ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" лютого 2021 р. справа № 300/1705/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови у зарахуванні до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періодів роботи з 15.07.1986 р. по 28.04.1987 р., з 06.07.1987 р. по 22.01.1990 р., з 14.02.1990 р. по 01.07.1990 р., в півторакратному розмірі у виробничому об'єднанні «Юганськнафтогаз», 26.05.1987 р. по 25.06.1987 р. Тресті ЗАПСИБТЕКТРОСЕТЬСТРОЙ в Районах Крайньої Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців та щодо відмови застосувати при обрахунку пенсії заробітну плату за період роботи з 15.07.1986 р. по 28.04.1987 р., з 06.07.1987 р. по 22.01.1990 р., з 14.02.1990 р. по 01.07.1990 р., у півторакратному розмірі у виробничому об'єднанні «Юганськнафтогаз», з 26.05.1987 р. по 25.06.1987 Тресті ЗАПСИБТЕКТРОСЕТЬСТРОЙ з врахуванням заохочувальних та компенсаційних виплат (а саме надбавок, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб, коефіцієнтів та інших виплат, що відповідно входили до системи оплати праці, які були фактично нараховані (обчислені) та щодо них сплачені страхові внески) згідно Архівної довідки виданої ПАО «НК «РОСНЕФТЬ» від 06.06.2018 № РН/14-20-К-133; Архівної довідки виданої ПАО «НК «РОСНЕФТЬ» від 06.06.2018 № РН/14-20-К-134; Архівної довідки виданої ПАО «НК «РОСНЕФТЬ» від 06.06.2018 № РН/14-20- К-136 з врахуванням заохочувальних та компенсаційних виплат (а саме надбавок, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб, коефіцієнтів га інших виплат, що відповідно входили до системи оплати праці, які були фактично нараховані (обчислені) та щодо них сплачені страхові внески);
зобов'язання зарахувати до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, періоди роботи з 15.07.1986 р. по 28.04.1987 р., з 06.07.1987 р. по 22.01.1990 р., з 14.02.1990 р. по 01.07.1990 р., у півторакратному розмірі у виробничому об'єднанні «Юганськнафтогаз», з 26.05.1987 р. по 25.06.1987 р. Тресті ЗАПСИБТЕКТРОСЕТЬСТРОЙ в Районах Крайньої Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців;
зобов'язання застосувати для обрахунку пенсії заробітну плату за період роботи з 15.07.1986 р. по 28.04.1987 р., з 06.07.1987 р. по 22.01.1990 р., з 14.02.1990 р. по 01.07.1990 р. «Юганськнафтогаз», 26.05.1987 р. по 25.06.1987 р. Тресті ЗАПСИБТЕКТРОСЕТЬСТРОЙ в Районах Крайньої Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців та за період роботи з 15.07.1986 р. по 28.04.1987 р.. з 06.07.1987 р. по 22.01.1990 р., з 14.02.1990 р. по 01.07.1990 р., у виробничому об'єднанні «Юганськнафтогаз», 26.05.1987 р. по 25.06.1987 тресті ЗАПСИБТЕКТРОСЕТЬСТРОЙ з врахуванням заохочувальних та компенсаційних виплат (а саме надбавок, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб, коефіцієнтів та інших виплат, що відповідно входили до системи оплати праці, які були фактично нараховані (обчислені) та щодо них сплачені страхові внески) згідно Архівної довідки виданої ПАО «НК «РОСНЕФТЬ» від 06.06.2018 № РН/14-20-К-133; Архівної довідки виданої ПАО «НК «РОСНЕФТЬ» від 06.06.2018 № РН/14-20-К-134; Архівної довідки виданої ПАО «НК «РОСНЕФТЬ» від 06.06.2018 № РН/14-20-К-136 з врахуванням заохочу вальних та компенсаційних виплат (а саме надбавок, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб, коефіцієнтів та інших виплат, що відповідно входили до системи оплати праці, які були фактично нараховані (обчислені) та щодо них сплачені страхові внески) та здійснити відповідний перерахунок пенсії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення вимог пенсійного законодавства, протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні до трудового стажу періодів роботи з 15.07.1986 р. по 28.04.1987 р., з 26.05.1987 р. по 25.06.1987 р,з 06.07.1987 р. по 22.01.1990 р., з 14.02.1990 р. по 01.07.1990 р. в районі Крайньої півночі в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за рік і шість місяців. Також відповідачем незаконно не враховано за вказані періоди заробітну плату з урахуванням заохочувальних та компенсаційних виплат (а саме надбавок, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб, коефіцієнтів та інших виплат, що відповідно входили до системи оплати праці, які були фактично нараховані (обчислені) та щодо них сплачені страхові внески.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження ( у письмовому провадженні).
Представник відповідач скористалася правом на подання відзиву на позовну заяву, згідно якого просила в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що у пенсійного органу відсутність підстав для зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу в півтора кратному розмірі, оскільки позивачем не надано трудового договору, в якому зазначено періоди роботи в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, що суперечить приписам підпункту «д» пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а відповідно до наданої трудової книжки у період роботи з 14.02.1990 р. по 01.07.1990 р. позивач працював вахтово-експедиційним методом. Вказала, що районний коефіцієнт, північна надбавка, заохочувальні та компенсаційні виплати не підлягають врахуванню до заробітку при обчисленні пенсії позивача, що підтверджується практикою Верховного суду.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 17.04.2019 року отримує пенсію за віком на пільгових умова. Стаж позивача складає 35 років 26 днів.
В січні 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській із заявами про зарахування періодів роботи в районах Крайньої Півночі в півторакратному розмірі та врахування до заробітної плати, у вказані періоди, північної надбавки та районного коефіцієнту.
Відповідно до листа Головного управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 20.01.2020 року №1817/К-15 зазначено, що стаж позивача складає 35 років, до стажу враховано всі записи трудової книжки, а пенсія призначена та перерахована відповідно до норм чинного законодавства.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов наступних висновків.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за №1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, пунктом 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» якого встановлено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Підпунктом «д» пункту 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в умовах та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей держави, на умовах укладених ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк більше 5-років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зарахувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Відповідно до пункту 3 Постанови Ради Міністрів СРСР № 148 від 10.02.1960 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» зарахування одного року роботи за один рік та шість місяців запроваджено з 01.03.1960.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» скорочено тривалість трудового договору, що надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 вищезгаданого Указу Президії Верховної Ради СРСР з п'яти до трьох років.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 встановлено перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, серед яких документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. За період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Вказані документи згідно з пунктом 2.7 вказаного Порядку додаються також до заяви про перерахунок пенсії, у випадках, які спричиняють, зокрема, збільшення розміру пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній згідно з пунктом 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 вищевказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Так висновок відповідача про те, що обов'язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості, не ґрунтується на законі, оскільки з огляду на приписи пункту 5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону №32-V від 26.07.2006), згідно до якої пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором.
Аналіз вказаних законодавчих положень слідує, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Судом встановлено, що згідно з відомостями трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 , копія якої наявна в матеріалах справи, позивач працював:
з 15.07.1986 по 28.04.1987 - в ПО «Юганскнефтегаз» на посаді водія 3-го класу на автомобілі різного типу, марок і вантажопідйомності в колону №3;
з 26.05.1987 по 25.06.1987 - в Механізованій колоні 3158 на посаді водія 3-го класу на автомобіль ЗІЛ-157;
з 06.07.1987 по 22.01.1990 - в ПО «Юганскнефтегаз» на посаді водія 3-го класуна автомобілі різного типу, марок і вантажопідйомності;
з 14.02.1990 по 08.07.1991 - в ПО «Юганскнефтегаз» по переводу в ремонтно-будівельний цех на посаді тракториста, вахтово-експедиційним методом роботи.
Згідно матеріалів адміністративної справи встановлено та відповідачем не заперечується наявність в ОСОБА_1 , страхового стажу в розмірі 35 років 26 днів. Проте періоди роботи з 15.07.1986 р. по 28.04.1987 р., з 26.05.1987 р. по 25.06.1987 р, з 06.07.1987 р. по 22.01.1990 р. та з 14.02.1990 р. по 01.07.1990 р. в районі Крайньої Півночі не були зараховані в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за рік і шість місяців.
Вищевказані періоди роботи позивача підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, переведення, звільнення та записом про місцезнаходження підприємств - місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі, на яких він виконував роботи.
Вказане також підтверджується архівними довідками ВАТ «НК «Роснафта» від 06.06.2018 №РН/14-20-К-133, від 06.06.2018 №РН/14-20-К-134, від 06.06.2018 №РН/14-20-К-136 про нарахування ОСОБА_1 заробітної плати та її розміри за вказані періоди, які також надані пенсійному органу. Окрім цього у вказаних довідках зазначено, що законодавством було передбачено пільгове обчислення трудового стажу, для осіб працюючих в місцевості прирівняної до районів Крайньої Півночі, в півторакратному розмірі, незалежно від фату укладення строкового трудового договору.
Суд зазначає, що надані позивачем документи не викликають сумнівів щодо факту роботи ОСОБА_1 в районі Крайньої Півночі. Достовірність поданих позивачем документів відповідачем не оспорюється. Окрім цього, спору про те, що місцевість, де працював позивач у спірний період, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами немає.
Таким чином, на переконання суду, позивач працював в районі Крайньої Півночі, надав відповідачу документи, які підтверджують його право на пільгове обчислення стажу, тоді як надання письмового трудового договору для підтвердження пільгового обчислення страхового стажу не є обов'язковою умовою для пільгового обчислення страхового стажу, а альтернативою у виборі між рядом документів, які підтверджують вказаний стаж.
Однак суд зазначає, що про надання пільг, передбачених ст. 1- 4 Указу від 10 лютого 1960 року, незалежно від наявності письмового строкового трудового договору, а пільг, передбачених ст. 5 Указу від 10 лютого 1960 року, - за умови укладання трудового договору, йдеться і в Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28 (далі - Інструкція).
Згідно п. 6 Інструкції пільги, передбачені Указами Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26 вересня 1967 року №1908-VІІ «Про розширення пільг на осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і у місцевостях, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі», надаються працівникам експедицій, цілорічних партій, нафторозвідок, загонів, які розташовані (базуються) у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також працівникам експедицій та інших геологорозвідувальних і топографо-геодезичних організацій, які розташовані (базуються) поза районами Крайньої Півночі і місцевостями, прирівняними до районів Крайньої Півночі, направленим на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, в цілорічні партії, нафторозвідки, загони.
Абзацом 1 п.5.9 Основних положень про вахтовий метод організації робіт, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань, Секретаріату ВЦРПС та Міністерства охорони здоров'я СРСР від 31 грудня 1987 року №794/33-82, встановлено, що працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1- 4 Указу від 10 лютого 1960 року, з врахуванням змін та доповнень, внесених статтями 1 та 2 Указу від 26 вересня 1967 року.
Отже, пільги, передбачені ст.5 Указу від 10 лютого 1960 року, в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються на працівників, що працювали вахтовим методом.
Так, період роботи позивача з 14.02.1990 р. по 01.07.1990 р. не може бути зарахований до його стажу в півторакратному розмірі, оскільки відповідно до запису у трудовій книжці НОМЕР_1 вказаний період роботи позивач працював вахтово-експедиційним методом.
Таким чином, наявні всі підстави для врахуванням стажу роботи за період з 15.07.1986 р. по 28.04.1987 р., з 26.05.1987 р. по 25.06.1987 р та з 06.07.1987 р. по 22.01.1990 р. в районі Крайньої Півночі у півтора кратному розмірі.
З огляду на вищенаведене дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи періодів роботи в районі Крайньої Півночі з 15.07.1986 р. по 28.04.1987 р., з 26.05.1987 р. по 25.06.1987 р та з 06.07.1987 р. по 22.01.1990 р. на пільгових умовах, тобто один рік роботи за один рік та шість місяців, є протиправними.
Щодо посилання позивача на протиправність обрахунку заробітної плати за періоди роботи з 15.07.1986 р. по 28.04.1987 р., з 26.05.1987 р. по 25.06.1987 р., з 06.07.1987 р. по 22.01.1990 р., з 14.02.1990 р. по 01.07.1990 з врахуванням заохочувальних та компенсаційних виплат (а саме надбавок, матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових потреб, коефіцієнтів та інших виплат, що відповідно входили до системи оплати праці, які були фактично нараховані (обчислені) та щодо них сплачені страхові внески) суд зазначає наступне.
У статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (стаття 1).
При цьому метою вказаної Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди. Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Стаття 5 Угоди передбачає, що вона розповсюджує дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Частинами 2-3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.
Отже, цією Угодою визначено стаж, що безумовно підлягає врахуванню при призначенні пенсії та, відповідно, і заробіток за такий період роботи також підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав №01-1/2-07 від 26.03.2008 встановлено, що нормою пункту 3 статті 6 Угоди від 13.03.1992 закріплене правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.
Статтею 3 Тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993 встановлено, що при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства Російської Федерації.
Згідно зі статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV, у редакції, чинній на час спірних відносин), до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;
3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною 3 статті 24 цього Закону.
Частиною 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII) передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Районний коефіцієнт - показник відносного збільшення заробітної плати з метою компенсації додаткових витрат і підвищених витрат праці, пов'язаних з виконанням роботи і проживанням в регіонах з важкими кліматичними умовами. В даний час районні коефіцієнти, розмір яких від 1,1 до 2,0 застосовуються до заробітної плати працівників, зайнятих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, районах Сибіру, Далекого Сходу, Уралу, північних регіонах європейської частини РФ.
Тобто, цей коефіцієнт пов'язаний саме з проживанням і роботою особи на території, в тому числі, районів Крайньої Півночі.
Суд звертає увагу на те, що Законом №1788-XII та Законом №1058-IV, які були чинними в спірний період роботи позивача та на час призначення пенсії, не врегульовано питання включення до заробітної плати для обчислення пенсії північної надбавки та районного коефіцієнта.
Зокрема, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Наведена законодавча норма встановлює порядок зарахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі, а не розмір заробітної плати при розрахунку пенсії.
За цією нормою, пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу PCP від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Згідно з Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.1972, Законом СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» від 15.05.1990 №1480-I (надалі - Закон СРСР №1480-I) особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсії враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
При цьому статтею 78 діючого на той час Закону СРСР №1480-I передбачалось, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.
Підпунктом «д» пункту 15 Інструкції «Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування», затвердженої Постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960, визначено, що у загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.
Разом з тим, частиною 3 статті 96 Закону СРСР №1480-I встановлено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.
Таким чином неврахування до заробітної плати районних коефіцієнтів та надбавок за період роботи на Крайній Півночі є правомірними.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 28.09.2018 у справі №671/86/15-а, від 30.05.2019 у справі №348/2974/14-а, від 06.02.2020 у справі №348/2381/16-а.
Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 №108/95-ВР (надалі - Закон № 108/95-ВР), до структури оплати праці відносяться «інші заохочувальні та компенсаційні виплати». До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Водночас, визначення поняття «компенсаційні виплати» законодавство України не містить.
Проте, правильне встановлення дійсного змісту цього поняття є визначальним у цьому спорі, оскільки лише за наявності правових підстав віднести північну надбавку до компенсаційних витрат, відповідно, будуть і підстави включити цю надбавку до заробітку для обрахунку пенсії.
Під компенсаційними виплатами розуміють виплати понад заробітну плату з метою відшкодування працівникам понесених матеріальних витрат, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Тобто, компенсаційними є лише ті витрати, що спрямовані на відшкодування саме понесених матеріальних витрат, здійснених у зв'язку з виконанням трудових обов'язків.
Поряд з цим, особливе призначення компенсацій, як правило, виключає періодичність їх виплат. Невизначеність у строках одержання компенсації пояснюється необхідністю виплатити їх на відшкодування вже понесених матеріальних витрат працівника або коштом майбутніх, також неминучих матеріальних витрат (ці строки залежать від юридичних фактів, за наявності яких у працівника виникає право на одержання компенсаційних коштів).
Отже, характерною рисою компенсації є мета та зміст її виплати - відшкодування працівникові здійснених ним матеріальних витрат, того, що витрачено (має бути витрачено) в процесі виконання трудових обов'язків.
Наведене дає підстави для висновку, що північна надбавка за своєю правовою природою не може бути віднесена до компенсаційних витрат, оскільки вона не є відшкодуванням працівникові понесених ним матеріальних витрат, того, що витрачено (має бути витрачено) в процесі виконання трудових обов'язків. Натомість, північна надбавка виплачувалась регулярно, тобто їй притаманна періодичність, та у фіксованому розмірі незалежно від здійснення працівником матеріальних витрат. Тобто, її виплата не пов'язувалась з юридичним фактом понесення працівником матеріальних витрат.
Таким чином, суду вважає за необхідне звернути увагу на те, що північна надбавка не наділена ознаками, характерними для компенсаційних витрат, а тому не може бути віднесена до цієї категорії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №345/2573/17.
Крім того, за змістом статті 2 Закону №108/95-ВР додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Проте, північна надбавка чинним законодавством України не передбачена, а тому не може вважатись додатковою заробітною платою.
Отже, наведені норми законодавства не передбачають право осіб на врахування до заробітку, з якого обчислюється пенсія, північної надбавки, яку отримували особи під час роботи в районах Крайньої Півночі. При цьому, факт сплати роботодавцем позивача страхових внесків з вказаних сум виплаченої надбавки в даному випадку жодного значення для вирішення спору не має.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №489/5283/16-а.
Таким чином у задоволенні позовних вимог у вказаній частині слід відмовити.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід зобов'язати зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи в районі Крайньої Півночі з 15.07.1986 року по 28.04.1987 рік, з 26.05.1987 року по 25.06.1987 рік та з 06.07.1987 року по 22.01.1990 рік на пільгових умовах, тобто один рік роботи за один рік та шість місяців.
У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.
Відтак, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути 840,80 грн., судового збору, тобто пропорційно до розміру задоволення позовних вимог.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 періоди його роботи в районі Крайньої Півночі з 15.07.1986 року по 28.04.1987 рік, з 26.05.1987 року по 25.06.1987 рік та з 06.07.1987 року по 22.01.1990 рік на пільгових умовах, тобто один рік роботи за один рік та шість місяців.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи в районі Крайньої Півночі з 15.07.1986 року по 28.04.1987 рік, з 26.05.1987 року по 25.06.1987 рік та з 06.07.1987 року по 22.01.1990 рік на пільгових умовах, тобто один рік роботи за один рік та шість місяців.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.