16 лютого 2021 року Справа № 280/2819/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (вул. Перемоги, 129А, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 03327115) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр.Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107 код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізький області №0013725004 від 05 лютого 2020 року на суму 151212,54 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 01 червня 2020 року адміністративну справу №280/2819/20 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) осіб. Судове засідання призначено на 09 червня 2020 року.
Ухвалою суду від 09 червня 2020 року зупинено провадження у справі до 18 серпня 2020 року.
Ухвалою суду від 18 серпня 2020 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 18 серпня 2020 року зупинено провадження у справі до 22 вересня 2020 року.
Ухвалою суду від 22 вересня 2020 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 22 вересня 2020 року зупинено провадження у справі до 02 листопада 2020 року.
Ухвалою суду від 02 листопада 2020 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 02 листопада 2020 року зупинено провадження у справі до 30 листопада 2020 року.
Ухвалою суду від 30 листопада 2020 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 30 листопада 2020 року зупинено провадження у справі до 01 лютого 2021 року.
Ухвалою суду від 01 лютого 2020 року поновлено провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним рішенням відповідачем нараховано позивачу штраф в розмірі 20% за несвоєчасну оплату грошових зобов'язань. Зазначає, що через збитковість підприємства, яка викликала неплатоспроможність, все майно підприємства та його банківські рахунки починаючи з 2014 року по 2017 рік були арештовані за зведеним виконавчим провадженням №42652378, яке об'єднувало в собі 436 окремих виконавчих проваджень. Арешт банківських рахунків на загальну суму 11242289,46 грн. безперервно щорічно накладався Вознесенівською державною виконавчою службою, що підтверджується постановами про арешт коштів. Арешт банківських рахунків позбавив позивача можливості розпорядження своїми рахунками та відповідно грошовими коштами, що знаходилися на рахунках, у зв'язку з цим не було змоги відкривати поточний рахунок та здійснювати будь-які фінансові операції, а в даному випадку поповнювати електронний рахунок ПДВ підприємства. За таких обставин вважає податкове повідомлення - рішення №0013725004 від 05 лютого 2020 року на суму 151212,54 грн. таким що прийнято з порушенням норм Податкового кодексу України, а отже підлягає скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач позовні вимоги не визнав, 19 травня 2020 року надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№23104), в якому зазначає, що за результатом проведеної камеральної перевірки, висновки якої викладені в акті від 13 січня 2020 року №0028/08-01-50-04/03327115, встановлено порушення позивачем термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість (за звітний період податкова декларація з ПДВ від 09 серпня 2018 року №9165299285, уточнюючи розрахунку з ПДВ від 19 липня 2018 року №9149085125, від 19 липня 2019 року №9149162653, податкове повідомлення-рішення №17 липня 2018 року №0078155001, рішення суду про розстрочення/відстрочення ПБ (Наказ ДФС від 14 квітня 2016 року №318) від 19 березня 2018 року №808/3028/17, у зв'язку з чим податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0013725004 від 05 лютого 2020 року, яким визначено позивачу суму штрафу у розмірі 20% у сумі 151212,54 грн. Посилаючись на норми статті 100 та пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України вважає, що оскаржуване рішення прийнято правомірно. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
09 червня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№26703), в якій зазначено, що порушення строку оплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість стало можливим внаслідок: фактичного позбавлення можливості зареєструвати податкові накладні, які були виписані за попередні періоди; через відсутність коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; неможливості перерахувати кошти із свого поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, про що зазначено вище, у свою чергу органом доходів і зборів не було збільшено ліміту на електронному рахунку позивача за рахунок субвенції з Державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах.
01 лютого 2020 року від представників сторін надійшли заяви (вх.№58111, 58113), відповідно до яких просять суд розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе завершити розгляд справи за відсутні представників сторін в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради 23 квітня 1999 року зареєстровано в якості юридичної особи. Видами діяльності є: 36.00 Забір, очищення та постачання води (основний); 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 у порядку статті 76 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Запорізькій області була проведена камеральна перевірка Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 03327115), за результатами якої складено Акт перевірки від 13 січня 2020 року №0028/08-01-50-04/03327115.
Перевіркою встановлено порушення суб'єктом господарювання вимог статей 50, 100, 203 Податкового кодексу України, а саме: порушення позивачем термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість (за звітний період податкова декларація з ПДВ від 09 серпня 2018 року №9165299285, уточнюючий розрахунок з ПДВ від 19 липня 2018 року №9149085125, від 19 липня 2019 року №9149162653, податкове повідомлення-рішення №17 липня 2018 року №0078155001, рішення суду про розстрочення/відстрочення ПБ (Наказ ДФС від 14 квітня 2016 року №318) від 19 березня 2018 року №808/3028/17.
05 лютого 2020 року Головне управління ДПС у Запорізькій області на підставі Акту перевірки від 13 січня 2020 року №0028/08-01-50-04/03327115 винесено податкове повідомлення-рішення №0013725004, яким керуючись статтею 50, пунктом 57.1, пунктом 57.3 статті 57, пунктом 100.6 статті 100, пунктом 203.2 статті 203 та на підставі статті 126 Податкового кодексу України, зобов'язано за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 756062,70 грн. із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 151212,54 грн.
10 лютого 2020 року позивач в адміністративному порядку подано до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення рішення №0013725004 від 05 лютого 2020 року.
Рішенням Державної податкової служби України від 14 квітня 2020 року №13290/6/99-00-08-05-05-06 податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0013725004 від 05 лютого 2020 року залишено без змін, а скарга - без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеним цим Кодексом.
Згідно пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно пункту 7 розділу II Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05 грудня 2013 року №765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції, операції в інтегрованій картці платника здійснюються в хронологічному порядку.
Згідно пункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Згідно пункту 126.1 статті 126 ПКУ визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: -при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу: -при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У відповідності до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.
За приписами пункту 100.6 статті 100 Податкового кодексу України, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.
Згідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: -при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу: - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як свідчать матеріали справи, перевіркою встановлено, що податкові зобов'язання з ПДВ, визначені відповідно до податкової декларації з ПДВ за червень 2018 року (реєстраційний №9165299285 від 09 серпня 2018 року), відповідно до уточнюючих розрахунків: за грудень 2017 року (реєстраційні №9149085125 від 19 липня 2018 року), за лютий 2018 року (реєстраційний №9149162653 від 19 липня 2018 року), по ППР від 17 липня 2018 року №0078155001, рішення суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу (наказ ДФС від 14 квітня 2016 року №318) від 19 березня 2018 року по справі 808/3028/17 не буди сплачені у встановлений законодавством строк, внаслідок чого утворився податковий борг.
Також, відповідно до інтегрованої картки платника (далі - ІКП) за 2018-2019 роки КП «Облводоканал» на кожну дату несплати узгодженого податкового зобов'язані згідно з черговістю виникає сума податкового боргу.
На підставі рішення суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 19 березня 2018 року №808/3028/17, відповідно до наказу ДФС від 14 квітня 2016 року №318, згідно якого визначено сплату суми розстроченого погашення боргу в сумі 281 403,20 грн. щомісячно до 30 числа, починаючи з березня 2018 року.
Станом на 26 березня 2018 року КП «Облводоканал» мало податкову заборгованість ПДВ в сумі 8 898 765,50 гривень.
Таким чином, в ході проведення камеральної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати зобов'язання з ПДВ було встановлено факт порушення строків сплати податкового зобов'язання. Отже, розрахунок штрафних санкцій складено відповідно статті 126 ПК України.
Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до приписів пункту 32.1 статті 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.
Згідно підпункту 32.2, 32.3 статті 32 ПК України зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки.
Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.
Статтею 87 ПК України визначено джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.
Частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що була чинною до 15 грудня 2017 року) визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження можуть звернутися до адміністративного суду першої інстанції (незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист) із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.
Суд вважає, що в контексті спірних правовідносин процедура виконання судового рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами Податкового кодексу України, при цьому порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 ПК України.
Зі змісту наведених законодавчих норм можна зробити висновок, що відстрочення застосовується як у процедурі примусового стягнення податкового боргу, так і під час добровільного погашення платником грошових зобов'язань. А відтак відстрочення є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу; відстрочення не можна розцінювати як окремий спосіб погашення податкового боргу, що виключає можливість застосування інших заходів з примусового стягнення податкового боргу; використання інституту розстрочення не виключається і на стадії виконання судового рішення про примусове стягнення податкового боргу.
Суд звертає увагу, що розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись в тому числі і у процедурі примусового стягнення податкового боргу. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу.
Разом з цим, постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді несплати податкового боргу і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку.
Таким чином, судове рішення про стягнення податкового боргу, за яким встановлено порядок його виконання шляхом розстрочення сплати боргу, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України.
Така правова позиція узгоджена з позицією Верховного Суду викладеної в постанові від 20 лютого 2020 року в справі № 819/441/16.
Позивач вказує, що факт відсутності вини КП «Облводоканал» за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН встановлений рішенням суду - постановою Третього адміністративного суду від 23 січня 2020 року по справі №280/1549/19 за позовом КП «Облводоканал» до ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання та скасування ППР за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, а саме: «встановлені обставини справи, які не заперечувались відповідачем, свідчать про те, що КП «Облводоканал», як підприємство, що надає послуги з водопостачання, мало дефіцит коштів на власних рахунках, що не дозволило підприємству перерахувати кошти із свого поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Вказані обставини викликані тим, що фактична вартість послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не відповідала встановленим тарифам. Зазначені обставини підтверджуються розрахунком обсягу заборгованості з різниці в тарифах за 2015р., листом Мінрегіонбуду від 06 липня 2016 року №7/10/8245, договорами про організацію взаєморозрахунків № 161 від 17 липня 2015 року, № 195 від 10 грудня 2015 року, № 202 від 23 грудня 2015 року, №284 від 12 вересня 2017 року, № 377 від 21 листопада 2017 року за якими проводились взаєморозрахунки. Факт збиткової діяльності підприємства підтверджується також довідкою про фінансовий стан. Отже встановлені обставини справи дають підстави для висновку про те, що позивач, з метою реєстрації податкових накладних в ЄРПН, не мав можливості перерахувати кошти із свого поточного рахунку на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. І вказані обставини є об'єктивним (в силу встановлених тарифів) та не залежали від волі позивача. Іншою законодавчо визначеною можливістю поповнення рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, як зазначено вище, є зарахування коштів з рахунків, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах.
Суд не бере до уваги постанову Третього адміністративного суду від 23 січня 2020 року по справі №280/1549/19, як підставу задоволення позовної заяви, оскільки період, який необхідно було дослідити в межах справи №280/1549/19 охоплювався часом січень-червень 2016 року, відповідачем у справі не було Державне казначейство, а тому висновки щодо відсутності вини позивача в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань за період, що охоплюється спірним податковим-повідомленням рішенням у цій справі не можуть бути застосовані.
Отже, твердження позивача про відсутність вини у вчиненні податкового правопорушення є безпідставним. Крім того, сам факт збиткової діяльності підприємства та його неспроможність виконати податкові зобов'язання не звільняє позивача від фінансової відповідальності.
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0013725004 від 05 лютого 2020 року на суму 151212,54 грн., відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, у порядок та спосіб, визначені діючим законодавством України.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не підтверджено достатніми та належними доказами факту порушення його прав та охоронюваних інтересів відповідачем в межах спірних правовідносин, в той час як відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність його прийнятого податкового повідомлення-рішення №0013725004 від 05 лютого 2020 року, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням відмови в задоволенні позову повністю, судові витрати, сплачені позивачем, не стягуються.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (вул. Перемоги, 129А, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 03327115) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр.Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107 код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 16 лютого 2021 року.
Суддя Д.В. Татаринов