ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" січня 2021 р. справа № 300/3540/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Шумея М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, -
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач) про визнання дій протиправними щодо відмови у переведенні на пенсію за віком, згідно Закону України «Про державну службу» та зобов'язання перевести на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У листопаді 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", проте у відповідь отримано лист в якому відмовлено у переводі з пенсії за віком згідно з Законом України «Про державну службу». Обґрунтовано це тим, що час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (№3723-ХІІ від 16.12.1993) до 4 липня 2001 року, тобто до дати набуття чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». До вказаної дати, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 №239, посади працівників місцевих рад народних депутатів та їхніх виконавчих комітетів було віднесено до відповідних посад державних службовців і присвоєно їм ранги державних службовців. Відтак, період роботи з 04.07.2001 не може бути зараховано до стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця, оскільки вказана посада є посадою органу місцевого самоврядування. Враховуючи вищенаведене, за підрахунками Головного управління пенсійного фонду в Івано-Франківській області, стаж державної служби складає 2 роки 9 місяців 18 днів. Внаслідок чого, позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про державну службу" та зобов'язати відповідача перевести ОСОБА_1 із пенсії за віком на пенсію державного службовця.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.52-53).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 29.12.2020 (а.с.44-47), згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечила. Вказала, що період роботи ОСОБА_1 з 04.01.2001 не може бути зараховано до стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця у зв'язку з тим, що посади на яких він працював є посадами органу місцевого самоврядування та не віднесені до категорій посад державної служби та станом на 01.05.2016 позивач не обіймав посаду державного службовця. Таким чином, право на пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про державну службу" у позивача відсутнє.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 1957 року народження, отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Відповідно до наявної в матеріалах справи копій трудових книжок від 20.10.1975 та від 16.09.1998 позивач:
- у період з 10.11.1976 по 13.11.1978 - проходив службу у Радянській армії СРСР;
- у період з 16.09.1998 по 30.11.1998 - працював у виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради на посаді завідувача сектору (головного спеціаліста) місцевих програм і інвестиційних проектів відділу промисловості управління економіки і промисловості.
- у період з 30.11.1998 по 01.11.2002 - працював у виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради на посаді начальника сектору місцевих програм і інвестиційних проектів відділу промисловості управління економіки і промисловості;
- у період з 01.11.2002 по 21.11.2002 - працював у виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради на посаді начальника управління зовнішніх зв'язків і туризму;
- у період з 21.11.2002 по 30.07.2007 - працював у виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради на посаді завідувача відділу туризму управління зовнішніх зв'язків і туризму;
- у період з 30.07.2007 по 24.04.2015 - працював у виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради на посаді начальника відділу туризму управління економічного та інтеграційного розвитку;
- з 24.04.2015 - по даний час - працює у виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради на посаді начальника відділу туризму управління економічного та інтеграційного розвитку - начальника відділу промисловості та розвитку підприємства.
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про переведення пенсії з одного виду призначеної пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на інший - згідно Закону України "Про державну службу" .
За наслідками розгляду вказаної заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, листом від 20.11.2020 за №413/05, повідомило ОСОБА_1 з 04.01.2001 не може бути зараховано до стажу роботи, який дає право на пенсію державного службовця у зв'язку з тим, що посади на яких він працював є посадами органу місцевого самоврядування та не віднесені до категорій посад державної служби та станом на 01.05.2016 позивач не обіймав посаду державного службовця. (а.с.28-29).
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (частини перша і друга даної статті).
Приписами частини 3 статті 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року за № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Положення статей 2, 3 Закону № 2493-III визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до частини 7 статті 21 Закону № 2493-III (в редакції станом на 01.05.2016 року) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Пенсійне забезпечення державних службовців станом до 01.05.2016 регулювалося Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року за № 3723-XII (далі - Закон № 3723 - ХІІ).
Водночас, з 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року за № 889-VIII (далі -Закон № 889-VІІІ), відповідно до статті 90 якого встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 11 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Пункт 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ визначає, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року за № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну службу" в редакції Закону № 889-VIII, визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Таким чином, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
В свою чергу, відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Таким чином, в даному випадку належить керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року за № 283 (далі - Порядок № 283).
Так, абзацом 13 пункту 2 Порядку № 283 передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно п. 4 Порядку № 283 обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Посади, які обіймав позивач за час роботи в органі місцевого самоврядування, відносяться до посади, визначених ст. 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Необхідно врахувати, що пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону № 889-VIII визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Як встановлено судом, відповідно до записів трудової книжки від 16.09.1998 серії, позивач - у період з 16.09.1998 по 30.11.1998 - працював у виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради на посаді завідувача сектору (головного спеціаліста) місцевих програм і інвестиційних проектів відділу промисловості управління економіки і промисловості; з 30.11.1998 по 01.11.2002 - переведений на посаду начальника сектору місцевих програм і інвестиційних проектів відділу промисловості управління економіки і промисловості; з 01.11.2002 по 21.11.2002 - переведений на посаду начальника управління зовнішніх зв'язків і туризму; з 21.11.2002 по 30.07.2007 - переведений на посаду завідувача відділу туризму управління зовнішніх зв'язків і туризму; з 30.07.2007 по 24.04.2015 - переведений на посаду начальника відділу туризму управління економічного та інтеграційного розвитку; з 24.04.2015 - по даний час - працює у виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради на посаді начальника відділу туризму управління економічного та інтеграційного розвитку - начальника відділу промисловості та розвитку підприємства.
Суд зазначає, що відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" до четвертої категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;
до п'ятої категорія посад в органах місцевого самоврядування відносяться посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад;
до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування відносяться посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Таким чином, посади - начальника сектору місцевих програм і інвестиційних проектів відділу промисловості управління економіки і промисловості; начальника управління зовнішніх зв'язків і туризму; завідувача відділу туризму управління зовнішніх зв'язків і туризму; начальника відділу туризму управління економічного та інтеграційного розвитку; з начальника відділу туризму управління економічного та інтеграційного розвитку; начальника відділу промисловості та розвитку підприємства відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", пункту 2 Порядку № 283 входять до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби.
Верховний Суд в постанові від 10.05.2018 за результатом розгляду справи № 351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889 положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України "Про державну службу" № 889 та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" зараховується до стажу державної служби.
Зазначені обставини вказують на безпідставність доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.
Суд вважає, що період роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування, в тому числі з 04.07.2001 року по 01.05.2016 рік підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Однак, стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, на день набрання чинності Законом №889-VIII - 01.05.2016, становив менше 20 років (17 років 7 місяців 16 днів (без врахуванням служби в армії), та позивач не займав на цей день посади державної служби, що не дає ОСОБА_1 право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".
Водночас, зарахування періоду служби позивача в радянській армії з 10.11.1976 по 13.11.1978 до стажу державної служби, не дає право на переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки стаж державної служби ОСОБА_1 із врахуванням періоду служби в армії також становить менше 20 років (19 років 7 місяців 20 днів).
Так пенсійним органом правомірно відмовлено позивачу у задоволенні заяви про переведення на пенсію державного службовця з мотивів відсутності на то правових підстав.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя Шумей М.В.