими позивачу відмовлено у виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням вказаного відсоткового показника) позивачем до позовної заяви не приєднано.
Так, в основу рішення відповідача від 29.05.2020 № 1000-0316-8/42681, яке позивач просить суд визнати протиправним та скасувати, покладено висновки територіального органу Пенсійного фонду України виключно стосовно відсутності зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з 90 % суддівської винагороди, є передчасною та такою, що задоволенню не підлягає, оскільки право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання у відповідному відсотковому значенні на стадії прийняття довідки оскаржуваним рішенням не переглядалось.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
При цьому відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, беручи до уваги те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовних вимог немайнового характеру не застосовується, витрати позивача у сумі 840,80 грн, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 29.05.2020 № 1000-0316-8/42681, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку з 19.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Кропивницького апеляційного суду від 28.02.2020 № 07-21/88/2020.
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ярославська, 40) з 19.02.2020 здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з суддівської винагороди, розмір якої визначений у довідці Кропивницького апеляційного суду від 28.02.2020 № 07-21/88/2020.
4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5.Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.
Суддя Харченко С.В.