15 лютого 2021 року Справа № 280/8918/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Любимівської сільської ради, міського голови Вільнянської міської ради Мусієнко Наталії Олександрівни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Любимівської сільської ради (далі - відповідач 1), міського голови Вільнянської міської ради Мусієнко Наталії Олександрівни (далі - відповідач 2), третя особа, на стороні позивача ОСОБА_2 (далі - третя особа) в якому позивач на сторінці 6 позовної заяви просить суд:
- зобов'язати відповідача скласти акт комісії сільради господарської діяльності у дворі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про ремонт хати колодязя та здійснити запис в по господарський облік сільради факту придбання та користування майном у власність ОСОБА_2 ;
- стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 200000 гривень. Матеріальну 1500 гривень.
Також на сторінці 7 позовної заяви позивач просить суд:
- скасувати рішення відповідача №49 від 24.11.2020 року яким відмовлено у заяві ОСОБА_1 від 31.07.2020 року;
- зобов'язати відповідача. Любимівська сільська рада. Адреса- Вільнянського району, Запорізької області вул.. Центральна 86-а с. Любимівка Вільнянського району Запорізької області інд. 70033 .код ЄДРПОУ -25483086 електронна адреса невідома зв'язок поштою тел. 90-5-35. направити комісію сільради по АДРЕСА_1 для складання акту комісії на предмет:
- ведення господарської діяльності у дворі по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Зафіксувати актом комісії сільради ремонт хати АДРЕСА_1 -.Ремонт криші хати перекрито шифером та встановлено вершала, придбано заготовлено сіно. Солома 16 котушок з під комбайна та добровільно відшкодувати матеріальні збитки.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позові вказує, що 09 листопада 2020 року рішенням Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/5574/20 зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.07.20 року. 01.12.20 року позивачка отримала від відповідача рекомендований лист №02-03-11/471 яким відповідач повідомив що на виконання рішення суду по справі №280/5574/20 надсилає позивачці рішення відповідача №49 від 24.11.2020 року яким відмовлено у заяві ОСОБА_1 від 31.07.2020 року у зв'язку з відсутністю повноважень сільської ради щодо складання актів про здійснення ремонтних робіт та ведення господарської діяльності по АДРЕСА_1 . Таким чином, на думку позивачки спір не вирішено, рішення суду не виконано та спотворено. Повторний позов та зміною способу виконання - примусу судом на вчинення дій і рішень відповідачем. Позивачка зазначає, що її права порушені тим що відповідач не розглянув її заяву в повному обсязі поставлених питань та протиправно без діє. Посилається на те, що згідно Закону України про місцеве самоврядування - відповідач розглядає питання використання земельних ділянок на території сільської ради виключно на сесії сільради. Господарство і будівлі знаходяться на території земель села Грізне і є сферою компетентності відповідача. Стверджує, що відповідач рішенням №49 виконкому розглянув заяву не у спосіб визначений законом, неправдиво вказав у рішенні №49 про відсутність повноважень сільської ради щодо складання актів про здійснення ремонтних робіт та ведення господарської діяльності по АДРЕСА_1 . У якості нормативного обгрунтування позовних вимог позивач посилається на Наказ Державної служби статистики України №56 від 11.04.2016 «Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах». Зазначила також, що вона та ОСОБА_3 є членами колгоспного двору по АДРЕСА_1 та у спосіб визначений законом в період з 1937 року отримали земельну ділянку та збудували будинок та господарські будівлі якими користуються по цей час. 22 липня 2020 року рішенням Запорізького окружного адміністративного суду зобов'язано відповідача записати ОСОБА_1 в погосподарський облік господарства по АДРЕСА_1 . Рішенням суду запропоновано ОСОБА_2 окремо подати позов. Позивач зазначає, що відповідач стверджує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не користуються господарством по АДРЕСА_1 і не проявляють ніякої уваги господарству. Також на особистому прийомі в сільраді 08.09.20 року відповідач в особі п. ОСОБА_4 відмовився записувати в по господарський облік сільради факт придбання у власність колодязя питної води ОСОБА_2 заперечує факт господарської діяльності дворі. Щодо розрахунку моральної шкоди позивач у позові зазначила, що вона людина старочеського віку і усвідомлення такої негативної поведінки відповідача її морально травмує. Всі ці дні із-за дій відповідача вона втратила сон і як людина старочеського віку постійно плаче. Вже 26 років відповідач протиправно діє - вперто ухиляється відновити порушені права, саме тому позивач оцінює моральну травму в 200000 грн. Щодо матеріальних збитків позивач у позві зазначила, що склала позовну заяву фахівець за її кошти 500 гривень та очікувані - участь в судових засіданнях представника 1000 гривень. Позивач у позові зазначає, що вказані обставини будуть визнані відповідачем та доказуванню не підлягають.
Відповідачі відзив на позовну заяву не подали, копію ухвали про відкриття провадження у справі отримали.
Третьою особою письмових пояснень щодо предмету спору до суду не подано.
Ухвалою судді від 14.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст. 257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 по справі № 280/5574/20 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, зобов'язано Любимівську сільську раду Вільнянського району Запорізької області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 - заяву вх. № 414/02-03-10 від 31.07.2020 - з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, та повідомити позивача про результати розгляду його звернення, з урахуванням приписів ст.19 Закону України "Про звернення громадян". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням виконавчого комітету Любимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області №49 від 24.11.2020 «Про розгляд звернення ОСОБА_1 - заяви вх. №414/02-03-10 від 31.07.2020 (а.с. 29), відповідно до п.п. 1 п. «б» ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Бюджетного кодексу, розглянувши акт обстеження на предмет проживання у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , від 14.08.2020, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 0.11.2020 справа № 280/5574/20 та заслухавши інформацію сільського голови ОСОБА_5 , виконавчий комітет сільської ради вирішив: 1. Повторно розглянути звернення ОСОБА_1 - заяви вх. №414/02-03-10 від 31.07.2020; 2. Відмовити в задоволенні вимог заяви вх. №414/02-03-10 від 31.07.2020 у зв'язку з відсутністю повноважень сільської ради щодо складання актів про здійснення ремонтних робіт та ведення господарської діяльності. 3. Повідомити заявника про право на оскарження прийнятого рішення, дій чи бездіяльності, згідно чинного законодавства.
Не погоджуючись з вищенаведеним рішенням, діями та бездіяльністю відповідача 1 позивачка звернулась до суду з відповідним позовом.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 по справі № 280/5574/20, яке набрало законної сили 10.12.2020, встановлені зокрема наступні обставини. 31.07.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано до Любимівської сільської ради заяву від 31.07.2020, у якій зазначено наступне: "прошу скласти акт комісії про факт - ми відремонтували кришу хати, а саме перекрили шифером та прикріпили вершала для відводу води АДРЕСА_1 . Прошу скласти акт комісії про господарську діяльність у господарстві АДРЕСА_1 - придбано-заготовлено сіно для худоби та птиці. Умісно зазначити про необхідність добровільно нам відшкодувати матеріальні судові збитки" (а.с. 24).
У правому нижньому куті вказаної заяви від 31.07.2020 міститься штамп, в якому зазначено наступне: "Виконком Любимівської сільської Ради ОДЕРЖАНО "31.07.2020р. ВХІД.№414/02-03-10"
Ухвалою суду про відкриття провадження у справі судом було зобов'язано відповідача у термін, визначений для подання відзиву, надати суду письмові пояснення та докази у їх обгрунтування про результати розгляду відповідачем заяви ОСОБА_1 вх. №414/02-03-10 від 31.07.2020 про складання акту комісії.
Відповідачем до відзиву на позовну заяву було додано копію відповіді про розгляд заяв вих. № 02-03-11/317 від 14.08.2020 за підписом сільського голови Коваленко Ірини (а.с. 40), у якій зазначено зокрема наступне: " ОСОБА_6 заяви від 30.07.2020 та 31.07.2020 щодо складання актів огляду колгоспного двору, актів про господарську діяльність, повідомляю наступне.
Чинне законодавство не містить визначення поняття "колгоспний двір". З прийняттям Закону України "Про власність" від 07.02.1991, який втратив чинність 20.06.2007 року, колгоспний двір припинив своє існування. З Цивільного кодексу України вилучено статті, що встановлювали його статус.
Комісією сільської ради було здійснено виїзд в с. Грізне і встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , ніхто не зареєстрований і не проживає, що підтвердили місцеві мешканці."
Також відповідачем до відзиву було додано копію акту обстеження на предмет проживання у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 від 14.08.2020 (а.с. 38) у якому зазначено, що нами, комісією сільської ради ОСОБА_7 , спеціаліста землевпорядної служби Щеглової Людмили Іванівни та мешканців села Грізне ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час обстеження на предмет проживання у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що за вказаною адресою ніхто не зареєстрований і не проживає. Акт підписаний членами комісії та мешканцями села.
Згідно ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Пунктами 1,2 та 3 Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, затвердженої Наказом Державної служби
статистики України № 56 від 11.04.2016 (далі - Інструкція), погосподарський облік, як вид первинного обліку, передбачений для накопичення і систематизації відомостей, які збирають сільські, селищні, міські ради територіальних громад (об'єднаних територіальних громад) (далі - місцеві ради) по кожному з розташованих на їхній території сільських населених пунктів і які є необхідними для проведення державних статистичних спостережень.
Погосподарський облік ведуть з урахуванням норм чинного законодавства з питань захисту персональних даних. Цей облік не передбачає реєстраційних дій і не несе жодних правових наслідків для об'єктів, відносно яких він здійснюється.
У рамках погосподарського обліку місцеві ради ведуть облік особистих селянських господарств у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики.
Пунктами 5,6 та 7 Інструкції передбачено, що погосподарський облік у місцевих радах ведуть по кожному населеному пункту окремо за такими формами первинної облікової документації:
форма № 1 "Облікова картка об'єкта погосподарського обліку" (далі - форма № 1) - передбачена для ведення погосподарського обліку в місцевих радах, на території яких розташовані сільські населені пункти;
форма № 3 "Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель міських поселень" (далі - форма № 3) - передбачена для обліку в міських, а також селищних радах у частині міських поселень.
Форми погосподарського обліку заповнюють один раз. Надалі інформацію, що занесена до них, оновлюють, уточнюють, доповнюють у порядку й у строки, встановлені цією Інструкцією.
Місцеві ради самостійно приймають рішення щодо виду та формату погосподарського обліку, а також щодо організації проведення робіт з перезакладення та ведення документів погосподарського обліку.
Як зазначено у ч.1 ст.1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
У ст.19 Закону України "Про звернення громадян" зазначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Статтею 15 Закону України "Про звернення громадян" зокрема передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
У рішенні по справі №280/5574/20 суд зазначив, що з наданої суду відповідачем відповіді вих. №02-03-11/317 від 14.08.2020 не можливо встановити на яку саме заяву позивача надано таку відповідь, оскільки відсутнє посилання на вхідний реєстраційний номер такої заяви. Крім того, відповідь не містить посилання на жодні прийняті відповідачем рішення саме з приводу порушених позивачем у заяві вх. №414/02-03-10 від 31.07.2020 питань, зокрема не зазначено про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні) або про їх задоволення з наведенням мотивів прийняття таких рішень. З огляду на наведене суд не може прийняти наданий відповідачем суду письмовий доказ - копію відповіді вих. №02-03-11/317 від 14.08.2020 як доказ належного розгляду заяви позивача вх. №414/02-03-10 від 31.07.2020.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України, з метою захисту прав та інтересів позивача, суд вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав відповідача повторно розглянути звернення позивача - заяву вх. №414/02-03-10 від 31.07.2020 - з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, та повідомити позивача про результати розгляду його звернення, з урахуванням приписів ст.19 Закону України "Про звернення громадян".
Також суд зазначив у рішенні по справі № 280/5574/20 про відсутність наразі підстав для задоволення позовних вимог та зобов'язання відповідача направити комісію сільради по вул. Набережна 76, с. Грізне Вільнянського району Запорізької області для складання акту комісії на предмет: проживання у дворі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ; зафіксувати факт сільради проживання у дворі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ; зафіксувати актом ремонт хати АДРЕСА_1 - криші хати яка вкрита - шифером та встановлено вершала для відводу води, черепиця біла всипано доріжки заїзду у двір та використовується як складова в відмотці біля хати яка відмостка виконана по периметру хати і залишилось побудувати 7 метрів біля хати з огляду на те, що по-перше, позивач у заяві не просив відповідача встановити факт того, що черепиця біла всипано доріжки заїзду у двір та використовується як складова в відмотці біля хати яка відмостка виконана по периметру хати і залишилось побудувати 7 метрів біля хати та не просив скласти акт комісії на предмет проживання у дворі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . По-друге, за відсутності прийнятого відповідачем рішення за порушеними у заяві позивача питаннями належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву та повідомити позивача про результати розгляду його звернення.
Щодо позовних вимог позивача у справі №280/8918/20 суд зазначає що вони задоволенню не підлягають, у зв'язку з відсутністю передбаченого нормативно-правовим актом обов'язку відповідачів складати акт комісії сільради господарської діяльності у дворі про ремонт хати колодязя та здійснити запис в по господарський облік сільради факту придбання та користування майном у власність ОСОБА_2 а також направити комісію сільради для складання акту комісії на предмет ведення господарської діяльності у дворі , зафіксувати актом комісії сільради ремонт хати, ремонт криші хати перекрито шифером та встановлено вершала, придбано заготовлено сіно, солома 16 котушок з під комбайна та добровільно відшкодувати матеріальні збитки. Не містить приписів щодо встановлення такого обов'язку і Інструкція з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, затверджена Наказом Державної служби статистики України № 56 від 11.04.2016, на яку посилається позивачка в обгрунтування позовних вимог.
Також, щодо посилання позивачки на те, що згідно Закону України про місцеве самоврядування - відповідач розглядає питання використання земельних ділянок на території сільської ради виключно на сесії сільради суд зазначає, що відповідно до п. 34 ст. 26 Закону україни «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Здійснення ремонтних робіт та ведення господарської діяльності у певному домоволодінні не є питанням, яке відповідно до вимог чинного законодавства підлягає розгляду виключно на сесії сільради.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачів моральної шкоди та матеральних збитків суд зазначає наступне.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Як зазначено у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Як зазначено у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. (…) Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч.4 ст.23 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Позивач у позові документально не довів завдання йому моральної шкоди відповідачем.
Таким чином, суд прийшов до висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди у сумі 200000 грн. 00 коп.
Позивачем не надано до суду доказів завдання йому відповідачем матеріальної шкоди у сумі 1500 грн. 00 коп.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи і в силу п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збори. Доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу - до суду не надано, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, отже відсутні підстави для стягнення таких витрат з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до Любимівської сільської ради (70033, Запорізька область, Вільнянський район, с.Любимівка, вул.Центральна, буд.86-А; код ЄДРПОУ25483086), міського голови Вільнянської міської ради Мусієнко Наталії Олександрівни (70002. Запорізька область, м.Вільнянськ, вул. Бочарова 4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 ) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В.Стрельнікова