ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" лютого 2021 р. справа № 300/1863/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; зобов'язати відповідача перерахувати позивачу разову грошову допомогу до 5 травня 2020 як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з урахуванням висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №14-247/2018 (3393/18) та здійснити виплату суми недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року з урахуванням раніше виплаченої суми.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27.02.2020, протиправно виплачено грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в сумі 1390,00 грн., а не в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, встановлених на 1 січня 2020 року. Зазначає, що з 27.02.2020 із врахуванням частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі саме п'яти мінімальних пенсій за віком. Наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, в тому числі постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позов, у якому стосовно задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112 позивачу, як учаснику бойових дій, виплачено щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі 1390,00 грн. Звертає увагу на рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20рп/2011, де Суд вказав, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України визначати розміри соціальних виплат, передбачених спеціальними законами (шляхом прийняття Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ), не є порушенням конституційних прав громадян. Просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с. 31).
Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
З 17.08.2020 по 29.09.2020 головуючий суддя у справі перебувала у щорічній відпустці.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 , є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 30.03.2016 (а.с.5).
Як зазначають сторони, у 2020 році відповідачем виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 1390,00 грн., визначеній постановою Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 10.07.2020 про перерахунок разової грошової допомоги до 05 травня 2020 як учаснику бойових дій та сплату заборгованості у розмірі 6800,00 грн. згідно вимог частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 (а.с.6).
За результатами розгляду вищенаведеної заяви, відповідач листом від 16.07.2020 №М/372 повідомив позивача, що позивачу здійснено виплату вказаної допомоги у розмірі 1390,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», інших розмірів виплати допомоги не передбачено (а.с.8).
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус учасників бойових дій, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі також - Закон №3551-ХІІ).
До 2006 року діяла норма частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у такій редакції: «щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI (надалі також - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини 5 статті 12 Закону №3551-ХІІ викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Надалі, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 вказані зміни до визнано неконституційними.
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 № 79-VIII розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
25.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (надалі також - Постанови № 112), якою, серед іншого, установлено, що в 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-ХІІ,зокрема учасникам бойових дій, здійснюється в розмірі 1390,00 грн. (підпункт 1 пункту 1 Постанови № 112).
27.02.2020 Конституційний Суд України рішенням №3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 слідує, що окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою «щорічно учасникам бойових дій до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
Отже, на час виплати позивачу у 2020 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-ХІІ та Постанова №112.
Виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій необхідно застосовувати не Постанову №112, а Закон №3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що разова грошова допомога до 5 травня в 2020 році повинна виплачуватися учасникам бойових дій у розмірі, встановленому статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону № 367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Суд зазначає, що ця адміністративна справа щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі передбаченому частиною 5 статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є типовою справою по відношенню до зразкової справи №440/2722/20, оскільки відповідачем у таких справах є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та позивачами заявлено аналогічні вимоги.
При вирішенні цієї справи суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норм права (а саме Закону №3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV та Постанови №112), наведені в рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20.
Крім того, у судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 висловлена правова позиція про те, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги; відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом №3551-ХІІ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України», заява № 63134/00).
З врахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі, меншому ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги.
У відповідності до частин 1 та 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем звільнений від сплати судового збору згідно пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат за надання правової допомоги у розмірі 1000 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 9 статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін.
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви долучено:
- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001728, виданого 09.06.2020 Боднарчуку Андрію Михайловичу (а.с.11),
- копію ордера про надання правничої допомоги серії ІФ №095737 від 30.07.2020 (а.с.12),
- договір про надання правової (правничої) допомоги від 30.07.2020 (а.с.13),
- розрахунок винагороди згідно договору про надання правової (правничої) допомоги (додаток №1 до договору від 30.07.2020) (а.с.15),
- акт приймання-передачі виконаної роботи до договору про надання правової (правничої) допомоги від 30.07.2020 (а.с.16),
- довідка №21/07 від 30.07.2020, про розмір плати за поданняї позовної заяви (а.с.17),
- квитанцію до прибуткового касового ордера №30 від 30.07.2020 (а.с.28).
Враховуючи зазначене, суд вважає, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 в сумі 1000,00 грн. є обґрунтованими.
Відтак, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі, меншому ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зобов'язати Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми такої допомоги.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради (код ЄДРПОУ 36733431) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ;
відповідач - Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, вул.Грушевського, буд. 29, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ - 36733431.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.