про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
17 лютого 2021 рокум. Ужгород№ 260/533/21
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Берегівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (90232, м. Берегово, вул.. Мукачівська, 3, код ЄДРПОУ 25999111) про встановлення неправильності запису у актовому записі про народження,-
15 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Берегівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, якою просить встановити неправильність в актовому записі про народження № 26 від 29 серпня 1957 року, складеного виконавчим комітетом Катівської селищної ради. Берегівського району, Закарпатської області, відносно ОСОБА_1 , та зобов'язати Берегівський районний відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) внести виправлення до актового запис про народження, а саме змінити дату народження ОСОБА_1 в актовому записі про народження № 26 від з 29.08.1957 року, з 20 липня 1957 року на 20 серпня 1957 року.
У відповідності до частини 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Як вбачається із позовної заяви, у цій справі спірні правовідносини пов'язані із встановленням обставин, що підтверджують або спростовують факт народження позивача 20 серпня 1957 року, і залежно від встановлених обставин вирішення питання про неправильність актового запису про дату народження позивача та зобов'язання відповідача внести зміни до цього запису, вказавши такою датою « 20 серпня 1957 року» замість « 20 липня 1957 року».
Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (частини 1, 2 та 3 статті 49 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" № 2398-VI від 01.07.2010 року (далі - Закон).
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (частина 1 статті 9 Закону), тобто дій/подій, що впливають на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (частина 1 статті 22 Закону).
Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у ч. 2 ст. 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.
Суди за правилами цивільного судочинства повинні встановлювати обставини, що підтверджують або спростовують юридичний факт, та залежно від встановлених обставин вирішувати питання про неправильність актового запису і зобов'язання відповідача внести зміни до цього запису.
Натомість у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану, зокрема і факт реальної дати народження особи.
Така позиція висловлена в рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, у справі № 820/5198/16 від 26 березня 2019 року, постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 425/2737/17 від 14.11.2018 року та № 804/45/17 від 23.01.2019 року.
Суд звертає увагу на те, що спірним у даній справі є встановлення юридичних фактів, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану, як наслідок захист немайнового права та інтересу позивача.
Спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Враховуючи ту обставину, що предмет спору стосується цивільного права, дана справа підсудна місцевому загальному суду, а саме - Берегівському районному суду Закарпатської області та має розглядатися в порядку цивільного судочинства
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, позивачу для захисту своїх прав та інтересів в спірних правовідносинах необхідно звернутися з позовом до Берегівського районного суду Закарпатської області
Згідно з частиною 5 статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Суд вважає необхідним роз'яснити, що судовий збір повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі відмови у відкритті провадженні у справі в суді першої інстанції, що визначено ст. 7 Закону України "Про судовий збір". Для розгляду такого клопотання суду необхідно надати оригінал квитанції, що підтверджує сплату такого судового збору.
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 4, 170, 248, суд, -
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Берегівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення неправильності запису у актовому записі про народження.
2. Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).
Суддя Т.В.Скраль